Циклічність економічного розвитку

Економіка розвивається нерівномірно, хвилеподібно, циклічно. Такий характер розвитку значною мірою пояснюється:

1) Дією закону спадної віддачі всіх факторів виробництва. Застосування нової техніки і нових технологій підвищують економічне зростання, але це має певну межу і подолати її можна лише впровадженням новітньої, досконалішої техніки і технологій. Л це вимагає нових інвестицій. Запровадження новинок зумовлює спочатку швидке зростання віддачі факторів виробництва, потім воно сповільнюється і, досягнувши певного рівня, починає спадати.

2) Змінами в техніці і технологіях виробництва та в інфраструктурі. Через великі проміжки часу (40—60 років) споруди, мости, засоби комунікацій, транспортні засоби замінюються новими і зумовлюються довгі хвилі. А заміна верстатів, машин, устаткування відбувається значно частіше (через 8—10 років). Це зумовлює скорочення економічного циклу.

Економічний або промисловий цикл — це період від початку однієї кризи до початку другої.

Проблема циклічності завжди хвилювала економістів і вони шукали причини коливань у дії інших факторів, зокрема, у монетарній політиці, у недоспоживанні, у пере нагромадженні капіталу і навіть у психології людини.

За тривалістю економічні цикли поділяють на малі, середні та довгі.

Малі цикли (3—4 роки) пов'язані з порушенням рівноваги на споживчому ринку. Причиною їх вважають зміни у сфері кредиту.

Середні цикли. їх періодичність 8—10 років, вона обумовлена заміною верстатів, машин, устаткування, а також змінами в кредитній сфері.

Довгі хвилі (40—60 років) пов'язують із зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури.

Середній цикл включає чотири фази: кризу, депресію, пожвавлення і піднесення.

Криза характеризується: значним спадом виробництва, падінням цін, дефіцитом грошових коштів, біржовими крахами і банкрутствами, зростанням безробіття, зниженням рівня заробітної плати, скороченням прибутку, знищенням товарів тощо.

Для депресії характерні застій виробництва, низький рівень цін, скорочення товарообороту, низька ставка позичкового процента.

У період пожвавлення повільно розширюється обсяг виробництва до масштабів докризового рівня, зростають ціни, підвищуються прибутки; зростає зайнятість, пожвавлюється торгівля.

У період піднесення обсяг виробництва перевищує передкризовий рівень, швидко зростає зайнятість, підвищується заробітна плата та інші види доходів, надаються кредити, зростає сукупний попит, розширюється пропозиція товарів, яка з часом перевищує попит і наближує нову кризу.

Унаслідок прискорення НТП і втручання держави в економіку економічний цикл модифікується.

Сучасна економічна теорія виділяє дві фази економічного циклу:

— рецесію — включає кризу та депресію;

— піднесення — пожвавлення і бум.

Рецесія — це фаза економічного циклу між найвищою і найнижчою його точками, якій властивий спад виробництва.

Піднесення виробництва це фаза між найнижчою і найвищою точками циклу.

У період піднесення економіка виходить на рівень розвитку, який перевищує попередні рівні. Економічне зростання прискорюється, покращуються всі показники економічного розвитку. Значну роль у цьому відіграють заходи економічної політики держави. Отже, незважаючи на те, що економічний розвиток переривається спадами, у тривалому періоді переважає тенденція до зростання.

Економічний цикл — це регулярні коливання рівня ділової активності (як правило, виражаються в коливанні ВВП і національного доходу), коли за зростанням виробництва настає його зниження, яке знову змінюється зростанням.

Сучасні економічні цикли істотно відрізняються від циклів кінця XIX — першої половини XX ст.

1. У них часто відсутня фаза депресії, бо піднесення починається відразу після спаду.

2. Зникає чітке розмежування між пожвавленням та піднесенням, фази об'єднуються в одну, яку називають розширенням виробництва.

3. Швидкий розвиток НТП робить можливим частіше оновлення основного капіталу, унаслідок чого кризи стають частішими.

4. Державне антициклічне регулювання спрямоване на недопущення глибоких спадів, що робить їх менш глибокими, а цикл не обов'язково включає всі фази.

б. Поглиблення науково-технічного співробітництва, глобалізація економічних процесів та розвиток НТП зумовлюють синхронізацію економічних циклів у різних країнах та регіонах світу.