Терморегуляція – регуляція сталості температури тіла у гомойотермних організмів.
Центр терморегуляціїміститься у гіпоталамусі. Передній відділ гіпоталамуса сприймає інформацію від периферичних (холодових і теплових) та центральних (переважно теплових) терморецепторів.
Інформація від центральних терморецепторів (гіпоталамусу), серед яких переважають теплові (температурний діапазон: 37-37,5оС), і периферичних терморецепторів - теплових і холодових, серед яких переважають холодові, надходить до центру терморегуляції, а саме до переднього гіпоталамусу – передзорове поле, який порівнює температуру ядра з заданою температурною точкою (set point). Найбільша частота імпульсації в холодових рецепторах при температурі 20-34оС, а в теплових периферичних рецепторах – у межах 38оС і більше.
· Якщо температура ядра нижче за задану температурну точку - set point, активується задній гіпоталамус,що призводить до збільшення теплопродукції (хімічна терморегуляція): виникає активація скоротливого моторного ядра і збільшення теплопродукції завдяки скоротливому термогенезу,в основі якого лежить:
1) терморегуляційний тонус – підвищення тонусу скелетних м’язів шиї, тулуба та кінцівок збільшує теплопродукцію на 50-100%;
2) тремтіння виникає на тлі терморегуляційного тонусу і підвищує теплопродукцію у 2-3 рази; воно починається з м’язів шиї, обличчя, що має підвищити температуру крові, яка тече до головного мозку;
3) довільні скорочення м’язів виникають завдяки діяльності кори головного мозку, яка отримує інформацію від терморецепторів про те, що перших двох етапів не досить для збільшення теплопродукції, завдяки довільним скороченням м’язів теплопродукція може збільшитись у 10-20 разів.
При тривалій дії низької температури навколишнього середовища має місце збільшення теплопродукції завдяки механізмам нескоротливого термогенезу:1)збільшення секреції катехоламінів призводить до збільшення теплопродукції; збільшення секреції тиреоїдних гормонів у дорослих людей на холоді є сумнівним; 2)окислення бурого жиру (у дітей) під впливом катехоламінів теж призводить до збільшення теплопродукції.
Зменшення тепловіддачі в цихумовах забезпечує підтримання сталості температури тіла (фізична терморегуляція).
· Ящо температура ядра вище за задану температуру (set point), інформація надходить від заднього гыпоталамусу, що є інтегративним центром терморегуляції, до переднього гіпоталамусу, що призводить до збільшення тепловіддачі шляхом пригнічення симпатичних адренергічних впливів на тонус судин шкіри (розширення судин) та активації симпатичних холінергічних впливів на потові залози – збільшення потовиділення та випаровування води, що надходить з потом.
· Пірогени (ендотоксини, інші пірогенні фактори)збільшують продукцію макрофагами цитокінів, зокрема, ІЛ-1, який впливає на передній гіпоталамус, де збільшується рівень простагландинів, що призводить до збільшення заданного температурного рівня set point переднього гіпоталамусу,внаслідок чого збільшується теплопродукція, зменшується тепловіддача, підвищується температура ядра - виникає гарячка:
· Аспірін зменшує гарячку – він пригнічує фермент циклооксигеназу, що призводить до пригнічення утворення простагландинів і зниження температурного рівня set point переднього гіпоталамусу(розширюються судини шкіри, збільшується потовиділення – збільшується тепловіддача)
· Стероїди зменшують гарячку, бо блокують утворення з фосфоліпідів у передньому гіпоталамусі арахідонової кислоти, яка є попередником простагландинів.
· Адаптація до холоду. В умовах тривалого загартування до холоду у людини виникає толерантна адаптація – температурний поріг тремтіння та інші терморегуляторні метаболічні реакції виникають при нижчих температурах, ніж у неадаптованих людей. Переміщення порогу тремтіння до нижчих величин температури може статися за декілька днів, якщо у людину викликати холодовий стрес від 30 до 60 хвилин. Окрім цього у ескімосів, зокрема, виявлено метаболічну адаптацію – інтенсивність основного обміну збільшується на 25-50-%
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 770;