II. ЗАКОНЫ И ИНЫЕ НОРМАТИВНЫЕ АКТЫ УКРАИНЫ.

Закон України “Про Конституційний Суд України”

Стаття 1. Статус Конституцiйного Суду України

Конституцiйний Суд України - єдиний орган конституцiйної юрисдикцiї в Українi.

Конституцiйний Суд України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Стаття 2. Завдання Конституцiйного Суду України

Завданням Конституцiйного Суду України є гарантування верховенства Конституцiї України як Основного Закону держави на всiй територiї України.

Стаття 5. Склад Конституцiйного Суду України

Конституцiйний Суд України складається з вiсiмнадцяти суддiв Конституцiйного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддiв України призначають по шiсть суддiв Конституцiйного Суду України.

Стаття 9. Строк повноважень суддiв Конституцiйного Суду України

Суддя Конституцiйного Суду України призначається строком на дев'ять рокiв без права бути призначеним повторно.

Стаття 10. Форма одягу та нагрудний знак суддi Конституцiйного Суду України

Суддя Конституцiйного Суду України при вiдправленнi своїх обов'язкiв на пленарному засiданнi, на засiданнi Конституцiйного Суду України та в Колегiї суддiв Конституцiйного Суду України повинен бути одягнений у мантiю.

Суддя Конституцiйного Суду України має нагрудний знак, опис i форма якого затверджуються Верховною Радою України.

Стаття 11. Атрибути Конституцiйного Суду України

Невiд'ємними атрибутами Залу засiдань Конституцiйного Суду України є Державний Герб України та Державний Прапор України.

Стаття 16. Вимоги до суддi Конституцiйного Суду України

Суддею Конституцiйного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока рокiв, має вищу юридичну освiту, стаж практичної, наукової або педагогiчної роботи за фахом не менше десяти рокiв, володiє державною мовою i проживає в Українi протягом останнiх двадцяти рокiв.

Суддi Конституцiйного Суду України не можуть належати до полiтичних партiй та профспiлок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади, виконувати iншу оплачувану роботу, крiм наукової, викладацької та творчої.

Стаття 17. Вступ на посаду суддi Конституцiйного Суду України

Суддя Конституцiйного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги суддi Конституцiйного Суду України.

Суддя Конституцiйного Суду України при вступi на посаду складає присягу такого змiсту: "Урочисто присягаю чесно i сумлiнно виконувати високi обов'язки суддi Конституцiйного Суду України, забезпечувати верховенство Конституцiї України, захищати конституцiйний лад держави, конституцiйнi права та свободи людини i громадянина".

Суддя Конституцiйного Суду України складає присягу на засiданнi Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-мiнiстра України, Голови Верховного Суду України, не пiзнiш як через мiсяць пiсля призначення суддею Конституцiйного Суду України.

Стаття 27. Незалежнiсть суддiв Конституцiйного Суду України

Суддi Конституцiйного Суду України при здiйсненнi своїх повноважень є незалежними i пiдкоряються лише Конституцiї України та керуються цим Законом, iншими законами України, крiм тих законiв або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституцiйного Суду України.

Стаття 28. Недоторканнiсть особи суддi Конституцiйного Суду України

Особа суддi Конституцiйного Суду України є недоторканною. Суддя Конституцiйного Суду України не може бути затриманий чи

заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

Суддi Конституцiйного Суду України не несуть юридичної вiдповiдальностi за результати голосування або висловлювання у Конституцiйному Судi України та в його колегiях, за винятком вiдповiдальностi за образу чи наклеп при розглядi справ, прийняттi рiшень та дачi висновкiв Конституцiйним Судом України.

2. Закон України “Про Вищу раду юстицiї”

Стаття 1. Статус Вищої ради юстицiї

Статус Вищої ради юстицiї визначається Конституцiєю України i цим Законом.

Вища рада юстицiї є колегiальним, незалежним органом, вiдповiдальним за формування високопрофесiйного суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також за прийняття рiшень стосовно порушень суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi та у межах своєї компетенцiї про їх дисциплiнарну вiдповiдальнiсть.

Строк повноважень членiв Вищої ради юстицiї, крiм тих, хто входить до її складу за посадою, становить шiсть рокiв.

Вища рада юстицiї є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджетi України.

Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстицiї

Вища рада юстицiї:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддiв на посади або про звiльнення їх з посад;

2) розглядає справи i приймає рiшення стосовно порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi;

3) здiйснює дисциплiнарне провадження стосовно суддiв Верховного Суду України i суддiв вищих спецiалiзованих судiв;

4) розглядає скарги на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв апеляцiйних та мiсцевих судiв, а також прокурорiв.

Стаття 4. Символи та мiсцезнаходження Вищої ради юстицiї

Вища рада юстицiї має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням i емблему Вищої ради юстицiї, яка затверджується її рiшенням.

Невiд'ємним атрибутом залу засiдань Вищої ради юстицiї є Державний Герб України та Державний Прапор України.

Вища рада юстицiї знаходиться у мiстi Києвi.

Стаття 5. Склад Вищої ради юстицiї

Вiдповiдно до Конституцiї України Вища рада юстицiї складається з двадцяти членiв.

Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддiв України, з'їзд адвокатiв України, з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають до Вищої ради юстицiї по три члени, всеукраїнська конференцiя працiвникiв прокуратури - двох членiв Вищої ради юстицiї.

До складу Вищої ради юстицiї входять за посадою Голова Верховного Суду України, Мiнiстр юстицiї України, Генеральний прокурор України.

Стаття 6. Вимоги до членiв Вищої ради юстицiї та гарантiї їх дiяльностi

На посаду члена Вищої ради юстицiї може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти рокiв i не старший шiстдесяти рокiв, який проживає в Українi не менш як десять останнiх рокiв, володiє державною мовою, має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше десяти рокiв.

Вимоги частини першої цiєї статтi не поширюються на осiб, якi входять до складу Вищої ради юстицiї за посадою.

Вплив на членiв Вищої ради юстицiї у будь-який спосiб забороняється.

Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищiй радi юстицiї

Не можуть бути членами Вищої ради юстицiї особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними, та особи, якi мають незняту або непогашену судимiсть.

Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстицiї

Член Вищої ради юстицiї перед вступом на посаду, але не пiзнiше двох мiсяцiв з дня призначення, складає на засiданнi Верховної Ради України присягу такого змiсту: "Присягаю сумлiнно, чесно i неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстицiї з метою забезпечення формування корпусу суддiв iз числа високопрофесiйних i чесних юристiв i додержання закону та етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв".

Вiдмова скласти присягу має наслiдком втрату членства у Вищiй радi юстицiї.

Стаття 19. Структура Вищої ради юстицiї

У Вищiй радi юстицiї утворюються секцiї:

з питань пiдготовки подань для призначення суддiв уперше та звiльнення їх з посад;

дисциплiнарна секцiя для здiйснення дисциплiнарного провадження, розгляду скарг на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi i прийняття рiшення про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi.

Координує роботу Вищої ради юстицiї Голова Вищої ради юстицiї, а в разi його вiдсутностi - заступник Голови Вищої ради юстицiї.

Голова, заступник Голови, секретарi секцiй Вищої ради юстицiї працюють на постiйнiй основi. Особи, призначенi до складу Вищої ради юстицiї, крiм народних депутатiв України, на час виконання обов'язкiв членiв Вищої ради юстицiї на постiйнiй основi прикомандировуються до Вищої ради юстицiї iз збереженням за ними посад, якi вони займали, та вiдповiдних пiльг.

Стаття 33. Розгляд питань щодо несумiсностi

Вища рада юстицiї розглядає питання про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi їх посад iз заняттям дiяльнiстю, забороненою Конституцiєю України та законами України.

Стаття 37. Види стягнень, якi може накласти Вища рада юстицiї

Вища рада юстицiї може притягнути до дисциплiнарної вiдповiдальностi Голову, заступникiв Голови та суддiв Верховного Суду України, Голову i заступникiв Голови та суддiв вищих раїни "Про п'ятої статтi 126 Конституцiї України та Закон статус суддiв".

Вища рада юстицiї може накласти на цих суддiв такi стягнення:

1) догану;

2) пониження квалiфiкацiйного класу.

Вища рада юстицiї може прийняти рiшення про невiдповiднiсть суддi займанiй посадi та надiслати це рiшення до органу, який призначив чи обрав суддю.

