Випробувань з подачею напруги від стороннього джерела струму

На випробувальній станції повинен бути повний комплект схем випробувальних стендів. Всі зміни в схемах проводяться тільки з дозволу особи, відповідальної за електроустановку.

Випробувальні поля, відкриті зверху, повинні бути огороджені не нижче 1,7 м. Замки дверей мають бути такими, що самі замикаються, а двері – відчинятися зсередини без ключа за допомогою рукоятки. Огородження повинні мати двері, оснащені блокуванням, сигналізацією і застережними плакатами. Блокування огородження поля має задовольняти такі вимоги:

- під час відчинення дверей повинна повністю зніматися напруга з випробувального поля;

- за відчинених дверей слід унеможливити подання напруги на випробувальне поле.

Подання напруги на випробувальне поле слід супроводжувати звуковим або світловим сигналом і оголосити усно «Подаю напругу» та пересвідчитись, що його почули.

Під час випробувань, що проводяться на випробувальному полі, яке не має зверху огородження, слід передбачити блокування, що виключає можливість проходження крюка крана над випробувальним полем.

На випробувальному стенді слід передбачити можливість відключення всіх джерел живлення загальним комутаційним апаратом. Пульт керування має бути розміщений таким чином, щоб випробувальне поле знаходилось в зоні прямої видимості особи, що проводить випробування.

Високовольтний вивід випробувального трансформатора в разі збирання випробувальної схеми слід заземляти включенням заземлювальних ножів в стаціонарних установках або встановленням гнучкого заземлювального провідника за допомогою штанги в тимчасових схемах.

Забороняється проведення електричних випробувань обладнання і електричних вимірювань випробувальними електроустановками і електротехнічними лабораторіями, які не мають відповідного дозволу.

Випробування від стороннього джерела струму проводяться бригадами у складі не менше двох працівників, з яких керівник робіт повинен мати групу 1V, а інші – групу ІІІ.

Проведення випробувань можуть виконувати тільки працівники, які пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і правил в обсязі даного розділу та мають досвід проведення випробувань в умовах діючих електроустановок, одержаний в період стажування тривалістю не менше 1 місяця під керівництвом досвідченого працівника з групою ІІІ. Вказана перевірка проводиться одночасно з загальною перевіркою знань Правил безпеки в ті ж терміни і тією ж комісією з включенням до ії складу спеціаліста, який має V групу з випробування устаткування, для перевірки знань працівника, який проводить випробування в електроустановках напругою понад 1 кВ, і групу ІV – для перевірки знань працівника, який проводить випробування в електроустановках напругою до 1 кВ. Відповідний запис необхідно зробити в журналі перевірки знань та посвідченні в розділі «спеціальні види робіт».

У склад бригади, що проводить випробування, можуть бути включені ремонтні працівники з групою ІІ для виконання підготовчих робіт, для охорони устаткування, що випробовується, а також для виконання роз’єднання і з’єднання шин.

Корпус пересувної установки має бути заземлений окремим провідником з гнучкого мідного провідника перерізом не менше 10мм.кв. Перед приєднанням випробувальної установки до мережі 380/220В вивід високої напруги установки має бути заземлений. Переріз провідника, що використовується у випробувальних схемах для заземлення, повинен бути не менше 4мм кв.

Встановлені в електроустановці переносні заземлення, які перешкоджають проведенню випробувань, можуть бути зняті і знову встановлені тільки за вказівкою особи, яка керує випробуванням, після заземлення виводу високої напруги випробувальної установки. Місце випробувань, а також з’єднувальні провідники, які під час випробувань перебувають під випробувальної напругою , огороджуються, і біля місця випробування має бути наглядач. Обов’язки наглядача може виконувати особа, яка проводить приєднання вимірювальної схеми до випробувального обладнання. Огородження виконується працівниками бригади, що проводять випробування. На огородженні вивішуються плакати «Випробування. Небезпечно для життя».

У разі випробування кабельної лінії, якщо протилежний кінець ії розміщений в замкненій камері КРУ чи в приміщенні, на дверях має бути вивішений плакат «Випробування. Небезпечно для життя». Якщо ці двері не зачинені на запірний пристрій, то крім плаката на дверях та огородженнях розібраних кінців кабелю слід також виставити охорону з включенням до складу бригади працівників з групою ІІ.

Приєднувати високовольтний провід до жили кабелю і від’єднувати його дозволяється за вказівкою особи, що керує випробуванням, і тільки після їі заземлення.

