Порядок звільнення з роботи.

Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) власника. У наказі і трудовій книжці причина звільнення вказується у відповідності до закону.

Днем звільнення вважається останній день роботи. Цей день обов’язково повинен бути зазначений у наказі про звільнення.

В окремих випадках для розірвання трудового договору необхідно отримати згоду профспілки, членом якої є працівник. Відповідно до ст. 43 КЗпП України і ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілковий орган у 15-денний строк розглядає обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника повинно розглядатись у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд без присутності працівника можливий за його письмовою згодою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа. Якщо працівник не з’явиться, розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторній неявці працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Профспілка повідомляє власника про прийняте рішення у письмовій формі в 3-денний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим.

Власник має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу.

Без згоди профспілки розірвання трудового договору з ініціативи власника допускається відповідно до ст. 43¹ КЗпП України у випадках: ліквідації підприємства; незадовільного результату випробування; звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям працівника, який не є сумісником; поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення працівника, який не є членом профспілки; звільнення з підприємства, установи, організації, де не має профспілки та в інших випадках, передбачених законодавством.

Працівникам, які звільняються з роботи з незалежних від них причин, виплачується вихідна допомога. Її розмір ставиться у залежність від підстав припинення трудових відносин. Виплата вихідної допомоги не може бути замінена попередженням про майбутнє звільнення (ст. 44 КЗпП України).

Трудова книжка з належно оформленим записом видається працівнику у день звільнення, а також проводиться розрахунок. Якщо працівник не працював у день звільнення, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП України0.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.