ПОКАЗНИКИ ЕКГ (нормативи)
1. Висота (амплітуда, вольтаж) зубців
Зубець | Висота (мм) | Висота (мВ) |
Р | 0,5-2,5 (не більше 1/6-1/8 висоти зубця R у стандартних відведеннях) | 0,05-0,25 |
Q | 0-3 | 0-0,3 |
R | 6-24 | 0,6-2,4 |
S | 0-6 | 0-0,6 |
T | 3-5 (не більше 1/3-1/4 висоти зубця R у стандартних відведеннях) | 0,3-0,5 |
2. Тривалість зубців, інтервалів (комплексів)
Зубці та інтервали | Тривалість (с) |
Зубець Р(1) | 0,07-0,10 |
Інтервал Р-Q (2) | 0,12-0,20 |
Зубець Q | 0,03-0,04 |
Комплекс QRS (3) | 0,06-0,10 |
Зубець Т (4) | 0,1-0,25 |
Інтервал S-T (5) | 0,24-0,55 |
Інтервал Q-T (6) | 0,35-0,37 |
Інтервал R-R (7) | Залежить від частоти |
7
R R
P T p T
Q S 4 Q S
2 5 8
3
Тривалість зубців, інтервалів (комплексів) відбиває швидкість:
Зубець Р - деполяризації передсердь
Інтервал P-Q - деполяризації передсердь та проведення збудження через
атріо-вентрикулярний вузел
Комплекс QRS - деполяризації шлуночків
Зубец Т - реполяризації шлуночків
Інтервал Q-T - деполяризації и реполяризації шлуночків (відповідає тривалості
«електричної систоли» серця – інтервалу часу від початку деполяризації до закінчення реполяризації)
Інтервал Т-Р - відбиває тривалість справжньої «електричної діастоли» шлуночків серця
(8) Його тривалість залежить від частоти серцевих скорочень
Робота 1. Реєстрація і аналіз ЕКГ у людини
Мета роботи. Записати ЕКГ у стандартних, посилених .однополюсних відведеннях від кінцівок та у грудних відведеннях. На підставі її аналізу зробити висновки про автоматію серця (що є водієм ритму, наскільки ритмічно він генерує ПД), динаміку і швидкість поширення збудження в серці, його електричну позицію.
Для роботи потрібен електрокардіограф.
Хід роботи. Роздягнений до пояса пацієнт лягає на спину на кушетці. Для запису ЕКГ від кінцівок електроди розміщують на лівому і правому зап'ястках і на лівій нозі відповідно до маркірування, зазначеного на панелі приладу. Ще один електрод розташовують на правій нозі для заземлення пацієнта. При реєстрації ЕКГ у стандартних відведеннях від кінцівок електроди розташовують таким чином:
І відведення—ліва рука (+) і права рука (—);
II відведення — ліва нога (+) і права рука (—);
III відведення—ліва нога (+) і ліва рука (—).
Знаки «+» та «—» показують, з яким полюсом електрокардіографа з'єднаний електрод.
При реєстрації ЕКГ у посилених однополюсних відведеннях від кінцівок активний позитивний (+) електрод розташований на одній із кінцівок (аVR—права рука; аVL — ліва рука; аVF—ліва нога), а як негативний (—) використовують об'єднаний електрод, який утворюється шляхом з'єднання через додатковий опір двох інших кінцівок.
При реєстрації грудних відведень активний позитивний (+) електрод розташовують у визначених точках на поверхні грудної клітки, а негативним (—) є об'єднаний електрод, .який утворюється за рахунок з'єднування через додаткові опори трьох кінцівок. Позначаються буквою V. Місця розташування активного електроду: VI—IV міжребер'я по правому краю грудини; v2—IV міжребер'я по лівому краю грудини; Vз — між V2 і ; V4 — V міжребер'я по лівій середньо-ключичній лінії, — V5 ліва передня пахвинна лінія; V6 —ліва середня пахвинна лінія. Електроди V5 і V6 розташовують на тому ж самому горизонтальному рівні, що й електрод V4
Шкіру у точках відведення треба обтерти 96 % спиртом етиловим або 20% розчином мила, змастити електродною пастою або покласти під електрод прокладку з марлі, змочену ізотонічним розчином натрію хлориду. Відрегулювати посилення таким чином, щоб відхилення пера на 10мм відповідало 1мВ. Увімкнути рух стрічки приладу і записати калібровочний сигнал.
Пацієнт повинен розслабитися, лежати спокійно, під час запису дихати поверхнево. Треба записати .кілька серцевих циклів у кожному з відведень і приступити до аналізу ЕКГ. Для цього в усіх відведеннях слід позначити зубці, звернувши увагу на їх напрям.
