Проблема стабільності частоти автогенератора

Однією з основних вимог, що ставляться до автогенераторів - це стабільність частоти генерованих ними коливань. Інколи вимоги до стабільності частоти бувають дуже суворі. Зокрема це стосується радіомовних станцій, бо при непередбачуваних змінах частоти вони можуть спричиняти завада одна одній. Кількісно стабільність частоти визначається як відношення , де - можливе відхилення частоти автогенератора від її середнього значення .

Якщо не вживати ніяких спеціальних заходів до стабілізації частоти, нестабільність складає звичайно . Стабілізація джерел живлення, використання у коливному контурі високоякісних деталей (наприклад, конденсаторів з малим температурним коефіцієнтом зміни ємності), термокомпенсації та термостабілізації режиму транзистора - все це дозволяє покращити стабільність частоти на порядок і одержати .

Але, як було показано вище, слід все ж таки мати на увазі, що основним гарантом стабільності є коливний контур. Саме його температурна стабільність і висока добротність можуть забезпечити достатньо високу стабільність частоти генерованих коливань. Таку високу стабільність можна забезпечити використовуючи у контурі автогенератора кварцові кристали, або, як то кажуть, «кварцувати» автогенератор.