Наслідки торгівлі людьми на мікро- та макрорівнях

Причини торгівлі людьми

Вправу орієнтовано на актуалізацію знань студентів стосовно причин торгівлі людьми.

Варіант 1

Запропонувати студентам у режимі «мозкового штурму» назвати ключові зовнішні (макрорівень) та внутрішні (мікрорівень) передумови торгівлі людьми. Ідеї студентів викладач записує на дошці або на фліп-чарті. Основне завдання викладача - визначити повноту розкриття при­чин торгівлі людьми.

Варіант 2

Викладач роздає студентам аркуші паперу з написаними на них різни­ми можливими причинами торгівлі людьми. Кожен по черзі читає напи­сане, визначає чи може це бути причиною торгівлі людьми, пояснює чому й за яких обставин.

Існує багато причин торгівлі людьми. Ці причини є комплексними та взаємопов'язаними. Якщо розглядати торгівлю людьми як світовий ринок, то жертви торгівлі становитимуть пропозицію, а корумповані роботодавці чи сексуальні експлуататори представляють попит. Пропо­зиції жертв торгівлі сприяють чимало чинників, зокрема бідність, при­вабливість уявного кращого життя за кордоном, слабкі соціальні та еко­номічні структури, безробіття, організована злочинність, насильство проти жінок та дітей, дискримінація жінок, корумпованість влади, по­літична нестабільність, збройні конфлікти, а також такі культурні тра­диції, ,як традиційне рабство. Зростанню попиту на торгівлю людьми сприяють такі чинники, як сексуальна індустрія та зростаюча потреба в експлуататорській праці. Сексуальний туризм та дитяча порнографія стали індустріями, які широковідомі в усьому світі, розповсюджуються через такі технології, як Інтернет. Торгівлі людьми також сприяє світо­вий попит на дешеву та нелегальну робочу силу. Бідність та відсутність економічних можливостей робить жінок та дітей потенційними жерт­вами торгівців людьми, пов'язаними з міжнародними злочинними орга­нізаціями. Хоча переважно жінки та діти стають особливо вразливими потенційними жертвами сексуальної індустрії, проте торгівля людьми не обмежується сексуальною експлуатацією. Торгівля людьми також включає в себе осіб, які постраждали від «примусових» шлюбів або яких було продано на ринку праці, наприклад, на виробництва, сільськогос­подарські плантації та принизливу хатню роботу.

До зовнішніх (макрорівень) причин торгівлі людьми відносять такі:

1) недієву систему протидії торгівлі людьми у світі (відкриття кор­донів, спрощення можливості для подорожування; невідповід­ність міжнародної нормативно-иравової бази щодо запобігання торгівлі людьми та захисту потерпілих осіб реальним умовам, брак механізмів реалізації законів; корумпованість відповідаль­них органів, які забезпечують дотримання законності; неузгодже­ність міграційної політики з реаліями ринку праці в країнах; ло­яльне законодавство до занять проституцією в багатьох країнах світу; формування міжнародних кримінальних об'єднань; інтер­націоналізація тіньової економіки);

2) попит на торгівлю людьми (обумовлений існуванням попиту на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо на експлуатацію дітей; працю в галузях, де основне на­селення не хоче працювати через низку причин, зокрема через небезпечні умови праці);

3) наявність можливостей для торгівців людьми (фінансові вина­городи за торгівлю людьми; безкарність за вчинення злочинів, мінімальний ризик настання негативних наслідків для самих тор­гівців; відсутність справедливості для потерпілих та потенційних жертв, яка дає змогу торгівцям маніпулювати своєю безкарністю);

4) пропозиція, наявність потенційних жертв (бідність та еконо­мічна нерівність між країнами та регіонами; обмеження пропо­зиції щодо працевлаштування всередині своїх країн; наявність війн чи збройних конфліктів; відсутність реєстрації при наро­дженні, легального статусу та громадянства значної частини на­селення, особливо національних меншин).

До внутрішніх (мікрорівень) передумов торгівлі людьми можна віднести такі:

1) економічні(економічна нестабільність у державі; наявність тіньо­вої економіки; деформація у сфері розподілу благ; порушення принципів соціальної справедливості; соціальна нерівність у кра­їні; високий рівень безробіття у країні; обмеженість можливостей працевлаштування; низький рівень матеріальних доходів насе­лення; низький рівень життя більшої частини населення, перш за все молоді; несприятливі побутові умови; матеріальна зацікавле­ність);

2) соціальні (склад сім'ї - реструктурованість, багатодітність тощо; розлучення; стосунки в сім'ї - відсутня батьківська опіка над ді­тьми; наявність насильства в сім'ї; авторитарна поведінка бать­ків, жорстоке поводження та занедбаність часто з боку батьків, членів родини або оточення; очікування фінансової допомоги від одного з членів сім'ї; виїзд членів родини за кордон; девіантна по­ведінка батьків - вживання алкоголю, наркотичних речовин та залежність від них, кримінальна діяльність; низький рівень осві­ти; слабкі професійні навички);

