Транспортна рухливість населення

Обсяги пасажирських перевезень обумовлюються чисельністю і транспортною рухливістю населення. Число поїздок або пасажиро-кілометрів, що приходяться на одного жителя на рік, називається коефіцієнтом транспортної рухливості. При рівному числі поїздок рухливість вище у тих, хто робить більш далекі поїздки. Отже, виконаний транспортом пасажирообіг, що приходиться в середньому на один жителя, є більш узагальненим показником транспортної рухливості населення.

Транспортна рухливість визначається в цілому і по окремих видах транспорту. Розраховують також показники транспортної рухливості населення різних регіонів і соціальних груп, міських і сільських жителів. Цей показник широко використовується при прогнозуванні пасажирських перевезень.

До основних факторів, що визначають рухливість населення, відносяться:

‒ чисельність населення країни і тенденції її зміни;

‒ рівень матеріального добробуту людей;

‒ характер розміщення населення по економічним районам, областям і населеним пунктам;

‒ рівень стану санаторно-курортної бази;

‒ рівень розвитку різних видів пасажирського транспорту;

‒ величина тарифів на перевезення та інші.

Фактори, що впливають на транспортну рухливість населення, тісно взаємозалежні між собою.

Велику додаткову роботу залізничному транспорту створює нерівномірність пасажирських перевезень. Вона виявляється у значно більших розмірах, ніж нерівномірність вантажних перевезень, і вимагає врахування великої кількості факторів при організації і плануванні перевезень пасажирів.

Приміські і дальні пасажирські перевезення нерівномірні у просторі і в часі. Нерівномірність у просторі характеризується нерівномірністю розподілу перевезень пасажирів по залізницям і напрямкам. Це зв'язано з географією розміщення промислових і сільськогосподарських центрів, транспортної мережі, місць масового відпочинку, садово-городніх ділянок.

Для пасажирських перевезень далекого прямування характерна велика концентрація перевезень пасажирів на лініях, що зв'язують столицю з обласними містами, і напрямках, що з'єднують великі економічні райони, а також на курортних напрямках.

Приміські перевезення також нерівномірні по окремих лініях приміських зон і по довжині приміської зони. Найбільші приміські потоки виконуються на дільницях, що примикають до великих вузлів і розташованих у районах великої кількості дач і місць масового відпочинку. По мірі видалення дільниць від головної станції обсяги перевезень пасажирів значно зменшуються.

Яскраво виражений і стійкий характер у всіх видах сполучень має нерівномірність у часі: по сезонах, місяцям, днях місяця і годинник доби.

Нерівномірність пасажирських перевезень ускладнює роботу залізниць по організації перевізного процесу. Вона вимагає створення великих резервів рухомого складу, трудових ресурсів, резервів пропускної спроможності станцій, вокзалів і перегонів для освоєння максимальних (пікових) обсягів перевезень. Нерівномірність знижує якість пасажирських перевезень і роботу рухомого складу не тільки у пасажирському, але і вантажному русі. Її ріст збільшує експлуатаційні витрати, підвищує собівартість пасажирських перевезень. Усе це викликає необхідність систематичного пошуку найбільш ефективних шляхів зм'якшення нерівномірності і розробки заходів щодо зменшення збитку від великого відхилення обсягів перевезень у певні періоди року чи доби від середніх величин на конкретних напрямках і дільницях.

Зменшенню витрат від нерівномірності перевезень сприяє оперативний облік населеності потягів далекого прямування. Варто передбачати у розкладі коректування частоти призначення і кількості вагонів у потязі відповідно до мінливих пасажиропотоків. Додатковий ефект від зм'якшення нерівномірності перевезень можуть одержати залізниці при зниженні провізних плат в осінньо-зимовий період на проїзд у фірмових потягах далекого прямування. В умовах регулярного оперативного обліку населеності вагонів потягів дальнього сполучення величину цього ефекту можна збільшити і за рахунок надання знижок на проїзд в інших категоріях потягів і типах вагонів, що користаються найменшим попитом на окремих напрямках чи у визначені години доби і дні року.

Методи прогнозування та планування пасажирських перевезень

Основною задачею планування пасажирських перевезень є реалізація потреб населення в пересуванні при оптимальному використанні транспортних засобів.

