Методи експертних оцінок
У строгому означенні експертні оцінки є судженням або викладом висновків, базованих на інтерпретації логічних міркувань, доказах або обґрунтованих майбутніх очікуваннях, що їх надають люди, які відрізняються глибокими знаннями в розглянутій сфері.
До експертних оцінок вдаються, коли немає необхідних для екстраполяції даних, а причиново-наслідкові зв'язки між параметрами настільки складні, що їх не можна визначити математично. У цьому разі приходять на допомогу інтуїція та знання експертів.
Інтерв'ювання є добре відомим способом збору інформації, що широко практикується. Мета інтерв'ю - одержати глибокі судження експерта щодо предмета прогнозування. Оскільки одна людина не може бути однаково підготовленою за всіма аспектами, зазвичай беруть інтерв'ю в кількох експертів, а потім роблять висновки.
При проведенні інтерв'ю корисно дотримуватись кількох простих порад:
- інтерв'ю експертів треба заздалегідь ретельно спланувати;
- корисно підготувати особу, в якої буде взято інтерв'ю за допомогою заздалегідь направленого до неї листа з указівкою цілей інтерв'ю і, можливо, деякими орієнтовними питаннями;
- інтерв'ю проводять віч-на-віч або телефоном у вигляді обміну усними питаннями та відповідями;
- процес інтерв'ю має бути неупередженим збором інформації, неперекрученим впливом інтерв'юера.
Анкетування. Анкетування за своєю суттю є тим же інтерв'ю, але проведене у вигляді письмових відповідей на поставлені питання за відсутності інтерв'юера, і є ефективним способом неупередженого аналізу думок багатьох людей. Основна вада анкетування полягає в тому, що структурування питань і відповідей часто заважає людям висловити свої думки.
Численні джерела інформації стосовно проведення анкетування дозволяють дати такі рекомендації:
- бажано розробити форму анкети на основі ретельного аналізу провідних індивідуальних експертів, а також груп, організацій, асоціацій з максимально рівномірним представництвом професіоналів у цій сфері;
- структура аналізу має бути чітко орієнтованою на цілі опитування, що забезпечує її стислість;
- в анкеті важливо передбачити можливість розгорнутих (крім «так» або «ні») відповідей, а також коментарів. Анкетування використовується досить широко для цілей технічного й технологічного прогнозування, коли необхідно встановити ймовірність і можливі терміни досягнення тих або інших технічних параметрів. Такі ймовірності можна розглядати як гіпотетичні, однак це думка експертів, яку варто брати до уваги.
Анкетування широко використовується як інструмент маркетингу для прогнозування продуктів і на стадії генерування ідеї, і на завершальних стадіях НДДКР.
Метод Делфі - це метод прогнозування, метою якого є згрупування знань експертів. Це ітераційний метод анкетування, що приводить до консенсусу експертів. У дослідженні можуть брати участь сотні експертів.
Процес проведення досліджень складається з таких стадій:
1) призначення адміністратора, що буде відповідальним за проведення цього дослідження;
2) підготування проекту анкети;
3) добір експертів;
4) проведення експериментального дослідження з метою уточнення анкети;
5) поширення анкети серед експертів (етап 1);
6) аналіз результатів першого раунду, повернення анкет експертам (етап 2);
7) аналіз результатів другого раунду, повернення анкет експертам (етап 3);
8) аналіз результатів третього раунду, підготування кінцевого варіанта прогнозу.
На першому етапі експерти роблять прогноз незалежно один від одного. Вони не знають, хто є іншими учасниками дослідження (оптимальна кількість експертів - 25). Протягом місяця експерти повертають заповнені бланки і адміністратор опрацьовує ці анкети, визначаючи серединні значення і інквартильний розмах. Під серединним значенням розуміється таке число, значення, менше за яке вибрала половина респондентів. Інквартильний розмах містить половину відповідей по різні боки від серединного значення.
На другому етапі анкети зі значеннями серединної величини й інквартильного розмаху роздають експертам, їх просять обґрунтувати свої прогнози або переглянути їх. Одержавши відповіді, адміністратор знову розраховує серединне значення й інквартильний розмах.
