Тема 3: ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства

2. Методика визначення та оцінки конкурентоспроможності організації

Конкурентний статус організації - це позиція організації в конкурентній боротьбі, своєрідний визначник її положення на ринку. У цьому розумінні конкурентний статус використо­вується для визначення порівняльних конкурентних позицій організації при формуванні стратегічних позицій за методом «Дженерал Електрік» ~ «МакКінсі»].

Конкурентні переваги - це характеристики, властивості това­ру або торгової марки, які створюють для організації певні перева­ги над прямими конкурентами. Ці характеристики (атрибути) можуть бути найрізноманітнішими і відносяться як до самого то­вару (базової послуги), так і до додаткових послуг, що супроводжу­ють базову, до форм виробництва, збуту або продаж.

Основними методами конкурентної боротьби є поліпшен­ня якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асорти­менту продукції, надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати, впровадження заходів інноваційної політики, ефективне рекламування продукції то­що. Поряд з цим використовуються «мирні» методи обмежен­ня конкуренції: таємні угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково-технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної, ринко­вої стратегії. Серед неекономічних методів конкурентної бо­ротьби - фінансові махінації та спекуляції цінними паперами, промислове шпигунство, підкуп чиновників державного апа­рату з метою отримання урядових контрактів, субсидій тощо.

Конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що ха­рактеризується отупінню реального чи потенційного задово­лення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єк­тами, представленими на даному ринку. Конкурентоспромо­жність визначає здатність витримувати конкуренцію у по­рівнянні з аналогічними об’єктами.

Конкурентоспроможність організації може бути визна­чена як комплексна порівняльна характеристика підприємст­ва, яка відображує ступінь переваги сукупності оціночних по­казників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів.

Конкурентоспроможність організації можна виявити тільки серед групи організацій, які належать до однієї галузі або випу­скають товари-субститути, тобто конкурентоспроможність е по­няттям відносним. Одну й ту ж організацію в межах регіональ­ної стратегічної групи можна визнати конкурентоспроможною, а на світовому ринку або його сегменті - ні. Оцінюють конку­рентоспроможність організації загалом за умови єдиної страте­гічної зони господарювання або кожної зі створених у структурі диверсифікованої організації стратегічної одиниці бізнесу, які діють у конкретній стратегічній зоні господарювання.

Конкурентоспроможність фірми нерозривно пов'язана з впровадженням змін, тобто з процесом реструктуризації. Але здійснення таких змін також має певні особливості. Одноразо­ві, надзвичайні заходи можуть на короткий час поліпшити конкурентоспроможність підприємства, але по-справжньому успішна реструктуризація є тривалим процесом.