ІІІ Морфологія мікроорганізімів

Бактерії- це одноклітинні організми рослинної природи, в яких не має хлорофілу. Середній розмір їх 2-6 мкм.

І Коки(від лат. kоссus - зерно) Коки за розташуванням в мазках поділяються на групи, а саме:

- мікрококи - в мазках розташовані поодиноко і безладно.

- диплококи - коки, які після поділу не розходяться, а існують парами. До них відносять бобовидні менінгококи і гонококи та ланцетовидні (форми полум'я свічки) пневмококи.

- тетракоки - після ділення розміщуються по чотири.

- сарцини розташовуються по 8 або 16, 32, 64 клітини в кожному тюку, або пакеті. Тетракокки та сарцини не викликають інфекційні хвороби.

- стрептококи - клітини діляться в одній площині і не розходяться, утворюючи ланцюжок.

- стафілококи – розташовані у вигляді грони винограду. Викликають велику кількість біогенних інфекцій у людини.

ІІ Паличкоподібні форми, або власне бактерії, найбільш численна група мікроорганізмів. Середні розміри цих бактерій від 1 до 6 довжиною і 0.5 до 2 мкм шириною. За зовнішнім виглядом паличкоподібні можуть бути овальні, циліндричні, еліпсоподібні, веретеноподібні, у вигляді тенісної ракетки або барабанної палички. Кінці їх обрубані ( збудник сибірки), заокруглені (кишкові палички, збудник черевного тифу, дизентерії), загострені (збудник чуми), потовщені на кінцях ( збудник дифтерії), розгалужені (мікобактерії туберкульозу) і інші. Залежно від здатності утворювати спори, паличкоподібні бактерії поділяють власне бактерії, бацили і клостридії.

Бактерії - мікроорганізми, які не здатні утворювати спори. До них відносяться збудники черевного тифу, сальмонельозів, дифтерії, туберкульозу, кашлюка і інші.

Бацили (паличка) і клостридії (веретено) здатні утворювати спори. До бацил відносяться збудники сибірки, а клостридій - збудники правця, газової анаеробної інфекції, ботулізму.

ІІІ Звивисті мікроорганізми мають звивисту штопороподібну форму. До них відносяться вібріони, спірили та спірохети.

Вібріони - бактерії, які зовні схожі на кому. Представниками цієї групи є збудники холери і холероподібні вібріони, які деколи знаходяться у різних водоймищах.

Спірили (завиток) - бактерії, які мають декілька завитків у вигляді штопора. Більшість із них не хвороботворні, але є і хвороботворні представники, наприклад, спірила, що викликає у людини хворобу укусу щурів (содоку).

Спірохети - ці бактерії мають штопороподібну форму і розрізняються між собою довжиною і числом завитків. Це рухомі, тонкі, одноклітинні організми розмір від 5 до 500 мкм довжиною і 0,3 - 1,5 шириною. Серед них виділяють хвороботворні для людини такі: трепонеми - збудники сифілісу у людей,борелії - збудники поворотного тифу, лептоспіри - збудники лептоспірозу.

4 Ниткоподібні бактерії, як правило, не хвороботворні. Такі, я залізобактерії, тіобактерії і інші мешкають у грунті, водоймищах беруть участь у кругообігу речовин у природі. Але до цієї груп мікробів відносяться і актиноміцети, які здатні викликати тяжкі захворювання у людей - актиномікози.

Розміри і форма клітин бактерій, характерні для кожного виду, можуть змінюватися під впливом різних чинників (віку клітини, температури середовища, вологості і т. ін.). Ця властивість називається поліморфізмом.

Протопласти– бактерії, які повністю позбавленні клітинної стінки. Вони зберігають здатність до дихання, розмноження, синтезу ферментів, до дії зовнішніх факторів, механічного пошкодження тощо.

Сферопласти – бактерія, що зберігає невеликі ділянки клітинної стінки.

L-форми бактерій утворюються при частковому чи повному руйнуванні бактерії під дією пеніциліну. Генетично подібні до початкових форм бактерій, фільтруються як віруси, але культивуються на щільних середовищах.

Можливий процес зворотнього розвитку до початкової форми – реверсія.