Розділ ІІ. НЕБЕЗПЕКИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки

Літосферні стихійні лиха

3.2. Гідросферні стихійні лиха

3.3. Атмосферні стихійні лиха

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер.

Збитки від стихійних лих на Землі:

На першому місці - повені (40%),

на другому місці - тропічні циклони (20%),

на третьому і четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.

Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на:

- літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);

- гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);

- атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки).

-

Літосферні стихійні лиха

Землетруси.

Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис., з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.

Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Епіцентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.

Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.

Ідею подав в 1935р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 9-бальною шкалою. В останні роки в нашій країні, як і в ряді європейських країн, використовується 12-бальна міжнародна шкала МSК-64 (табл. 3.1).

Основними характеристиками землетрусів є:

глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі.

Таблиця 3.1 Схематизована сейсмічна шкала

Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30км, в деяких випадках вона може бути значно більша.

Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд.

Помітний струс поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60с, або навіть до 3-4 хв. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців та навіть років.

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів та їх наслідків. Однак за зміною характерних властивостей ґрунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом ученим досить часто вдається складати прогнози.

В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. У минулому тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927р.). Центральні райони України належать до сейсмічно спокійних, хоча й тут інколи реєструються підземні поштовхи, що докочуються з районів Карпат і гір Вранча (Румунія). Так, 1977 р. під час землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні хвилі досягли Львова, Рівного, Києва і навіть Москви.

Аналіз статистичних даних вказує на те, що майже 120 тис км² території України знаходяться в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 9 балів згідно 12-ти бальною шкалою МSК. На цій території проживає майже 11 млн. людей, які мешкають на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Закарпатської, Ровенської, Одеської та Хмельницької областей.

ЗОНА СИЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі більш ніж 7 балів охоплює територію площею майже 27 тис. км², де проживає наше населення, яке перевищує 2 млн. людей і поширюється на території Автономної Республіки Крим, Закарпатської та Одеської областей.

Зона землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 8 до 9 балів охоплює територію площею майже 1,4 тис. км² з кількістю населення майже 800 тис. людей, поширюється по значній території Автономної Республіки Крим та Закарпатської області.

ЗОНА НЕБЕЗПЕКИ ускладнюється ще і тим, що на території України знаходиться біля 1000 хімічно-небезпечних об'єктів, 5-АЕС, біля 3тис.км нафтопроводів (на 1км-250т нафти), 814км аміакопроводів (на 1км - 55т аміаку під тиском 90 атм.) і т. д., в тому числі на території Одеської області ми маємо: 135 - хімічно-небезпечних об'єктів, 16 – вибухо- пожежонебезпечних об'єктів, 3- продуктопроводи (аміак – 85км, нафтопроводів - 100км, газопровід — 400км).

Землетруси силою до 8 балів трясли Одеську область в 1977, 1986, 1990р.р.. В цілому рівень; розвитку таких явищ як підтоплення, зсуви, карсти в окремих районах приводять до підвищення сейсмічності на 1-3 бали.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу

Примусьте себе зберегти спокій і не робити нічого, що може дезорганізувати оточуючих (не кричіть, не метушіться, не панікуйте).

Якщо Ви знаходитесь в приміщенні, негайно перейдіть в небезпечне місце. Станьте в отвір дверей несучих стін, або куток кімнати. Оберігайтесь важких меблів та уламків, що можуть впасти. Стійте подалі від вікна, важких предметів, які можуть впасти.

ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО — не спішіть вибігати зі споруди. Уламки, що падають поруч з нею чи всередині, є найбільш небезпечними. Краще шукати спасіння там, де Ви знаходитесь, дочекатися кінця землетрусу і згодом спокійно залишити приміщення, якщо це необхідно.

Якщо Ви знаходитесь у високій споруді, не кидайтесь до сходів, ліфту. Вихід із споруди більш всього буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

Якщо Ви знаходитесь в несейсмічному цегляному будинку або в іншій небезпечній будівлі. Краще, покинути приміщення, ніж знаходитись всередині нього. В цьому випадку вибігайте швидко, але обережно, остерігаючись цегли, електричного дроту та інших джерел небезпеки.

Якщо Ви проходите поруч з високою спорудою, станьте в отвір дверей так, щоб уберегтися від уламків, що падають.

Якщо Ви знаходитесь не в приміщенні, намагайтесь вийти у відкритий простір, віддалившись від споруд та ліній електропередач.