Для визначення водія ритму серця треба простежити у стандартних відведеннях за послідовністю позитивних передсердних зубців Р та шлуночкових комплексів QRST,, які реєструються тоді, коли водієм ритму є сино-атріальний вузол. Визначити водія ритму можна, розрахувавши частоту збудження (і скорочення) серця на підставі довжини інтервалу К—К. Для характеристики ритмічності генерації імпульсів збудження водієм ритму слід визначити довжину кількох послідовних інтервалів R-R і порівняти їх між, собою. Правильним ритм вважається тоді, коли зареєстрована тривалість інтервалів R-R відрізняється від середньої не більше як на 10%..
Визначити тривалість зубців Р, R, T, інтервалів Р —-Q, QRS, Q—Т, R-R, порівняти з належними, зробити висновок про швидкість поширення збудження в серці.
Визначити амплітуду, зубців екг у стандартних відведеннях, порівняти із належними величинами.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Вклеїти у протоколи ЕКГ, записану у різних відведеннях, зробити необхідні розрахунки.
У висновках вказати, що є водієм ритму серця. Оцінити напрям, амплітуду, конфігурацію зубців ЕКГ і на цій підставі - динаміку збудження в серці.
Робота 2. Визначення позиції електричної осі серця
Електрична вісь серця характеризує напрям деполяризації шлуночків серця і є середнім результуючим вектором QRS. Положення її визначається величиною кута a, утвореного позитивною половиною лінії І стандартного відведення і віссю. Виділяють такі варіанти положення осі: 1) нормальне, коли кут a становить від +30 до +69°; 2) вертикальне - кут a дорівнює 70— +90°; 3) горизонтальне кут a становить від 0 до +29°; 4) відхилення осі праворуч - кут a дорівнює від +91 до +180°; 5) відхилення осі ліворуч - кут a становить від 0 до - 90°.
У здорової людини електрична вісь серця лежить у секторі від 0 до 90°, лише інколи виходячи за ці межі. Як правило, електрична вісь співпадає з анатомічною.
Мета роботи: визначити положення електричної осі серця та оцінити його.
Хід роботи. Величину кута a, який характеризує положення електричної осі серця, можна визначити графічно. Для цього треба намалювати схему рівнобічного трикутника, боки якого є лініями стандартних відведень. Це трикутник Ейнтховена. Вписати цей трикутник у коло. Через центр провести лінії, паралельні лініям І та III відведень. За ЕКГ знайти алгебраїчну суму зубців комплексу (QRS у І та III відведеннях і відкласти відрізки, що відповідають знайденим сумам (з урахуванням знаку), на лініях, проведених через центр. У кінцях відрізків провести перпендикуляри до ліній І й III відведень. Із центра кола до точки перетину перпендикулярів провести лінію, яка відповідатиме положенню електричної осі серця. За допомогою транспортира визначити величину кута a, розташованого між електричною віссю серця та позитивною половиною лінії І відведення у трикутнику Ейнтховена.
НАПРИКЛАД:
Алгебраїчна сума амплітуди зубців комплексу QRS в I відведенні +4 мв.
Алгебраїчна сума амплітуди зубців комплексу QRS в III відведенні+6 мв.
Величина кута альфа 66° .
-
- +
+
Положення електричної осі серця є нормальним, якщо величина кута альфа від 30° до 60°. При відхиленні осі вліво /горизонтальне положення/ кут альфа знаходиться в межах від 30° до 0 .При відхиленні електричної осі вправо /вертикальне положення/ кут альфа знаходиться в межах від 60° до 90°.
Відхилення положення електричної осі серця може бути наслідком особливостей анатомичного розташування серця у грудній клетці або ж наслідком переваги процесів збудження у тому чи іншому відділі серця внаслідок його гіпертрофії (збільшення маси.).
6. Завдання для самостійної праці й самоконтролю
6.1. Дайте відповіді на питання
1) Під час підготовки до запису ЕКГ помилково поміняли місцями електроди на правій і лівій руках. До яких змін ЕКГ у I відведенні це призведе і чому?
2) Чому напрям зубців ЕКГ в аVR завжди протилежний тому, що є у I та II стандартних відведеннях?
3) Чому на ЕКГ відсутній зубець реполяризаціі передсердь?
4) Тривалість інтервалу R-R становить 1,33 с. Що є водієм ритму серця?
5) Тривалість койплексу QRS дорівнює 0,15 с (у нормі — до 0,1 с). Про що це свідчить?
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 2613;