Квзілінійна теорія автогенератора
Кількісну теорію для розрахунку усталеного режиму автогенератора зручно будувати використовуючи такий параметр як усереднену крутість прохідної характеристики - співвідношення амплітуди першої гармоніки колекторного струму до амплітуди вхідної (базової) напруги. Тоді коефіцієнт підсилення резонансного підсилювача можна визначати як , де - паралельне увімкнення еквівалентного опору навантажувального контуру і вихідної провідності транзистора. При цьому амплітудна умова самозбудження матиме вигляд :
(2.1)
У простій лінійній теорії залежність колекторного струму від керуючої напруги апроксимується лінійним законом:
(2.2)
(тут і далі ми для спрощення запису формул будемо позначати та )
З більшою мірою точності ця залежність може бути апроксимована степеневим багаточленом
(2.3)
що являє собою розклад функції у ряд Тейлора в околі робочої точки .
Якщо керуюча напруга являє собою гармонічну функцію
(2.4)
то фігуруючі в (2.3) степені матимуть вигляд:
(2.5)
Кожний -тий член виразу (2.3) буде створювати у струмі вищі гармоніки, аж до -тої. Одначе нас будуть цікавити внески вищих членів ряду (2.3) лише до першої гармоніки колекторного струму , на яку настроєний навантажувальний контур. Амплітуда цієї гармоніки дорівнюватиме
(2.6)
Члени парних степенів внесків у амплітуду першої гармоніки не дають.
Поділивши на , одержимо величину, яка має такий самий зміст, як і при линійній апроксимації (2.2), і яку можна назвати ефективною або середньою крутістю .
(2.7)
Саме її слід підставляти у критерій самозбудження (2.1).
З фізичних міркувань очевидно, що в режимі, який відповідає м’якому самозбудженню, робоча точка лежить на прямолінійній ділянці прохідної характеристики і зі збільшенням амплітуди коливань середня крутість може тільки зменшуватися. Отже. слід очікувати, що у такому режимі Оскільки ж у цьому режимі звичайно << , то останнім членом в (2.7) можна поки що знехтувати. Тоді
(2.8)
Графік цієї функції зображений на рис.2.7, а умова самозбудження набуває вигляду
(2.9)
Зі зростанням амплітуди коливань член у дужках буде зменшуватися і нерівність перетвориться у рівність, при якій амплітуда коливань не буде ані зростати, ані зменшуватися. Це і є усталений режим Його умова буде
(2.10)
а амплітуда усталених коливань буде дорівнюватиме
(2.11)
Можна довести, що цей режим є стійкий. Дійсно, при зменшенні середня крутість зростає і критерій самозбудження стане перевиконаним: коливання зростатимуть і досягнуть попереднього рівня. Якщо ж збільшиться, то буде , амплітуда коливань зменшуватиметься і знову ж таки повернеться до усталеного рівня.
В режимі жорсткого самозбудження зі зростанням амплітуди коливань середня крутість спочатку зростає, а потім вже зменшується. Отже. можна вважати, що у такому режимі , тоді як і
(2.12)
Умова усталеної амплітуди матиме вигляд:
(2.13)
Вираз (2.13) являє собою по відношенню до біквадратне рівняння. У залежності від величини воно може мати три типи розв’язків (рис.2.8):
а) для малих (напр. ) - всі корені комплексні. Дійсних розв’язків немає і самозбудження неможливе;
б) для середніх (напр. ) - розв’язком є два дійсних корені [2]. На рис.2.8 це відповідає двом точкам: А (стійка точка) і В (нестійка точка). Коливання можуть підтримуватися, але самозбуджуватися від малого рівня не можуть;
в) Для великих (напр. ) - один корінь уявний, а другий корінь дійсний. Можливе самозбудження коливань з усталеною амплітудою, що відповідає точці С.
Викладена теорія оперує з поняттями, запозиченими з лінійної теорії автогенератора: критерієм самозбудження (1.7) та крутістю. Але крутість тепер вважається не фіксованою і незмінною величиною, а такою, що залежить від амплітуди коливань і цим враховується нелінійність характеристик транзистора. Подібна теорія має назву квазілінійної (тобто неначе лінійної). Вона дозволяє зробити начебто неможливе - розрахувати усталену амплітуду на основі і у термінах лінійної теорії.
Але квазілінійна теорія неспроможна дати відомості про часовий хід процесу усталення коливань - на це здатна лише послідовна нелінійна теорія, яка викладатиметься у курсі “Коливання і хвилі”.
Контрольні питання до розділу
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 602;