ЗАКОНОДАВЧІ ТА Нормативно-ПРАВОВІ АКТИ з охорони праці

Поняття та предмет охорони праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

Правові заходи – це розробка і впровадження в дію нормативно-правових

актів з охорони праці підприємств;

Організаційно-технічні заходи – це:

– контроль за дотриманням вимог нормативних актів з ОП;

– організація техніки безпеки трудової діяльності;

– забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, тощо.

Соціально-економічні заходи – це:

– соціальний захист працівників;

– навчання та підвищення їх професійного рівня з питань ОП;

– стимулювання та заохочення сумлінних працівників за дотримання техніки безпеки;

– притягнення до відповідальності порушників вимог ОП, тощо.

Санітарно-гігієнічні заходи – це:

– створення безпечних умов праці;

– оздоровлення виробничого середовища;

– нормування дії шкідливих виробничих чинників: (забруднення повітря, шум, вібрація, освітлення робочої зони, заниження дії електромагнітних, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань)

Лікувально-профілактичні заходи – це:

– профілактика виробничого травматизму;

– медична реабілітація та оздоровлення працівників;

– відшкодування завданої шкоди потерпілим, тощо.

ЗАКОНОДАВЧІ ТА Нормативно-ПРАВОВІ АКТИ з охорони праці

Основними законодавчими та нормативно-правовими актами щодо охорони праці є:

1. Законодавчі акти :

– Конституція України;

– Кодекс Законів про працю (КЗпП);

Інші Закони України, а саме:

– “Про охорону праці” в новій редакції від 21 листопаду 2002 р.

– “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р.

– “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р.

– “Про дорожній рух” від 30 06.1993 р., та інші.

2. Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) –це правила; стандарти; норми; положення; інструкції; та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

В залежності від сфери дії ДНАОП поділяються на міжгалузеві і галузеві.

Міжгалузеві державні нормативні акти про охорону праці –це акти загальнодержавного значення, дія яких розповсюджується на всі підприємства і організації незалежно від їх відомчої приналежності і форм власності.

Галузеві державні нормативні акти про охорону праці –це акти, дія яких розповсюджується на підприємства, організації і установи конкретної галузі народного господарства, в незалежності від форм їх власності і виду діяльності.

. Нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві – це документи, які розробляються безпосередньо на підприємствах (виходячи з загальних вимог ДНАОП), затверджуються їх власником, та діють в межах даного підприємства. Це різного роду "положення, накази, вказівки, інструкції, тощо. Необхідно відрізняти ДНАОП від відомчих документів про охорону праці (ВДОП),які розробляються на їх основі і затверджуються міністерствами та відомствами України чи іншими об’єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП в залежності від специфіки даної галузі.

4. Державні стандарти України (ДСТУ) –це нормативні акти які регламентують певні вимоги до обладнання, сировини, організації безпеки тощо.

5. Законодавчі акти з охорони праці колишнього СРСР, які і понині мають чинність в Україні до їх заміни або скасування.

До них відносяться:

– Міждержавні стандарти системи безпеки (ГОСТ ССБТ).

– Санітарні норми і правила (СН і П)

В російській термінології (САнН и П).

– Будівельні норми і правила (БН і П)

В російській термінології (СН и П)строительные нормы и правила.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ)колишнього СРСР позначаються: