Попутний(супутний) нафтовий газ;

Нафта;

4. кам’яне вугілля.

Інші природні джерела вуглеводнів: сланцевий газ, буре вугілля, торф.

1. Природний газ складається в основному з метану СН4 (80-96%) в залежності від родовища.

Застосовується:

1. як газоподібне паливо у промисловості (в заводських котельнях,доменних печах, скловарних і цементних печах) і побуті;

2. як хімічна сировина для одержання різних орг.сполук.

 

2. Попутний нафтовий газ складається приблизно із однакової кількості метану – гексану (СН4 – С6Н14) в залежності від родовища.

Застосовується:

1. як газоподібне паливо;

2. розділюють його на окремі фракції:

- метан-етанова фракція («сухий газ»)

використовується як газоподібне паливо і як хім..сировина.

- пропан-бутанова фракція («зріджений газ»)

використовується як газоподібне паливо у тих місцевостях, де немає природного газу(балонний газ) та пальне в автомобілях.

- пентан-гексанова фракція («газовий бензин»)

використовується як добавки до бензину.

 

3. Нафта.

 

Нафта – це темна рідина, яка не розчиняється у воді і утворює тонку плівку на її поверхні. До складу нафти входять більше кілька сотень різних речовин - переважно вуглеводні,які містятьвід 1 до 40 атомів Карбону:

Алкани;

Циклоалкани;

Арени.

Нафта використовується тільки як хімічна сировина і піддається переробці. Використовують такі методи переробки нафти:

1. фізичні;

2. хімічні.

До фізичних метадів переробки нафти відноситься:

1. пряма або ректифікаційна перегонка нафти.

При цьому нафту нагрівають до 450-5000С вона переходить у газовий стан і направляють її у ректифікаційну колону у якій за різними температурами кипіння і за різним складом вуглеводнівз нафти одержують такі фракції:

1. бензин( пальне для автомобілів) – вуглеводні бензину містять 5-11 атомів С;

2. лігроїн (пальне для тракторів – ДП, розчинник лаків та фарб)); С814

3. гас(пальне для літаків, побутові потреби – гасові лампи); С1218

4. газойль(ДП); С1520

5. мазут(паливо для котелень, а також мазут як нафту нагрівають до високої температури(тільки у вакуумі) і одержують різні фракції мастил і смолу(гудрон).

При прямій перегонці нафти одержують тільки 20% бензину і він є не високої якості. Для того, щоб одержати велику кількість бензину використовують хімічні методи переробки нафти:

1. крекінг;

2. риформінг.

Крекінг

Крекінг поділяється на:

1. термічний крекінг;

2. каталітичний крекінг.

При термічному крекінгу газойль нагрівають до високої температури і одержуємо бензин, що містить менші алкани і алкени(реакція крекінгу алканів)

С16Н34 → С8Н18 + С8Н16

октан октен

Бензин термічного крекінгу є кращий за бензин прямої перегонки.

При каталітичному крекінгу газойль нагрівають до високої температури і використовують каталізатор(сполуки алюмінію – біла глина) і відбувається крім реакції крекінгу ще реакція ізомеризації, утворених алканів:

А)С16Н34 → С8Н18 + С8Н16 СН3 СН3

октан октен | |

Б) СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН3→ СН3-С - С -СН3

октан | |

СН3 СН3

ізооктан

 

Бензин каталітичного крекінгу ще кращий за бензин термічного крекінгу.

 

Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)

При цьому процесі використовують бензин прямої перегонки нафти і піддають реакції дегідрування з одночасною циклізацією (дегідроциклізація) вуглеводнів-алканів бензину і утворюються циклоалкани і арени:

С6Н14 → С6Н12 + Н2 → С6Н6 + 3Н2

гексан циклогексан бензен

Бензин риформінгу є найкращим із всіх бензинів.

Якість бензинів(детонаційна стійкість бензинів) визначається октановим числом.Октанове число має шкалувід 0 до 100.Октанове число0 має н.-гептан, а 100 – ізооктан.Чим вище значення октанового числа,тим кращий бензин.

4. Кам’яне вугілля.

Кам’яне вугілля використовується:

1. як тверде паливо,однак наявність негорючих домішок при окисненні перетворюється на шлаки, а також наявність сполук сульфуру природить до забруднення атмосфери(кислотні дощі);

2. як хімічна сировина (процес коксування).

В процесі коксування кам’яне вугілля нагрівають його до 10000С протягом 14 годин і одержують такі продукти:

1. кокс(для виробництва чавуну і сталі, а також як паливо у кузнях);

2. коксовий газ(як газоподібне паливо);

3. кам’яновугільна смола (джерело різних аренів: бензен. толуен,

фенол, нафталін і т.д.);

4. аміачна вода (як азотне добриво).

 

 

Оксигеновмісні органічні сполуки

Спирти і феноли містять функціональну (характеристичну) групу – гідроксильну або гідрокси-групу - ─ОН.

Тема 26. Спирти і фенол.

Спирти

Спирти – це похідні від вуглеводнів, в яких один або всі атоми Н почергово заміщені на групу ОН.

Група ОН для спиртів є функціональною( характеристичною) групою

це група атомів, яка визначає будову, фізичні та хімічні властивості даного класу речовин.

Група ОН називається гідроксильною групоюабогідрокси-групою.

Загальна формула спиртів: R(OH)n.

Спирти класифікують за:

І. вуглеводневим радикалом:

- насичені;

- ненасичені

- ароматичні.

ІІ. числом груп ОН:

- одноатомні;

- багатоатомні(двоатомні,триатомні і т.д.).

Найбільше практичне значення мають насичені ! одноатомні і багатоатомні спирти.

 

 

Насичені одноатомні спирти (Алканоли).

Загальна формула спиртів: СnH2n+1ОН де: n = 1,2,3,4 і т.д. або

ROH , де R – СН3, С2Н5, С3Н7 і т.д.

або CnH2n+2 O де: n = 1,2,3,4 і т.д.

 

Номенклатура алканолів

За міжнародною(систематичною або номенклатурою ІЮПАК) назви спиртів походять від відповідних назвалканів із додаванням закінчення ол .

За історичною номенклатурою назви спиртів походять від відповідних назв радикалів алканів з додаванням закінчення овийі словоспирт.

СН3 ОН-метанол, метиловий спирт

С2Н5 ОН-етанол, етиловий спирт

С3Н7 ОН - пропанол, пропіловий спирт

1 2 3 3 2 1

СН3- СН─СН3 СН3- СН2─СН2- ОН

|

ОН пропан-1-ол

пропан-2-ол

 

Алгоритм

для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:

  1. Визначити (виокремити) найдовший карбоновий ланцюгродоначальну структуру (головний ланцюг), що містить характеристичну (функціональну) групу – ОН.
  1. Пронумерувати атоми Карбону родоначальної структури. При цьому нумерацію необхідно починати з того кінця до якого ближче характеристична група – ОН.
  1. У назві вуглеводню спочатку

наводяться назви замісників, приєднаних до родоначальної структури,

із вказівкою номера атома Карбону, до якого вони приєднані. Номери

атомів Карбону(локанти) відокремлюються від назв замісників дефісом.

  1. Якщо замісників декілька, то в назві вони наводяться вукраїнському алфавітному порядку(за першими буквами їх назв). Якщо є декілька однакових замісників, то їхня назва вказується тільки один раз, а їхнє число вказується префіксами: ди(два), три(три), тетра(чотири), пента(п´ять) тощо й обов´язково цифрами(локантами) через кому вказується положення кожного з однакових замісників.
  1. Після цього записується назва у відповідності до назви алкану, що містить таке ж число атомів Карбону в родоначальній структурі.
  1. Потімвказуютьцифрою(локантом) атом Карбонуродоначальної структури, біля якогорозміщенахарактеристична група - ОН, відокремлюючи двома дефісами(справа і зліва).
  1. В останню чергу записуємо закінчення – ол.

 

 

СН3

1 2 3 4| 5

СН3- СН─СН2 ─С ─СН3

||

ОН СН3

4,4-диметилпентан-2-ол

 

Цифри, які стоять у назвах спиртів перед замісниками і перед розміщенням групи ОН називаються локантами.

Тільки ! одноатомні спирти поділяються на :

1. первинні[ п.]( група ОН знаходиться біля атома Карбону , що зв’язаний тільки з одним атомом Карбону);

 

СН3

1 2 3 4| 5

СН2СН2 ─СН2 ─СН─СН3

ОН

4-метилпентан-1-ол

2. вторинні[ в.]( група ОН знаходиться біля атома Карбону , що

зв’язаний тільки з двома атомами Карбону);

СН3

1 2 3 4| 5

СН3СНСН2─С─СН3

||

ОН СН3

4,4-диметилпентан-2-ол

3. третинні [ т.]( група ОН знаходиться біля атома Карбону , що зв’язаний тільки з трьома атомами Карбону).

СН3

5 4 3 2| 1

СН3─СН2СН2ССН3

|

ОН

2-метилпентан-2-ол

 

 

Фізичні властивості спиртів

Перші представники спиртів – це рідини, добре розчинні у воді, мають специфічний запах (СН3 ОН – отруйний , С2Н5 ОН – наркотик). Вищі спирти – тверді речовини, не розчинні у воді.

Спирти є рідинами тому( на відміну від алканів з яких вони походять), що між молекулами існує водневий зв’язок. Спирти за свєю будовою і фіз.. властивостями більше подібні до води і між молекулами води також існує водневий зв’язок (Н-ОН і R-ОН. Алканоли є і похідними від води , в якій один атом Н заміщений на вуглеводневий радикал).

 

δ+Н ─ Оδ- ·· ·· δ+Н ─ Оδ- ·· ·· δ+Н ─ Оδ- ·· ·· δ+Н ─ Оδ- вода

| | | |

Н Н Н Н

 

 

δ+Н ─ Оδ- ·· ·· δ+Н ─ Оδ- ·· ·· δ+Н ─ Оδ- ·· ·· δ+Н ─ Оδ- спирти

| | | |

R R R R

 

 

Хімічні властивості спиртів

Всі хімічні властивості спиртіввідбуваються по групі ОН як характеристичній(функціональній) групі спиртів.

І. Реакції по атомі Н групиОН

1. реакція з лужними і лужно-земельними металами

2СН3 ОН+ 2Na →2СН3 ОNa+ H2

Натрій метилат

2C3Н7 ОН+ Ca →3Н7 О)2Ca+ H2

Кальцій пропілат

[Подібно як вода: 2Н ОН + 2Na → 2NaОН + H2↑ ]

Сполуки формулою R-ONa називаються алкоголяти (це солі –йонні сполуки).

ІІ. Реакції по групі ОН

1. реакція з галогеноводнями( HCl, HBr, HI)

При цьому група ОН спиртів заміщується на галоген.

 

СН3 ОН + HBr → СН3–Br + Н2О

бромметан

2. реакція дегідратації (починаючи від C2Н5 ОН)

А) внутрішньомолекулярна дегідратація

Від однієї молекули спирту відщеплюється молекула води (група ОН і атом Н від атома С , що є сусіднім з атомом С, біля якого безпосередньо знаходиться група ОН) і утворюється алкен. Каталізатор конц. H2SO4 і температура > 1400С

С2Н5 ОН → С2Н4 ↑ + Н2О

С3Н7 ОН → С3Н6 ↑ + Н2О

Б) міжмолекулярна дегідратація

Від двох молекул спирту( однакових або різних) відщеплюється молекула води( атом Н від групи ОН першої молекули спирту і група ОН від другої молекули спирту) і утворюється етери (формулою R-O-R). Каталізатор конц. H2SO4 і температура < 1400С

2Н5 ОН → С2Н5-О-С2Н5 + Н2О

Діетиловий етер

С2Н5 ОН + С3Н7 ОН → С2Н5-О-С3Н7 + Н2О

Етилпропіловий етер

3. реакція дегідрування

Від однієї молекули спиртувідривається молекула водню Н2 (один атом Н від групи ОН, а другий Н від атома С біля якого безпосередньо знаходиться група ОН) і утворюєтьсяальдегід.

 

О

СН3 ОН → Н-С + Н2

Н

Метаналь (альдегід)

 

О

СН3-СН2 ОН → СН3 - С + Н2

Н

Етаналь, оцтовий альдегід

 

 

IІ. реакція окиснення

1. реакція горіння (повне і неповне):

Внаслідок реакції повного горіння вуглеводнів утворюється завжди СО2 і Н2О.

3Н7 ОН + 9О2 → 6CО2 + 8H2О

С2Н5 ОН + 3О2 → 2CО2 + 3H2О

2. реакція окиснення розчином KMnO4

Спирти окислюються розчином KMnO4 , знебарвлюючи його, і при цьому утворюються альдегіди (відбувається окиснення С-Н зв´язку біля атома С який безпосередньо зв´язаний з групою ОН)

О

СН3 ОН + [О] → Н- С + Н2О

Н

О

СН3-СН2 ОН + [О] → СН3 - С + Н2

Н

Етаналь, оцтовий альдегід

 

 

Добування спиртів

І. СН3 ОН

Упромисловості одержують:

- із «водяного газу» (СО +Н2):

СО + 2Н2 → СН3 ОН

- при розкладі деревини.

ІІ. С2Н5 ОН

1. Упромисловості одержують:

- реакцією спиртового бродіння глюкози:

С6Н12О6 → 2 С2Н5 ОН + 2СО2

-реакцією гідратації етилену в присутності конц. фосфатної кислоти:

C2H4 + H2О → C2H5 -OH

ІІІ. Загальні методи добування

-реакцією гідратації алкенів в присутності конц. фосфатної кислоти:

C3H6 + H2О → C3H7 -OH

 

- Реакція лужного гідролізу моногалогеналканів в присутності водного! розчину лугу

 

Водн.р-н лугу

C2H5Cl + NaOH → C2H5 ОН + NaCl

 

Застосування спиртів

І. СН3 ОН (деревний спирт)

1. як розчинник для лаків і фарб;

2. як замінник бензину;

ІІ. С2Н5 ОН (винний спирт)

1. як розчинник у парфумерії;

2. в харчовій промисловості як консервант;

3. як алкогольний напій;

4. для одержання синтетичного каучуку (бутадієновий каучук);

5. як замінник бензину(пальне для автомобілів).

 

 

Багатоатомні спирти

 

Найбільш практичне значення мають дво і триатомні спирти. Необхідно пам’ятати, що кожна група ОН повинна знаходитися біля одного атома Карбону. За міжнародною номенклатурою назви їх походять від назв алканів з додаванням закінчення -діол чи тріол. Для деяких з них характерні і історичні назви.

СН2 – СН2 СН2 – СН -СН2

| | | | |

ОН ОН ОН ОН ОН

Етан-1,2-діол пропан-1,2,3-тріол

етиленгліколь гліцерин, гліцерол

За фізичними властивостями багатоатомні спирти – це олієподібні рідини, добре розчинні у воді, солодкі на смак (органічні сполуки, які містять2 і більше груп ОН є солодкими на смак). Етиленгліколь – отруйний, а гліцерин – не шкідливий для людського організму(має гігроскопічні властивості використовується для пом´якшення шкіри в шкіряній промисловості та фармації).

 

Хімічні властивості багатоатомних спиртів

В багатоатомних спиртах на відміну від одноатомних спиртів групи ОН впливаютьодна на одну і атоми Н стають більш рухливим у порівнянні з одноатомними (багатоатомні спирти – слабкі кислоти). У хімічних реакціях може брати участь як одна група ОН так і всі почергово.

І. Реакції по атомі Н групиОН

1. реакція з лужними і лужно-земельними металами

СН2 ОН CН2 ОNa

| + 2Na → | + Н2

СН2 ОН СН2 ОNa

Натрій гліколят

 

СН2 ОН CН2 ОNa

| |

2СН ОН + 6Na → 2СН ОNa + 3Н2

| |

СН2 ОН СН2 ОNa

Натрій гліцерат

2. реакція з нітратною кислотою

Атоми Н груп ОН заміщуються на нітро-групу (вплив груп груп ОН одна на одну)

СН2 ОН CН2 О-NО2

| |

СН ОН + 3НО-NО2 → СН О-NО2 + 3Н2О

| |

СН2 ОН СН2 О-NО2

тринітрогліцерин

3. реакція з Сu(OH)2

Якісна реакція на багатоатомні спирти - це взаємодія багатоатомних спиртів з голубим осадом Сu(OH)2 при звичайних умовах при цьому утворюється синій прозорий розчин (вплив груп ОН одна на одну)

СН2 ОН CН2 О

| | Cu

СН ОН + Cu(OH)2 → СН- О + 2Н2О

| голубий |

СН2 ОН осад СН2 ОH

Купрум (ІІ) гліцерат (синій прозорий розчин)

ІІ. Реакції по групах ОН

1. реакція з галогеноводнями( HCl, HBr, HI)

СН2 ОН CН2 Cl

| |

СН ОН + 3НCl → СН- Cl + 3Н2О

| |

СН2 ОН СН2 Cl

 

IІІ. реакція окиснення

1. реакція горіння :

Внаслідок реакції повного горіння спиртів утворюється завжди СО2 і Н2О.