3) психологічні (викривлення моральних цінностей значної частини населення та їхня деформація, що обумовлено низкою причин: неблагополуччя в родині; бездоглядність або надмірно жорсткий контроль, який провокує протест, незалежно від статків родини; порушення емоційних контактів з членами родини; недоліки статево-рольового виховання; несформованість позитивного об­разу «Я»; система цінностей у батьківській сім'ї; відсутність духов­них принципів; бажання ствердитись за рахунок іншого; кризо­вий стан, у якому знаходяться українські громадяни та який при­звів до зниження самозахисту, погіршення психологічного само­почуття людей);

4) інформаційні (погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном та їх наслідки; публікації багатообіцяючої реклами в пресі та «агіта­ція»; низька обізнаність щодо прав людини; соціальні стереотипи виховання);

5) правові(відсутність належної системи захисту потерпілих; недо­статня захищеність українських громадян від рук «торгівців людьми» як в Україні, так і за її межами; недостатнє покарання злочинців).

Якщо 5-8 років тому головним чинником було безробіття, то сьо­годні наголошується не стільки на безробітті як причині бідності, скіль­ки на дуже низьких заробітках, які не дотягують до межі бідності, навіть за висококваліфіковану працю (лікарі, медичні працівники, вчителі, се­ред яких абсолютна більшість - жінки), що спричинює бідність і безви­хідь. Безсумнівно, бідність є найголовнішим сприятливим для торгівлі дітьми фактором, але вона не може пояснити всі випадки сексуальної експлуатації людей та торгівлі ними, як вважають фахівці.

Постраждати від торгівлі людьми може будь-яка особа, незалежно від статі та віку. За даними соціологічних досліджень, близько 10% меш­канців України так чи інакше стикалися з випадками торгівлі людьми, де найчастіше потерпілими стають діти та жінки. Таку ситуацію зумов­лює «фемінізація» бідності, соціальне сирітство, тендерна дискриміна­ція та багато інших факторів.

Найбільш уразливими до торгівлі людьми є такі особи:

– незаміжні жінки; самотні матері; розлучені особи;

– молодь; діти вулиці; діти-сироти; вихідці з неблагополучних сімей;

– особи-мігранти;

– особи, які зазнали насильства (зокрема сексуального);

– матеріально незабезпечені;

– особи з проблемами психічного здоров'я;

– дискриміновані, стигматизовані особи.

Наслідки торгівлі людьми на мікро- та макрорівнях

Вправу спрямовано на актуалізацію та закріплення знань щодо наслідків торгівлі людьми на рівні особи, сімї, суспільства та держави.

Запропонувати студентам у режимі «мозкового штурму» назвати наслідки торгівлі людьми для потерпілої особи, для сім'ї, для суспільства, для держави. Викладач фіксує висловлене на дошці або фліп-чарті та до­повнює таблицю.

Наслідки торгівлі людьми на мікро- та макрорівнях

Торгівля людьми – брутальне порушення прав людини. За своєю суттю торгівля людьми порушує загальне право людини на життя, неза­лежність та свободу від рабства в будь-яких його проявах. Торгівля дітьми підриває основну потребу дитини в зростанні у безпечному ото­ченні та право бути вільною від сексуального насильства та експлуатації.

Торгівля людьми сприяє соціальній руйнації, відриває дітей від бать­ків та родини, перешкоджаючи їхньому вихованню та моральному роз­витку. Втрата можливості отримання освіти зменшує економічні мож­ливості жертв та збільшує їхню вразливість до повторної торгівлі в майбутньому. Особи, які постраждали від торгівлі людьми та які мають змогу повернутися у своє оточення, часто опиняються в ситуації соці­альної стигматизації та неприйняття, а також потребують тривалої со­ціальної підтримки.

Торгівля людьми фінансує організовану злочинність. Прибутки від торгівлі людьми фінансують іншу кримінальну діяльність. За даними ООН, торгівля людьми вважається третім у світі найприбутковішим злочинним бізнесом. Він приносить, згідно із даними управління роз­відки США, приблизно 9,5 мільйонів доларів США прибутку.

Торгівля людьми позбавляє країни людських ресурсів. Вона негатив­но впливає на ринки праці, спричиняючи величезні втрати ресурсів ро­бочої сили. Торгівля людьми призводить до зниження заробітної плати, відсутності догляду за літніми людьми в суспільстві, кількість яких зростатиме, а також до появи неосвіченого покоління.

Торгівля людьми підриває громадське здоров'я. Жертви торгівлі людьми часто страждають від брутальних умов праці та проживання, що спричи­няє фізичні, сексуальні та психологічні травми. Статеві хвороби, запален­ня внутрішніх органів, ВІА/СНІД є результатами примусової проституції. Постійне почуття тривоги, порушення сну, депресія та посттравматичний стресовий розлад - типові психологічні ознаки жертв торгівлі людьми.