Рекомендовані схеми лікування дітей, які належать до 3 категорії
| Рекомендовані препарати | Тривалість лікування | Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування | ||
| 5-10кг | 11-20кг | 21-30кг | ||
| 1. Інтенсивна фаза: | ||||
| ізоніазид | 2міс. | 0,05г щоденно | 0,1г щоденно | 0,2г щоденно |
| рифампіцин | 2міс. | 0,075г щоденно | 0,15г щоденно | 0,3г щоденно |
| піразинамід | 2міс. | 0,25г щоденно | 0,5г щоденно | 1г щоденно |
| етамбутол | 2 міс. | 0,25г щоденно | 0,5г щоденно | 0,5г щоденно |
| 2. Фаза продовження: | ||||
| ізоніазид | 4міс. | 0,05г тричі на тиждень | 0,1г тричі на тиждень | 0,2г тричі на тиждень |
| рифампіцин | 4міс. | 0,075г тричі на тиждень | 0,15г тричі на тиждень | 0,3г тричі на тиждень |
До 4 категоріїналежать хворі на хронічний туберкульоз різної локалізації, незалежно від бактеріовиділення. Характерною особливістю цих хворих є резистентність мікобактерій до антимікобактеріальних препаратів, низька терапевтична ефективність, незважаючи на тривале стаціонарне лікування.
У хворих 4-ї категорії, з чутливими МБТ, лікування проводиться аналогічно контингенту з рецидивом туберкульозу легень, але більш тривалий строк – до 10-12 місяців. Хворим з резистентними до антимікобактеріальних препаратів МБТ призначаються індивідуалізовані режими антимікобактеріальної терапії залежно від профілю резистентності збудника. На протязі перших 4 - 6 місяців використовують комбінації від 4 до 6 резервних і основних препаратів щоденно та інтермітуюче, із застосуванням за 1 день не менше 4 препаратів, до яких МБТ чутливі. Надалі, особливо при припиненні бактеріовиділення, інтенсивність хіміотерапії поступово зменшують. Тривалість основного курсу лікування коливається від 12 до 18 місяців.
У разі відсутності резистентності МБТ до антимікобактеріальних препаратів застосовують такі схеми лікування хворих:
НRZЕ 4НR
У випадку резистентності МБТ до 1-2-х або більшої кількості основних препаратів останні замінюють у вище наведеному режимі хіміотерапії на резервні препарати.
У разі встановленої резистентності МБТ до ізоніазиду його замінюють, в першу чергу, на етіонамід (протіонамід) або препарат із групи фторхінолонів (офлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин тощо); можливе і застосування ізоніазиду, але в інтермітуючому режимі і в сполученні не менш, ніж з 3-ма препаратами, до яких збереглася чутливість збудника.
За наявності резистентності МБТ до рифампіцину його замінюють на препарат із групи фторхінолонів або етіонамід (протіонамід), або інші резервні препарати.
Для лікування хворих з резистентними до стрептоміцину МБТ замість нього застосовують канаміцин або амікацин, а у випадку резистентності МБТ і до стрептоміцину і до канаміцину – амікацин або капреоміцин.
Приклади режимів хіміотерапії у разі наявності резистентності МБТ до 2-3-4 препаратів:
стійкість до НR:
3S (К)ЕZQЕt ЗЕZQЕt 6Е (Е3) Z(Z3) QЕt(Еt3 ),
стійкість до НRS:
ЗК (А)ЕZQЕt ЗЕZQЕt 6Е (Е3) Z (Z3) ) QЕt(Еt3 ),
стійкість до НRSЕ:
Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 590;