Основа регулювання, нагляду та контролю банківської діяльності

Банківське регулювання, банківський нагляд і банківський контроль - це різні види діяльності, спрямовані на забезпечення надійного та стабільного функціонування банків та їх фінансової безпеки

Банківське регулювання є складною, багатоаспектною категорією. З одного боку, це - функція державного управління, по відношенню до якого вона виступає засобом реалізації політики держави. З іншого боку, банківське регулювання можна розглядати як управлінську діяльність, що має свої методи та форми реалізації.

Об'єктом банківського регулювання є банківська діяльність. Адміністративне регулювання здійснюється в правовій формі, тобто шляхом видання нормативно-правових та індивідуально-правових актів

Непрямий характер впливу індикативного регулювання проявляється в тому, що він здійснюється опосередковано, через відносини, в яких НБУ є не органом державного управління, а юридично рівноправним суб'єктом.

Банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими кредитно-фінансовими установами у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Контроль за діяльністю банків здійснюється з метою забезпечення їх надійності та стійкості. Він передбачає цілісний і безперервний нагляд за здійсненням банками своєї діяльності відповідно до чинного законодавства.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", а також Законом України "Про Національний банк України" функцію банківського регулювання і нагляду покладено на Національний банк України.

Будь-яка банківська установа в тій чи іншій країні, як правило, перебуває під наглядом спеціалізованих установ або служб. За ступенем доступу до інформації про фінансовий стан банку їх можна ранжувати наступним чином: