Принципи формування ЕКГ
Нагадаємо, що імпульси збудження (ПД) у серці здорової людини автоматично народжуються у клітинах сино-атріального вузла, звідки поширюються на міокард передсердь. Після суттєвого сповільнення в клітинах атріо-вентрикулярного вузла ПД поширюються провідною системою шлуночків (пучок Гіса, його ніжки, волокна Пуркін’є) до клітин міокарда шлуночків. Спочатку мембраною кожного кардіоміоцита рухається хвиля деполяризації, а далі – хвиля реполяризації.
Ізоелектричні сегментиреєструються за умови відсутності ЕРС або при малій її величині. Це має місце при повній реполяризації кардіоміоцитів (сегмент T-P; ЕРС немає), при повній деполяризації шлуночків (сегмент S-T; ЕРС немає). Після повної деполяризації передсердь реєструється сегмент P-Q; йому відповідає поширення збудження атріо-вентрикулярним вузлом та провідною системою шлуночків серця, але ЕРС при цьому мала і ЕКГ не відхиляється від 0.
Зубцірізного напрямку та амплітуди виникають, коли серце генерує поле, що характеризується суттєвою ЕРС.
Напрямок зубця залежить від того, на яку половину осі кожного відведення, додатню чи від’ємну, проекується вектор ЕРС: якщо на додатню, виникає додатній зубець, якщо на від’ємну – від’ємний.
Амплітуда зубців визначається кількома чинниками:
А. Величина проекції вектора на вісь відведення;чим вона більша,
тим більшою буде амплітуда зубця. Величина проекції залежить від:
-величини вектора ЕРС серця, яка відбиває стан кардіоміоцитів, що
генерують ЕРС; чим вона більша, тим більшою буде величина
проекції та амплітуда зубця;
- співвідношення напрямків осі відведення та вектора ЕРС; якщо
вектор паралельний до осі, величина його проекції максимальна і
формується максимальний за амплітудою зубець. Якщо вектор
перпендикулярний до осі, його проекція дорівнює нулю і зубець не
формується.
Б. Віддаленість осі відведення від серця – чим вона менша, тим
більшою є амплітуда зубця. Тому найбільші за амплітудою зубці
реєструються в однополюсних грудних відведеннях за Вільсоном.
В. Електропровідність тканин.
Протягом одного цикла збудження ЕРС електричного поля серця весь час змінює величину та напрямок. Відповідно до наявності 5 зубців ЕКГ, виділяють 5 основних моментних векторів серця. Основний моментний векторсерця – середній за напрямком та величиною вектор, що відповідає формуванню певного зубця.
Основний моментний вектор, що відповідає формуванню зубця Р
I ПР(“-“) 0 (“+”) ЛР (“-“) 00 (“-“) II0 0 III (“+”) (“+”) ЛН | Відповідає руху хвилі збудження (деполяризації) передсердями. У фронтальній площині орієнтований згори донизу та з правого боку у лівий. Отже йому відповідають позитивні зубці Р у трьох стандартних відведеннях від кінцівок (проекції вектора припадають на позитивні половини осей цих відведень) Р |
Основний моментний вектор, що відповідає формуванню зубця Q
I ПР(“-“) 0 (“+”) ЛР (“-“) 00 (“-“) II0 0 III (“+”) (“+”) ЛН | Відповідає руху хвилі збудження (деполяризації) міжшлуночковою перегородкою та верхівкою серця. У фронтальній площині орієнтований знизу догори та з лівого боку у правий. Отже йому відповідають негативні зубці Q у трьох стандартних відведеннях від кінцівок (проекції вектора припадають на негативні половини осей відведень) P |
Q
Основний моментний вектор, що відповідає формуванню зубця R
I ПР(“-“) 0 (“+”) ЛР (“-“) 00 (“-“) II0 0 III (“+”) (“+”) ЛН | Відповідає руху хвилі збудження (деполяризації) передньо-боковими стінками шлуночків. У фронтальній площині орієнтований згори донизу та з правого боку у лівий. Отже йому відповідають позитивні зубці R у трьох стандартних відведеннях (проекції вектора припадають на позитивні половини осей відведень) R P Q |
Вектор, що відповідає формуванню зубця R, найбільший за величиною, тому він має назву головного вектора деполяризації шлуночків серця
Основний моментний вектор, що відповідає формуванню зубця S
I ПР(“-“) 0 (“+”) ЛР (“-“) 00 (“-“) II0 0 III (“+”) (“+”) ЛН | Відповідає руху хвилі збудження (деполяризації) задньо-боковими стінками шлуночків серця . У фронтальній площині орієнтований знизу догори та з лівого боку у правий. Отже йому відповідають негативні зубці S у трьох стандартних відведеннях від кінцівок (проекції вектора припадають на негативні половини осей відведень) R P |
Q S
Основний моментний вектор, що відповідає формуванню зубця T
I ПР(“-“) 0 (“+”) ЛР (“-“) 00 (“-“) II0 0 III (“+”) (“+”) ЛН | Відповідає руху хвилі збудження (реполяризації) шлуночками. У фронтальній площині орієнтований згори донизу та з правого боку у лівий. Отже йому відповідають позитивні зубці T у трьох стандартних відведеннях (проекції вектора припадають на позитивні половини осей відведень) R T P Q S |
Отже, зубець Р відповідає деполяризації передсердь, комплекс QRS –деполяризації шлуночків, зубець Т – реполяризації шлуночків. Зубець реполяризації передсердь на ЕКГ відсутній, бо у часі цей процес співпадає з деполяризацією шлуночків.
Максимальний зубець деполяризації шлуночків (R) та зубець їх реполяризації (Т) мають однаковий напрямок (у стандартних відведеннях від кінцівок вони позитивні), бо у міокарді шлуночків процес деполяризації поширюється від субендокардіальних шарів до субепікардіальних, а процес реполяризації – від субепікардіальних до субендокардіальних. Тому основні моментні вектори, що відповідають формуванню зубців R та Т (і самі зубці), мають однаковий напрямок.
ПРИНЦИПИ АНАЛІЗА ЕКГ
Оскільки ЕКГ відбиває електричні процеси у серці, на підставі її аналізу можна оцінити саме ці процеси – виникнення ПД у серці та їх розповсюдження структурами серця.
1. Оцінка автоматії серця
1.1. Визначення водія ритму серця – структури, що визначає ритм збудження (і скорочення) шлуночків серця. Спочатку визначають тривалість інтервалу R-R ЕКГ (дорівнює тривалості серцевого циклу). Далі розраховують частоту, з якою водій ритму генерує імпульси збудження, за формулою:
С
Частота генерації ПД (разів за хвилину) = ------------------------------.
Тривалість інт. R-R(c)
Якщо ця частота складає 45 разів за хвилину і більше, водієм ритму серця є сино-атріальний вузол, бо тільки він може забезпечити таку частоту. Якщо частота менша за 45 разів за хвилину, оцінюють послідовність зубців Р та комплексів QRST. Якщо водієм ритму серця є сино-атріальний вузол, за позитивними передсердними зубцями Р обов’язково реєструються шлуночкові комплекси QRST.
1.2. Ритмічність генерації імпульсів збудження водієм ритму серця оцінюється на підставі порівняння тривалості інтервалів R-R: при ритмічній генерації ПД тривалість окремих інтервалів не відхиляється від середньої більше як на ±10%.
2. Оцінка швидкості проведення збудження структурами серця
проводиться на підставі визначення тривалості зубців, інтервалів, комплексів ЕКГ та порівняння її з належними величинами.
3. Оцінка напрямку та величини основних моментних векторів
серцяздійснюється на підставі визначення напрямку та амплітуди
зубців ЕКГ у різних відведеннях. Амплітуду (вольтаж) зубців ЕКГ
порівнюють з належними величинами.
Конфігурація зубців ЕКГ залежить від шляху, яким рухається збудження у серці.
4. Оцінка положення електричної осі серця.Електрична вісь серця – середній за напрямком вектор деполяризації шлуночків.Часто співпадає з анатомічною віссю та напрямком головного вектора деполяризації шлуночків (вектор зубця R). Положення електричної осі характеризується величиною кута a - кут між електричною віссю серця і позитивною половиною осі першого стандартного відведення від кінцівок
ПР(“-“) 0 (“+”) ЛР a Електрична вісь серця | Положення електричної осі Нормальне - Вертикальне - Горизонтальне - Відхилення вправо- Відхилення вліво - | Величина кута a +30-+69º +70-+90º 0-+29º + 91-±180º 0-90º |
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 946;