Історико-культурні об’єкти України включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Список Всесвітньої спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) з України входить п'ять об'єктів: Софійський собор, Києво-Печерська лавра в Києві, історичний центр Львова, незаймані букові ліси Карпат, пункти геодезичної дуги Струве. Це не багато, особливо якщо враховувати, що Росія в цьому ж списку представлена 22 об'єктами, Польща - 12, а Угорщина - 8.

Але Україна активізує процес внесення в списки ЮНЕСКО і інших історичних об'єктів, а саме: Бахчисарайського Ханського палацу, історичного центра Кам'янця-Подільського, заповідника «Херсонес Таврический» у Севстополі.

Букові ліси Карпат

Букові ліси в Карпатах, розташовані на території трьох країн – Словаччини, Польщі і України, являють собою мережу з десяти окремих заповідників, що простягнулися від Рахівских гір і Чорногорського масиву в Україні які на заході переходять в Полонинский хребет до гір Буковські Верхи й Вигорлат у Словаччині. В Україні до українсько-польсько-словацького транскордонного резервату біосферного резервату ЮНЕСКО «Східні Карпати» включено Ужанський національний природний парк із з Надсянським регіональним ландшафтним парком.

Всі включені до складу цього резервату природоохоронні об’єкти є прекрасним зразком незайманих лісів, що представляють собою складні екосистеми помірного кліматичного пояса. Тут збереглися умови, що дозволяють проводити найбільш повні дослідження екологічних структур і процесів виростання європейського бука в різних середовищах. Букові ліси Карпат являються безцінним генетичним сховищем бука й інших видів живої природи, що існують із ним у сусідстві й залежних від зумовлюваних їм екосистем. Ці ліси також свідчать про процеси відновлення й розвитку земних екосистем і поселень, що почалися з моменту завершення останнього ледникового періоду, і що продовжуються в наші дні.

Проте використання цього об’єкту з метою розвитку тризму ускладнюється слабко розвиненою транспортною інфраструктурою в українських Карпатах. З Львова до букових гірських лісів існує лише три шляхи: на Мукачеве через Зарецкий перевал, на Ужгород через Ужоцкий перевал, або через Івано-Франківськ на Рахів через Яблунецький перевал.

Історичний центр Львова

Львів - місто на заході України з населенням близько 735 тисяч чоловік. Перші письмові згадування належать до 1256 року. Заснований королем Данилом Галицьким, названий на честь його сина Лева Данииловича. Львів посідає перше місце на Україні по кількості історико-архітектурних пам'ятників. В архітектурі Львова, мало потерпілого під час воєн XX століття, відбиті багато європейських стилів і напрямки, що відповідають різним історичним епохам.

Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, але зате добре представлені наступні епохи ренесансу, барокко, класицизму. Характерним для Львова став стиль австрійського модерну - сецесії, є будинку, побудовані в стилі українського й берлінського модерну, а також арт-деко, конструктивізму й Баухауз. Є також будівлі періоду неокласицизму.

Львів - місто з досить розвинутою туристичною інфраструктурою, яка представлена значної кількістю засобів розміщення різного рівня, великою кількістю гарно прорекламованих закладів харчування, зокрема львівських кав’ярень, значна кількість закладів культури та різноманітних святкових і фестивальних заходів. Близькість до ЄС (80 км від польської границі) спричиняється великий інтерес до нього польських туроператорів які організовують тури вихідного дня. Охоче він відвідується і українським туристам. Цьому також сприяє розвинута мережа залізничного (залізничними сполученнями Львів пов’язаний абсолютно з всіма регіонами країни, тільки з Києва у Львів щодоби курсує одинадцять поїздів) і автомобільного сполучення (автомобільна траса міжнародного рівня Київ-Чоп), реконструюється Львівський аеропорт.

Геодезична дуга Струве

Об'єкт №1187 Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є маловідомим навіть для більшості українців. Дуга Струве - мережа з 265 пунктів, що представляють собою закладені в землю кам'яні куби розміром 2 на 2 метри, довжиною більше 2820 км. Створювалася з метою визначення параметрів Землі, її форми й розміру. В Україні перебуває одна із точок меридіана, за допомогою якого вчені змогли визначити форму й розміри Землі. Геодезична дуга Струве була обмірювана за 40 років, з 1816 до 1855 р., протягом 2820 км від Фугле-Неса недалеко від мису Норд-Кап у Норвегії до Ізмаїла поблизу Чорного моря, що утворило дугу меридіана.

У цей час пункти дуги можна знайти на території Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдавії (сіло Рудь) і України. Ці країни 28 січня 2004 р. звернулися в Комітет ЮНЕСКО по Всесвітній спадщині із пропозицією про твердження збережених 34 пунктів Дуги Струве як Пам'ятник Всесвітньої спадщини. Українські об'єкти перебувають у селах Катериновка, Фельчин, Баранівка (Хмельницька область), а також Старо-Некрасовка Одеської області.

Софійський собор в м. Києві

Софійський собор став першим внесеним у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО пам'ятником архітектури на території України в 1990 році.

Собор Святої Софії (Софійський собор) був побудований в XI столітті в центрі Києва за наказом Ярослава Мудрого. На рубежі ХVІІ-ХVІІ століть був зовні перебудований у стилі українського барокко. Усередині Собору збереглася безліч древніх фресок і мозаїк, у тому числі знаменита Оранта. У соборі, а також на його території було розташовано близько 100 поховань. Могили Ярослава Мудрого і його дружини Ірини збереглися. Інші, у тому числі й князівські, наприклад, Володимира Мономаха, минулого втрачені.

Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська Лавра - один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 при Ярославі Мудрому ченцем Антонієм, родом з Любеча. Співосновником Печерського монастиря став один з перших учнів Антонія - Феодосій. Князь Святослав II Ярославович подарував монастирю плато над печерами, де пізніше виросли прекрасні кам'яні храми, прикрашені живописом, келії, кріпосні вежі й інші будови. В XII столітті одержав статус «лаври» - головного великого монастиря. З лаврою зв'язані імена літописця Нестора (автора «Повести временних лет»), художника Аліпія, просвітителя Петра Могили, історика Інокентія Гизеля й багатьох інших. У цей час частина монастиря (нижня Лавра й деякі храми Верхньої) передана Української Православної Церкви Московського патріархату. Інша частина Лаври перебуває у віданні національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

4.1.4 Національна система туристсько - екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича"

З метою збереження та ефективного використання природно-рекреаційних та історико-культурних ресурсів України, своєрідною віссю якої є найбільша водна артерія країни - оспіваний у віках Дніпро-Славутич, подальшого розвитку туристичної діяльності розроблено Національну систему туристсько-екскурсійних маршрутів під загальною назвою “Намисто Славутича”.

Ця система охоплює дванадцять областей України: Дніпропетровську, Житомирську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Херсонську, Черкаську, Чернігівську та м. Київ.

Результатом роботи є узагальнення інформації про природно-рекреаційні та історико-культурні туристичні ресурси регіону “Намисто Славутича”, розробка на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо створення туристсько-екскурсійних маршрутів. Це сприятиме розвитку туризму, відродженню національної свідомості та традицій українського народу.

Рекомендації, інформаційні та аналітичні матеріали можуть використовуватися працівниками туристичної галузі у практичній діяльності при плануванні напрямків роботи, розробці нових маршрутів і турів, створенні туристичного продукту для різних категорій вітчизняних та іноземних туристів і екскурсантів.

Робота містить досить детальну характеристику природно-рекреаційних і соціально-економічних ресурсів регіону “Намисто Славутича”, що зумовлюють можливості та перспективи розвитку туристичної галузі. Систематизовано значний довідковий матеріал про кількісний склад населення, об`єкти природно-заповідного фонду, матеріальну базу туризму, транспортну мережу, заклади санаторно-курортного лікування, історико-культурні та архітектурні пам`ятки, меморіальні місця тощо. Наведено дані про основні суб`єкти підприємництва, що здійснюють туристичну діяльність у регіоні.

У межах Національної системи “Намисто Славутича” розроблено рекомендовані туристсько-екскурсійні маршрути за тематичними напрямами по місцях, багатих на пам`ятки історії, культури, архітектури та природи, а також пов`язаних з життям і діяльністю видатних людей. Передбачено здійснення численних радіальних подорожей та екскурсій з основних пунктів цих маршрутів.

