Посередництво комерційних банків при операціях з іноземною валютою

Під іноземною валютою розуміється як власно іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебу­вають в обігу та є законними платіжними засобами на території відповідної держави, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Під валютними операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валюті цінності, з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності та операції, пов'язані з ввезенням (вивезенням), переказуванням і пересиланням на територію України або за її межі валютних цінностей.

Валюти розрізняють за двома ознаками:

1) конвертованістю:

• вільно конвертована:

• неконвертована:

2) строковістю:

• касова, або операція спот, при якій розрахунки між продавцем і покупцем валюти здійснюються не пізніше, ніж на другий робочий день після укладення угоди;

• строкова, або форвардна угода, що передбачає розрахунок між продавцем та покупцем валюти не раніше, ніж через два робочі дні після її укладення за курсом, зафіксованим в угоді.

Під торгівлею валютою розуміють купівлю-продаж іноземна валюти за національну або інші конвертовані валюти.

Купівля та продаж іноземної валюти здійснюється на валютному ринку. При цьому тут складається така система взаємовідносин:

• між комерційними банками та їх клієнтами у даній країні;

• між комерційними банками однієї і тієї ж країни;

• між комерційними банками різних країн:

• між комерційними та центральними емісійними банками;

• між центральними емісійними банками.

У першій ланці з цих сфер валютного ринку ведеться роздрібні торгівля іноземною валютою, а в решті — оптова торгівля. Торги валютою може здійснюватись комерційними банками на комісійних засадах або за власний рахунок.

В роботі банку не можна відкинути можливість виникнення валютних ризиків.

Валютний ризик – це ймовірність виникнення можливих збитків внаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют.

Види валютного ризику:

балансовий ризик –це ризик зміни вартості активів і пасивів балансу в національній валюті через майбутні зміни валютного курсу;

бухгалтерський ризик – це ризик, пов'язаний з розходженнями в обліку активів і пасивів в іноземній валюті;

ф'ючерсний ризик – це ризик невизначеності вартості національної валюти стосовно іноземного при здійсненні валютної операції в майбутньому.

Способи захисту від валютного ризику:

- договірні положення, що передбачають можливість перегляду первісних умов договору в процесі його виконання;

- валютне застереження, відповідно до якого сума грошових зобов'язань міняються залежно від зміни курсового співвідношення валюти платежу й іншої валюти (або групи валют);

- хеджирування, що передбачає створення зустрічних вимог і зобов'язань в іноземній валюті:

- узгодження надходжень і платежів (структурне балансування);

- «валютний кошик» – набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти по відношенню певного набору інших валют;

- методи короткострокового хеджирування – форвардні, опціонні угоди, угоди «своп»;

- методи довгострокового хеджирування – фінансові ф'ючерси й дисконтування вимог у валюті (поступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно виплаченої суми банком у національній або іншій валюті).

Операції СВОП –являють собою валютні операції, що сполучають покупку або продаж валюти на умовах СПОТ з одночасним висновком зворотної угоди на строк за курсом форвард. По строках валютний СВОП ділиться на три види:

- стандартний СВОП – банк здійснює першу угоду на СПОТ й зворотну на умовах тижневого форварда;

- короткий одноденний СВОП – перша угода укладається з датою надходження валюти завтра(ТОМ), а зворотна на умовах СПОТ;

- форвардний СВОП – сполучення двох форвардних угод. Наприклад, банк уклав угоду із продажу на 1 млн. дол. проти німецької марки через 3 місяці та угоду по покупці 1 млн. дол.. проти марки зі строком одержання коштів через 6 місяців.

Основне завдання СВОП- створення ліквідності у відсутній валюті при наявності іншої надлишкової валюти.

РЕПОРТ –продаж іноземної валюти на умовах СПОТ з одночасною її покупкою на умовах форвард.

ДЕПОРТ- покупка валюти по СПОТ, продаж по форвард.