Подібно здійснюється третій етап. Завдання - виробити узгоджене рішення.
Електронні засоби комунікації дозволяють прискорити процес досліджень. Експерти можуть надавати свої дані будь-коли. У таких випадках завершити дослідження можна, коли серединне значення та інквартильний розмах стануть постійними.
При використанні методу Делфі особливу увагу варто приділити доборові експертів. Це мають бути люди, глибоко обізнані в кожній сфері. Щоб урахувати різні думки, бажано залучити по три експерти з кожної галузі. Крім технологів, корисно залучити фахівців з нетехнічних галузей знань: економіки, політики, соціальної сфери. Відсутність цих експертів є частою помилкою технологів, що складають прогноз ізольовано без врахування впливу оточуючого середовища.
Метод Делфі все частіше застосовується для:
- ідентифікації застосувань існуючих і нових технологій;
- визначення часу реалізації технології, досягнення певних параметрів або готовності конкретного технологічного продукту до ринку.
Метод «мозкового штурму». «Мозковий штурм» є інструментом для швидкої генерації або відбору ідей. У процесі беруть участь 8-12 провідних експертів. Дискусію веде так званий модератор. Результат вирішальною мірою залежить від кваліфікації модератора, який повинен не тільки вміти керувати груповою дискусією, але розуміти предмет обговорення й не проявляти упередженості як до різних думок, так і до членів групи. Метод застосовується для:
- ідентифікації нових застосувань наявних технології або продукту;
- ідентифікації перспективних технологій або продуктів для розв'язання повсякденних потреб;
- ідентифікації параметрів і чинників, які варто впровадити в загальному підході до технологічного прогнозування;
- ідентифікації конкретного використання та можливих стратегій застосування результатів прогнозування як частини процесу стратегічного планування.
Зрозуміло, виявлені ідеї потребують подальшого аналізу на предмет їх упровадження. Проте вони можуть служити вихідними даними для інших методів прогнозування.
Варіантом «мозкового штурму» є метод номінальних груп. Він служить радше не для генерації ідей, а для їх відбору. Суть методу полягає в тому, що учасники письмово формулюють ідеї, що виникли, після чого всі вони по черзі обмінюються з іншими - по одній ідеї в одному виступі з подальшим їх узагальненням, уточненням та усуненням дублювання. Особливість методу та його відмінність від звичайних «мозкових штурмів» - таємне голосування учасників по кожній з ідей, як правило, одночасно у вигляді числа голосів підтримки («за» або «проти») та якогось рейтингу, яким оцінюють кожну з ідей, що потрапили до списку. Таке голосування забезпечує певний консенсус щодо найкращих ідей.
«Мозковий штурм» є поширеним методом для прогнозування нових продуктів чи технологій. Як експертів часто використовують найерудованіших фахівців фірми. Але вже з'являються професійні групи, що виконують «мозковий штурм» на замовлення.
Теорія розв'язання творчих задач (ТРТЗ). ТРТЗ є дуже ефективним методом під час розв'язання творчих задач будь-якої складності й дозволяє знаходити необхідні рішення на рівні вдосконалень, винаходів, великих винаходів, відкриттів, що визначають принципово нові напрямки в науці й техніці. Метод ТРТЗ розроблено в колишньому СРСР під керівництвом російського науковця Г.С. Альтшуллера.
На основі ТРТЗ створено низку алгоритмів розв'язань винахідницьких задач (АРВЗ), які поступово вдосконалюються. Розширюється сфера й галузі їх застосування. Теорія розв'язання винахідницьких задач широко використовується на практиці для підвищення ефективності винахідницької й раціоналізаторської діяльності, розвитку творчого мислення фахівців тощо
В основі ТРТЗ лежать засоби розв'язання «технічних суперечностей» та функціональні схеми типових взаємодій частин механічних систем, що були визначені як метод «РЕПОЛЬ» (від речовина - енергія - поле). Найефективніше цей метод застосовується для розв'язання творчих задач у галузі машинобудування.
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 957;