3Н8О3 + 7О2 → 6CО2 + 8H2О

 

 

Добування спиртів

І. Гліцерин

1.Упромисловості одержують гідролізом жирів.

 

2. Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу

 

2 Cl CH2 ОН

| |

СН- Cl + 3KОH → CH-ОН + 3KCl

| |

СН2 Сl СН2 ОН

 

 

Застосування cпиртів

І. Гліцерин

1. як незамерзаюча рідина в радіаторах машин (ТОСОЛ) -антифриз;

2. для одержання вибухівки;

3. у косметичній і шкіряній промисловості(гігроскопічність);

4. 1%-ний розчин три нітрогліцерину використовують в медицині як

препарат, що розширює кровоносні судини.

Фенол

Фенол – це похідне від бензену, в якому один атом Н заміщений безпосередньо на групу ОН.

С6Н5 ОН – фенол або гідроксибензен.

Необхідно пам’ятати: у фенолі група ОН безпосередньо зв’язана з бензеновим ядром, а в вроматичних спиртах група ОН зв’язана хоча б через один атом Карбону:С6Н5 ОН – фенол ; С6Н5СН2- ОН – бензиловий спирт (ароматичний спирт).

За фізичними властивостямифенолце кристалічна речовина, трохи розчинна у воді, дуже отруйна.

 

Хімічні властивості фенолу

У молекулі фенолу відбувається взаємний вплив груп атомів одна на одну ( С6Н5 і ОН) (подібно як в толуені).

С6Н5 так впливає на групу ОН, що атом Н її стає ще більш рухливим (С6Н5 має властивість відтягувати спільну пару електронів від атома Оксисену групи ОН, таким чином атом О стає позитивним, а він в свою чергу відтягує спільну пару електронів від атома Н, бо атом О є після Флюору найбільш електронегативним), ніж в багатоатомних спиртах (фенол є слабкою кислотою – карболова кислота).

Група ОНтаквпливає на бензенове ядро6Н5)(група ОН має властивість відштовхувати спільну пару електронів до атома С бензинового ядра, таким чином порушує спряження в ньому і неоднаково поляризується С-Н зв′язок в різних положеннях бензенового ядра),що атоми в положеннях 2,4,6- стають більш рухливішими і можуть заміщуватися на атоми або групи атомів.

І. Реакції по атомі Н групиОН

1. реакція з лужними і лужно-земельними металами (легше, ніж з спиртами)

6Н5 ОН+ 2Na →6Н5 ОNa+ H2

Натрій фенолят

2. реакція з лугами (тільки для фенолу)

С6Н5 ОН + NaОН → С6Н5 ОNa + H2О

3. реакція з FeCl3 – це якісна реакція на фенол, при цьому утворюється фіолетовий осад

6Н5 ОН+FeCl36Н5 О)3Fe↓ + 3HCl

Ферум(ІІІ) фенолят (фіолетовий осад)

ІІ. Реакція по групі ОН

1. реакція з галогеноводнями( HCl, HBr, HI)

Реакція з галогеноводнями не характерна для фенолу тому, щоС6Н5феніл-радикал міцно утримує групу ОН і не дає можливості замістити її на галоген.

ІІІ. Реакції заміщення(по групі С6Н5)

1. реакція галогенування( з «хлорною» чи «бромною водою») При цьому утворюється білий осад.(якісна реакція на фенол).

 

С6Н5-ОН + 3Cl2 → С6Н2(Cl3) -ОН ↓ + 3HCl

2,4,6-трихлорофенол

 

2. реакція нітрування

k. H2SO4

С6Н5-ОН + 3HO-NO2 → C6H2(NO2)3ОН + 3H2O

2,4,6-тринітрофенол (пікринова кислота)

IV. реакція окиснення

1. реакція горіння :

Внаслідок реакції повного горіння фенолу утворюється СО2 і Н2О.

С6Н5ОН + 7О2 → 6CО2 + 3H2О

 

Добування фенолу

І. С6Н5 ОН

Упромисловості одержують за схемою:

С6Н6 → С6Н5 Cl → С6Н5 ОН

1. С6Н5 ОН + Cl2 → С6Н5 Cl + HCl

2. С6Н5 Cl + NaOH → С6Н5 ОН + NaCl








Дата добавления: 2016-07-09; просмотров: 1072;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.16 сек.