3. Закон України “ Про прокуратуру”

Стаття 6. Принципи органiзацiї i дiяльностi прокуратури

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централiзовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з пiдпорядкуванням нижчестоящих прокурорiв вищестоящим;

2) здiйснюють свої повноваження на пiдставi додержання Конституцiї України та чинних на територiї республiки законiв, незалежно вiд будь-яких органiв державної влади, посадових осiб, а також рiшень громадських об'єднань чи їх органiв;

3) захищають у межах своєї компетенцiї права i свободи громадян на засадах їх рiвностi перед законом, незалежно вiд нацiонального чи соцiального походження, мови, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, службового чи майнового стану та iнших ознак;

4) вживають заходiв до усунення порушень закону, вiд кого б вони не виходили, поновлення порушених прав i притягнення в установленому законом порядку до вiдповiдальностi осiб, якi допустили цi порушення;

5) дiють гласно, iнформують державнi органи влади, громадськiсть про стан законностi та заходи щодо її змiцнення.

Працiвники прокуратури не можуть належати до будь-яких полiтичних партiй чи рухiв.

Стаття 7. Гарантiї незалежностi прокуратури у здiйсненнi повноважень

Дiяльнiсть прокуратури пiдконтрольна Верховнiй Радi України, утворюваним нею для цiєї мети органам. Втручання iнших органiв державної влади i управлiння, посадових осiб, засобiв масової iнформацiї, громадсько-полiтичних органiзацiй (рухiв) та їх представникiв у дiяльнiсть прокуратури по нагляду за додержанням законiв або по розслiдуванню дiянь, що мiстять ознаки злочину, забороняється.

Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв або добитися прийняття неправомiрного рiшення тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Звернення представникiв влади, iнших посадових осiб до прокурора з приводу конкретних справ i матерiалiв, що знаходяться у провадженнi прокуратури, не можуть мiстити будь-яких вказiвок або вимог щодо результатiв їх вирiшення.

Нiхто не має права без дозволу прокурора або слiдчого розголошувати данi перевiрок i попереднього слiдства до їх закiнчення.

Стаття 46. Вимоги до осiб, якi призначаються на посади прокурорiв i слiдчих

Прокурорами i слiдчими можуть призначатися громадяни України, якi мають вищу юридичну освiту, необхiднi дiловi i моральнi якостi. Особи, якi не мають досвiду практичної роботи за спецiальнiстю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

Особи, вперше призначенi на посади помiчникiв прокурорiв, прокурорiв управлiнь, вiддiлiв, слiдчих прокуратури, приймають "Присягу працiвника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.

На посади прокурорiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та прирiвняних до них прокурорiв призначаються особи вiком не молодше 30 рокiв, якi мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи рокiв; на посади районних i мiських прокурорiв - вiком не молодше 25 рокiв iз стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох рокiв.

Прокурори i слiдчi прокуратури пiдлягають атестацiї один раз у п'ять рокiв. Порядок атестацiї визначається Генеральним прокурором України.

Сумiсництво служби в органах прокуратури з роботою на пiдприємствах, в установах чи органiзацiя, а також з будь-яким пiдприємництвом не допускається, за винятком наукової i педагогiчної дiяльностi.

Не можуть бути прийнятi на посаду прокурора або слiдчого прокуратури особи, якi були засудженi за вчинення злочину, за винятком реабiлiтованих.

Стаття 47. Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури

Прокурорам i слiдчим органiв прокуратури, працiвникам науково-навчальних закладiв прокуратури присвоюються класнi чини залежно до займаних посад i стажу роботи.

Порядок присвоєння i позбавлення класних чинiв визначається Положенням про класнi чини працiвникiв прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України.

Класнi чини державного радника юстицiї України, державного радника юстицiї 1, 2 i 3 класiв присвоюються Президентом України, iншi класнi чини присвоюються Генеральним прокурором України.

Стаття 48. Заохочення та вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих

Прокурори i слiдчi заохочуються за сумлiнне виконання службових обов'язкiв.

Прокурорсько-слiдчi працiвники за тривалу i бездоганну службу можуть бути нагородженi Генеральним прокурором України наградним знаком "Почесний працiвник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України.

За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язкiв чи скоєння ганебного вчинку прокурори i слiдчi несуть вiдповiдальнiсть згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Стаття 53. Формений одяг працiвникiв прокуратури

Працiвники прокуратури, яким присвоєно класнi чини, мають єдиний формений одяг з вiдповiдними вiдзнаками, що видається безкоштовно.

Стаття 54. Печатка органiв прокуратури

Генеральна прокуратура України i пiдпорядкованi їй прокуратури є юридичними особами i мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Стаття 55. Посвiдчення працiвника прокуратури

Прокурори i слiдчi прокуратури мають службове посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника прокуратури та його зразок затверджує Президiя Верховної Ради України.