Тематичні напрями рекомендованих туристсько-екскурсійних маршрутів:

1. Маршрути пов’язані з періодом існування Київської Русі (ІХ - ХІІ ст.), яка помітно вплинула на історичний розвиток як України, так і Європи в цілому. В Україні збереглися цінні давньоруські археологічні, історико-культурні, архітектурні та літературні пам`ятки: “Слово о полку Ігоревім”, архітектурні пам`ятки ХІ - ХІІ ст. у мм. Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Острі; пам`ятки археології у мм. Києві, Переяславі-Хмельницькому, Чернігові та с. Білогородці.

2. Маршрути пов’язані з періодом національно-визвольної війни українського народу у ХVІІ ст. та існування козацької держави. Відтоді дійшли численні пам`ятки: місця розташування Запорізьких Січей, а також пов`язані з головними битвами національно-визвольної війни 1648 - 1654 рр. під Жовтими Водами та Корсунем; пам`ятки Холодного Яру; колишні центри політичного життя України - гетьманські столиці Чигирин, Батурин і Глухів; місця, пов`язані з життям і діяльністю Б.Хмельницького та інших гетьманів України.

3. Пам`ятки, меморіальні комплекси та музеї Другої Світової Війни у мм. Києві, Одесі, Дніпропетровську, урочищі Дрюківщина, експозиції тематичних музеїв у мм. Корсуні-Шевченківському, Переяславі-Хмельницькому, Одесі, с. Нових Петрівцях.

4. Етнографічні маршрути які розкривають витоки та джерела сучасної народної культури та мистецтва, а також української літератури та духовності. Вони передбачають показ центрів народних художніх промислів: ткацтва, вишивки, гончарства, малярства, різьби по дереву, лозоплетіння - та відвідання місць, пов`язаних з життям і творчістю видатних митців: М.В.Гоголя на Полтавщині, О.П.Довженка на Чернігівщині, Лесі Українки на Житомирщині, А.П.Чехова на Сумщині, Т.Г.Шевченка на Черкащині тощо.

5. Маршрути релігійного спрямування. Розвиток духовної культури українського народу відображають цінні культові споруди, які з давніх часів збереглися до наших днів: пам`ятки світового значення у м. Києві, чудові монастирські комплекси та окремі церковні споруди у мм. Чернігові, Путивлі, Новгороді-Сіверському, Новомосковську, Полтаві, Золотоноші, сс. Мгарі та Густині.

6. Особливого значення в системі туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” надається відвіданню музеїв у межах тематичного напряму “Музейні скарбниці України”: художніх, архітектури та побуту, історичних, краєзнавчих, військових, літературних, меморіальних тощо. Великий інтерес у туристів викликають “музейні” міста: Київ, Чернігів, Одеса, Полтава, Переяслав-Хмельницький.

У перспективі можливо розширення системи туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” та створення транснаціональної системи під тією ж назвою з включенням територій сусідніх держав Білорусі та Росії, де несе свої води Дніпро-Славутич.

Питання і завдання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняттю «історико-культурні ресурси» охарактеризуйте їх склад.

2. Дайте характеристику та проаналізуйте географію розповсюдження архітектурних історико-культурних ресурсів в Україні. Назвіть національні архітектурні та історико-культурні заповідники держави.

3. Назвіть найвідоміші пам’ятки археології на Україні.

4. Перелічите історичні пам’ятки пов'язані з визначними подіями в історії України.

5. Охарактеризуйте тематичну спрямованість та географію розповсюдження музеїв в Україні.

6. Наведіть визначні приклади та проаналізуйте географію біографо-соціальних історико-культурних ресурсів.

7. Перелічите етнографічні області України. Як етнографічні ресурси використовуються на сучасному етапі розвитку туризму в Україні.

8. На які категорії поділяються області країни за насиченістю історико-культурних ресурсів, назвіть області, які входять до кожної категорії.

9. Перелічите історико-культурні об’єкти України, які включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і перспективні об’єкти.

10. Назвіть тематику та основні туристичні центри маршрутів які пропонуються Національною системою туристсько - екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" .