Різновидом форвардних угод є валютні опціони – це угода, що при сплаті встановленої комісії, надає право або купити, або продати певну кількість певної валюти за курсом, установленому при укладанні угоди, до закінчення обговореного строку.

Опціон покупця (call) – власник опціону має право купити валюту в певний день за встановленим курсом. Право на відмову від виконання зобов’язань належить покупцеві валюти. У цьому випадку покупець виплачує продавцеві відступні.

Опціон продавця (put) – власник опціону має право продати валюту в певний день за встановленим курсом. Право на відмову від виконання зобов’язань належить продавцеві валюти, а відступні покупцеві.

Валютні ф’ючерси - це зобов’язання, а не право на продаж або покупку певної валюти на певну дату в майбутньому, за курсом, установленому при укладанні угоди.

Так, при падінні курсу національної валюти необхідно:

· скоротити обсяг готівки;

· продати національну валюту;

· скоротити проведення інвестиційних операцій у національній валюті;

· відкласти одержання дебіторської заборгованості в іноземній валюті й вжити заходів до одержання дебіторської заборгованості в національній валюті;

· відкласти платежі по кредиторській заборгованості в національній валюті;

· виплатити зарплату, винагороди, дивіденди.

При підвищенні курсу національної валюти необхідно проводити заходу, протилежні тим, що при падінні курсу.

Валютна позиція банку – це співвідношення вимог і зобов’язань банку в іноземній валюті.

Валютна позиція може бути:

· відкрита валютна позиція – якщо вимоги і зобов’язання не збігаються і не дорівнює нулю та несе додатковий ризик у випадку зміни валютного курсу, може бути довгою й короткою:

- коротка відкрита валютна позиція – відкрита валютна позиція при якій зобов’язання по поставці проданої валюти перевищують вимоги по купленій. Банк може понести втрати у випадку підвищення курсу іноземної валюти до національної.

- довга відкрита валютна позиція – якщо вимоги перевищують зобов’язання. Банк може понести втрати у випадку підвищення курсу національної валюти до іноземної валюти.

·закрита валютна позиція – якщо вимоги і зобов’язання збігаються і дорівнює нулю. Банк не несе ніяких додаткових витрат у випадку зміни валютних курсів.

Валютна позиція виникає на дату операцій по покупці (продажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахунків). Загальна величина відкритої валютної позиції в гривневому еквіваленті обчислюється по діючий на звітну дату офіційному курсу гривні. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком “плюс", а коротка - зі знаком “мінус”. Загальна величина відкритої валютної позиції в цілому визначається як сума абсолютних величин всіх довгих і всіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті по всіх валютах.

Експозиція — ситуація, за якої експортер або імпортер зазнають впливу валютного ризику, тобто невизначеності фінансових результатів угоди.

Банки відіграють головну роль на валютних ринках, оскільки вони:

• купують і продають іноземну валюту, що сприяє безперебійно­сті розрахунків по міжнародних угодах:

• допомагають учасникам зовнішньоекономічної діяльності уни­кати чи зводити до мінімуму експозицію до іноземної валюти. Це досягається завдяки:

1) веденню банківського рахунку в іноземній валюті;

2) наданню позички в іноземній валюті;

3) укладанню форвардних валютних угод. При цьому банк дає згоду продати або купити певну кількість іноземної валюти по фік­сованому обмінному курсу для поставки її в майбутньому.

Експортери та імпортери можуть уникнути своєї експозиції до іноземної валюти шляхом фіксації зі своїм банком обмінного курсу наступних валютних надходжень або платежів;

4) укладанню валютних опціонів. Вони дають власникам право (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньому визна­чену кількість іноземної валюти по фіксованому курсу обміну.

Арбітражні операції – пов’язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валютної позиції за рахунок банку з метою одержання прибутку при зміні валютного курсу. Довга позиція (покупка) відкривається якщо очікується підвищення курсу валюти.