Перед подачею випробувальної напруги керівник робіт зобов”язаний:

- перевірити правильність збирання схеми і надійність робочих і захисних заземлень;

-перевірити, чи всі члени бригади і працівники, призначені для охорони, перебувають на вказаних місцях, чи виведені сторонні люди і чи можна подавати випробувальну напругу;

-попередити бригаду про подання напруги словами «Подаю напругу» і, упевнившись, що попередження почуте всіма членами бригади, зняти заземлення з виводу випробувальної установки і подати на неї напругу 380/220 В.

Після закінчення випробувань керівник робіт має знизити напругу випробувальної установки до нуля, відключити її від мережі 380/220 В, заземлити вивід установки і повідомити про це бригаді словами «Напруга знята».

Після випробування ізоляції КЛ і ПЛ, необхідно розрядити кабель і лінію на землю через додатковий опір, встановити заземлення та упевнитися в повній відсутності заряду. Особа, що проводить розрядку, має користуватися діелектричними рукавичками, захисними окулярами і стояти на ізолювальній основі. Встановлення і зняття заземлення заземлювальною штангою на високовольтний вивід випробувальної установки, приєднання та від’єднання проводів слід проводити в діелектричних рукавичках однією і тією самою особою.

Під час використання пересувної або стаціонарної випробувальної установки мають бути виконані такі умови:

- випробувальна установка має бути розділена на два відділи. В одному розміщується апаратура напругою до 1 кВ і знаходиться оператор, в другому – все устаткування та струмовідні частини напругою понад 1 кВ;

- пристрій установки напругою понад 1 кВ має бути цілком відгороджений від місць, до яких можна доторкнутися;

- двері у відділ установки з напругою понад 1 кВ повинні мати блокування, що забезпечує зняття напруги понад 1 кВ під час відкривання дверей, і світлову сигналізацію, яка діє, коли вивід високої напруги перебуває під напругою.

-

- Тема 18. Заземлення електроустановок.

-

- Заземлювачем називають сукупність з’єднаних між собою провідних частин, які перебувають в електричному контакті із землею.

- Заземлювальний провідник – це провідник, який з’єднує заземлювач з металевим корпусом електрообладнання.

- Заземлювальний пристрій – сукупність електрично з’єднаних між собою заземлювача і заземлювальних провідників, включаючи елементи їх з’єднання.

- Типи систем заземлення.

- Система TN – система, в якої мережа живлення має глухе заземлення однієї точки струмовідних частин джерела живлення, а електроприймачі і відкриті провідні частини електроустановок приєднуються до цієї точки за допомогою N- і РЕ- провідника ( носить назву система з глухо заземленою нейтраллю).

- Система TN-S-система TN- , в якій N-і РЕ- провідники розділено по всій мережі.

- Система TN-С- система TN, в якій N-і РЕ- провідники поєднано в одному РЕN- провіднику по всій мережі.

- Система TN-C-S-система TN-, в якій –N-і РЕ- провідники поєднано в одному провіднику в частині мережі, починаючи від джерела живлення.

- Система ТТ- система, одну точку джерела живлення якої заземлено, а відкриті провідні частини електроустановки приєднано до РЕ- провідника , з’єднаного із заземлювачем, електрично незалежним від заземлювача, до якого приєднано точку джерела живлення.

- Система ІТ- система, в якій мережу живлення ізольовано від землі, а відкриті провідні частини електроустановок приєднано до заземленого РЕ- провідника.

- В електроустановках до 1кВ з глухозаземленою нейтраллю опор заземлювального пристрою, до якого приєднано нейтраль трансформатора в будь – яку пору року не повинен перевищувати 4 О м для лінійних напруг 380 В. Цей опор необхідно забезпечувати з урахуванням використання всіх заземлювачів, приєднаних до РЕN- провідника, якщо кількість відхідних ліній не менша двох. Опор заземлювача, до якого безпосередньо приєднують нейтраль трансформатора, повинен бути не більше 30 Ом. На кінцях повітряних ліній або відгалужень від них довжиною понад 200м слід влаштовувати повторні заземлення РЕN- провідника зі значенням опору не більш 30 Ом. Спільний опор всіх заземлювачів кожної лінії не повинен перевищувати 10 Ом.

- В мережах понад 1кВ з ізольованою нейтраллю, захист якої працює на сигнал (головні розподільчі підстанції Хмельниччини 110/10 кВ), опір заземлювача повинен бути не більшим, визначеного у формулі R=67/Ір, де Ір - розрахунковий струм замикання на землю.На підстанціях, захист якіх спрацьовує на відключення R=250/Ір. Якщо на підстанції виконується спільний заземлювач для обладнання до і понад 1кВ, то опір спільного заземлювача повинен відповідати і цій вимозі.

- Опір заземлюючих провідників між неструмовідними частинами електрообладнання та заземлювачем, включаючи опір контактних з’єднань, повинен бути не більше 0,1 Ом.