Укриття населення у захисних спорудах
Захисні споруди – це інженерні споруди, які спеціально призначені для захисту населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного та природного характеру, зброї масового ураження, а також від впливу їх вторинних вражаючих факторів та застосування звичайних засобів ураження.
Захисні споруди класифікуються за такими ознаками:
- за захисними властивостями (сховище, протирадіаційне укриття, просте укриття);
- за призначенням (для захисту населення, для захисту органів управління);
- за місце розташуванням (вбудовані в підвальному або напівпідвальному приміщенні, окремо розташовані);
- за терміном виробництва (завчасно збудовані, швидко збудовані).
Сховище– інженерна споруда герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії вражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного та природного характеру.
Встановлено певний порядок використання захисних споруд цивільного захисту.
У режимі повсякденного функціонування єдиної системи цивільного захисту вони можуть бути використані для потреб підприємств, установ і організацій, а також для обслуговування населення.
Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, на балансі яких є захисні споруди цивільного захисту, забезпечують охорону конструкцій і обладнання, а також утримання їх у стані, який забезпечує приведення в готовність до використання за призначенням в термін до 12 годин.
Захисні споруди на атомних електростанціях, інших потенційно небезпечних об’єктах утримуються в постійній готовності до використання за прямим призначенням для повного забезпечення населення міст спорудами у разі загрози НС.
Сховище складається з основних та допоміжних приміщень.
До основних належать: приміщення для укриття людей, медичний пункт та пункт управління сховищем.
До допоміжних належать: фільтровентиляційні приміщення (ФВП), приміщення для дизельної електростанції (ДЕС), санітарні вузли, електрощитові, аварійні виходи, приміщення для зберігання продуктів харчування, тамбури і тамбур-шлюзи та ін.
Для забезпечення тривалого перебування людей (мінімальний термін складає 2 доби) сховище обладнують системами життєзабезпечення: повітропостачання, водопостачання, водовідведення (каналізації), опалення, зв’язку.
У сховищі також мають бути дозиметричні та хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів та води.
За ступенем захисту від ударної хвилі, γ і нейтронного випромінювання, в залежності від коефіцієнтів захисту (кпосл), сховища поділяють на 4 класи:
- 1-го класу – розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі не менше 500 кПа і мають кпосл не менше 5000;
- 2-го класу – повинні витримувати надлишковий тиск не менше 300 кПа і послаблювати зовнішні γ і нейтронне випромінювання не менше, ніж в 3000 разів;
- 3-го класу – розраховані на надлишковий тиск не менше 200 кПа і кпосл = 2000;
- 4-го класу – розраховані на надлишковий тиск не менше 100 кПа і кпосл = 1000.
За місткістю сховища можуть будуватися на 150, 300, 600, 900, 1200, 1500, 1800, 2100, 2500, 3000 чоловік і більше.
Надійність захисту персоналу в захисних спорудах забезпечується за наявності таких умов:
- загальна місткість захисних споруд на ОГ дає змогу укрити найбільшу працюючу зміну;
- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від ударної хвилі та іонізуючих випромінювань;
- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує безперервне перебування в них не менше 2 діб;
- розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місця роботи дає людям змогу сховатися після сигналу повідомлення цивільного захисту за встановлений час;
- сховища своєчасно приводяться в готовність для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);
- робітники і службовці навчені правильним діям після сигналу-повідомлення ЦЗ;
- система повідомлень діє оперативно і надійно.
Норми об’ємно-планових рішень сховищ:
а) площа підлоги:
- 0,5 м2/людину за двоярусного розміщення ліжок;
- 0,4 м2/людину за триярусного розміщення ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень – не менший 1,5 м2/людину;
в) висота приміщень – не більша 3,5 м:
- при висоті 2,15-2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;
- при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні ліжка.
г) кількість місць для лежання становить 20% за двоярусного і 30% за триярусного розміщення;
д) на основі директиви начальника ЦЗ України в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно укрити виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.
Під час оцінювання систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб. Як правило, оцінюють тільки повітропостачання як одну з основних та найуразливіших систем життєзабезпечення людей.
Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, залежать від температури зовнішнього середовища:
- за режимом І – 8, 10, 11, 13 м3/год/людину відповідно до 20°С (І кліматична зона), 20-25°С (ІІ зона), 25-30°С (ІІІ зона), понад 30°С (ІV зона).
- за режимом ІІ – 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину, що працює на пункті управління.
Сьогодні вітчизняна промисловість випускає фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І-ІІ кліматичних зонах у сховищах місткістю до 600 осіб та ІІІ-ІV кліматичних зонах у сховищах місткістю до 450, 300 осіб.
