Особливості експлуатації технічних систем підвищеної небезпеки

До технічних систем підвищеної небезпеки, відносяться:

– посудини, що працюють під тиском;

– котельні;

– компресори;

– трубопроводи;

– криогенна техніка (що має низьку температуру);

– вантажі;

– підйомно-транспортне обладнання.

Небезпечні посудини, що працюють під тиском це:

– герметично закриті ємності для хімічних і теплових процесів, а також для збереження і перевезення стиснених, згущених, або розчинених газів і рідин;

– балони та цистерни, що працюють під тиском більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), або мають температуру рідин вище 115^о С;

– різного роду барокамери.

Головна небезпека при експлуатації таких посудин – це можливість їх вибуху при раптовому адіабатичному розширені пару або газу, що утримується у цих посудинах. Потужність такого вибуху може бути дуже великою.

Наприклад, потужність вибуху посудини ємністю 1 м³ при тиску в 1 МПа (10 кгс/см²), складає 13,2 МВт. А якщо в цьому посуді знаходиться ще й водяний пар – то потужність вибуху буде становити близько 200МВт.

Найбільш частими причинами руйнувань таких посудин є:

– недоліки в їх конструкції;

– перевищення допустимого в них тиску;

– втрата механічної крепкості матеріалу посудини внаслідок корозії, внутрішніх дефектів, місцевого перегріву, та інших причин;

– несправність їх захисних пристроїв;

– порушення правил експлуатації.

Аналогічну небезпеку можуть спричинити і різноманітні котельні та компресори.

Для запобігання аварій таких устаткувань існує ряд державних нормативних актів з охорони праці, а саме:

ДНАОП 0.00-1.07-94 “Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів”

ДНАОП 0.00-1.08-94 “Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском”

ДНАОП 0.00-1.26-96 “Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см²), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 ^оС”

Ці нормативні акти установлюють спеціальні вимоги до конструкції і матеріалів зазначених устаткувань, а також порядок їх виготовлення, монтажу, та експлуатації.

Під час експлуатації такі устаткування обов’язково реєструються, та підлягають періодичному освідченню експертами ЕТЦ (Експертно технічного центру).

При освідченні цих устаткувань визначається їх справність, та можливість подальшої їх експлуатації. Періодичність і порядок освідчення цих обладнань визначається у вище зазначених ДНАОП, а з простроченим терміном освідчення вони до подальшої експлуатації не допускаються.