Суть і класифікація економічних потреб. Закон зростання потреб.

Потреба –це стан незадоволеності життєвих запитів людини, який стимулює її до діяльності по задоволенню цих запитів. Таким чином, потреби відображають внутрішні спонукальні мотиви людської діяльності. Різні види потреб задовольняються через різні види діяльності. Ті, задоволення яких потребує виробничої діяльності, називають економічними потребами.

Економічні потреби класифікують за різними критеріями.

За характером виникнення потреби поділяють на:

- первинні (базові). Вони виникають з виникненням людини і пов’язані з самим її існуванням (потреба у їжі, житлі, одязі);

- вторинні(похідні). Вони є набутком суспільно-історичного розвитку людства (потреба у корисній смачній їжі, комфортному житлі, тощо).

За способами задоволення потреби поділяють на:

- матеріальні (потреби в матеріальних благах);

- нематеріальні (потреби в духовних благах).

За важливістю для споживача потреби поділяють на:

- першочергові. Це найбільш нагальні потреби, які є головним мотивом людської діяльності;

- другорядні. Це потреби, задоволення яких можна відкласти або на певний період знехтувати ними.

За участю у відтворювальному процесі потреби поділяють на:

- виробничі. Це потреби пов’язані з організацією і здійсненням виробництва (потреби у засобах виробництва);

- невиробничі.Це потреби пов’язані з особистим споживанням.

За суб’єктами прояву і рівнем реалізації потереби поділяють на:

- особисті (виникають, розвиваються і реалізуються на рівні окремого індивіда);

- колективні, групові (потреби які виникають для колективу або групи людей як однієї цілісності);

- суспільні (потреби, які обумовлені функціонуванням і розвитком суспільства у цілому).

Потреби пов’язані між собою у певній ієрархії, системі підпорядкування. Суть ієрархічного зв’язку полягає у тому, що, в міру задоволення потреб нижчого рівня, актуалізуються потреби вищого рівня. І навпаки, якщо потреби нижчого рівня задовольняють не в повній мірі, вони можуть знову стати більш актуальними у порівнянні з потребами вищого рівня.

Існують різні підходи до класифікації ієрархії потреб. Одним з найбільш відомих є підхід американського соціолога Абрахама Маслоу, так звана піраміда Маслоу. Маслоу виділяє п’ять груп потреб, розташовуючи їх в певній ієрархії, починаючи з найнижчого рівня – фізіологічні потреби, й закінчуючи потребами найвищого рівня – потреби самореалізації.

Потреби у творчості,

самореалізації

Потреби

у повазі, визнанні