У сховищах великої місткості, крім цих комплексів, встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами типу ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.
Продуктивність фільтровентиляційних комплексів:
- ФВК-І і ФВК-ІІ в режимі І – 1200 м3/год, в режимі ІІ – 300 м3/год;
- ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 м3/год та 1300-1800 м3/год.
ФВК, крім цього, забезпечує роботу в режимі ІІІ. За режимом ІІІ регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.
Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це споруди, які забезпечують захист людей від дії іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості та безперервному перебуванні в них розрахункової кількості людей на протязі 1-2 діб.
В зоні можливих слабких руйнувань ПРУ забезпечують також захист від обвалення окремих елементів будинків, для чого їх несучі конструкції повинні бути розраховані на тиск у фронті ударної хвилі повітря, що дорівнює 20 кПа (0,2 кг/см2).
ПРУ в межах зон можливих слабких руйнувань необхідно розташовувати в підвалах і цокольних поверхах, а за межами зон можливих руйнувань – і на перших поверхах. При пристосуванні приміщень під ПРУ, демонтаж технологічного обладнання не передбачається.
Місткість ПРУ визначається сумою місць для сидіння і лежання (на верхніх ярусах) та приймається:
- 5 чоловік і більше, в залежності від площі приміщень укриттів, обладнаних в існуючих будинках і спорудах;
- 10-50 чоловік, в укриттях, які швидко зводяться та не використовуються в мирний час;
- 50 чоловік і більше, в залежності від площі приміщень, що проектуються і будуються в нових будинках та спорудах, які використовуються в мирний час в інтересах суб’єктів господарської діяльності.
В залежності від місця розташування ПРУ повинні мати коефіцієнт захисту к3 рівний:
а) на об'єктах 1 і 2 категорії по ЦЗ, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін підприємств – 200;
б) у зонах можливого небезпечного радіоактивного зараження:
- для працюючих змін, формувань ЦЗ і лікувальних установ , що розгортаються у військовий час – 200;
- для населення – 100;
в) у зонах можливого сильного радіоактивного зараження:
- для працюючих змін і лікувальних установ, що розгортаються у військовий час – 100;
- для населення – 50;
г) за межами зон можливого сильного радіоактивного зараження:
- для працюючих змін і лікувальних установ, що розгортаються у військовий час – 20;
- для населення – 10.
ПРУ повинні мати приміщення для розміщення людей, санітарного вузлу, вентиляційної камери, зберігання брудного верхнього одягу.
В ПРУ улаштовуються не менше двох входів.
Приміщення, які застосовуються під ПРУ, повинні бути забезпечені вентиляцією, опаленням, каналізацією і освітленням у відповідності з вимогами їх експлуатації в мирний час і в надзвичайних ситуаціях.
В ПРУ будь-якої місткості, що розташовуються на цокольних і перших поверхах будинках, а також в укриттях місткістю до 50 чоловік, що розміщаються в підвальних поверхах будинків, використовується не примусова вентиляція. В інших випадках – примусова вентиляція.
Система опалення ПРУ є загальною з опалювальною мережею будинків і повинна мати систему відключення.
Водозабезпечення ПРУ повинно здійснюватися від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі. Норма використання води на одну людину – 25 л на добу. При відсутності водопроводу в укриттях передбачаються місця для розміщення баків з питною водою із розрахунку на одну людину 3 л на добу.
Електрозабезпечення ПРУ передбачається від загальної електромережі.
Параметри повітряного середовища та норми подачі повітря в ПРУ приймаються такими як для сховищ.
Прості укриття – це споруди, які забезпечують захист людей від світлового випромінювання і уламків зруйнованих будинків, а також понижують дію проникаючої радіації, ударної хвилі вибуху і радіоактивних випромінювань на зараженій місцевості.
До простих укриттів відносяться спеціально збудовані щілини, а також підвали і інші заглиблені приміщення, які пристосовані для захисту людей.
Щілини викопуються в ґрунті у вигляді вузьких ровів зі зламами в плані під кутом 90-120°. Довжина прямого відрізка повинна бути не більше 15 м. Місткість щілин приймається від 10 до 50 чоловік. В щілинах місткістю до 25 чоловік робиться один вхід, а при більшій місткості – два входи.
Підвали та інші заглиблені і підземні приміщення та споруди, які пристосовуються під прості укриття, повинні бути достатньо міцні, обгороджені конструкціями з не горючих матеріалів і не мати транзитних комунікацій (трубопроводів опалення і забезпечення водою діаметром більше 70 мм, паропроводів більше 40 мм, кабелів високої напруги). Місткість укриттів в підвалах будинків рекомендується приймати 50-300 чоловік.
Дата добавления: 2016-05-11; просмотров: 1492;