Розробка планів пасажирських перевезень – надзвичайно складна задача. Пояснюється це тим, що рухливість населення під впливом багатьох факторів, що не піддаються простому обліку, постійно міняється і точно визначити її заздалегідь дуже важко. Разом з тим, для організації ефективної роботи пасажирського транспорту необхідно прагнути до найбільш точного визначення в плані не тільки обсягу, структури і відстані перевезень пасажирів, але і тенденції їхньої зміни в перспективі, тому що від цього залежать потреба в локомотивах, вагонах різного типу й інших транспортних засобах, а також в інвестиціях, спрямованих на розвиток і реконструкцію пасажирського господарства.

Планування пасажирських перевезень істотно відрізняється від розробки планів по вантажних перевезеннях. Воно засновано переважно на аналізі звітних даних і виявленні закономірностей розвитку пасажирських перевезень.

Планування по звітним даним без застосування додаткових методів має істотний недолік. Звітність про перевезення пасажирів відбиває лише фактично реалізований попит на транспортні послуги. Аналіз транспортного ринку сьогодні стає найважливішою частиною роботи з планування й організації пасажирських перевезень. Створення на залізницях маркетингових підрозділів дозволяє аналізувати попит населення на різні умови перевезень, виявляти рівень незадоволеного попиту, його причини і можливості ліквідації в планованому періоді. На напрямках, де паралельно залізницям перевезення здійснюються й іншими видами сполучень, аналізується попит пасажирів на інші види транспорту, рівень оплати поїздки в конкурентів, тенденції розвитку перевезень і інші показники. У результаті аналізу розробляються заходи підвищення конкурентноздатності залізниць.

Перевезення пасажирів плануються як у цілому, так і по видах сполучень. Для кожного виду пасажирських перевезень характерні свої закономірності розвитку. На зміну обсягу приміських перевезень можуть впливати збільшення частоти руху потягів або відкриття пунктів зупинок, зміна режиму праці і відпочинку населення, зміни меж приміської зони.

Рівень платоспроможного попиту населення і конкурентноздатності інших видів транспорту, розвиток промисловості, сільського господарства в економічних районах країни, розвиток транспортної мережі й інші фактори можуть різко змінити потоки пасажирів у далекому прямуванні. Тому при розробці річного плану далекі перевезення пасажирів і їхню нерівномірність необхідно аналізувати по окремих районах і найважливіших залізничних напрямках.

При плануванні пасажирських перевезень враховують можливі зміни доходів населення, залізничних тарифів і тарифів конкуруючих видів транспорту, стан санаторно-курортної бази в країні, очікувані результати заходів щодо підвищення якості пасажирських перевезень, розвитку сервісу і впровадженню нових видів послуг.

Річний план пасажирських перевезень складається по мережі в цілому і по залізницях. У плані визначаються наступні показники:

число відправлених пасажирів,

число перевезених пасажирів,

пасажирообіг;

середня дальність поїздки.

Показники розраховуються як у цілому, так і по видах сполучень.

Обсяг перевезень по мережі дорівнює сумі відправлення пасажирів зі станцій мережі і їхнього прийому з закордонних залізниць, а обсяг перевезень по залізницях - сумі відправлення пасажирів зі станцій залізниць і прийому з інших залізниць.

Пасажирообіг розраховують множенням кількості перевезених пасажирів на середню дальність поїздки пасажира. Середню дальність поїздки встановлюють у плані на основі звітних даних з урахуванням прогнозованої зміни в планованому році.

При прогнозуванні обсягів пасажирських перевезень враховують динаміку основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни, а саме: чисельності населення, реальних доходів, рівня промислового виробництва, інфляційних процесів тощо.

Прогнозування пасажирських перевезень, особливо на тривалий період, значно складніше, ніж поточне планування, Після закінчення тривалого часу змінюється структура мережі шляхів сполучення, видозмінюється економіка країни, інший характер здобувають потреби населення в пересуванні. У зв'язку з цим можливість широкого використання звітних даних при прогнозуванні знижується.

Для визначення показників прогнозу пасажирських перевезень використовують різні методи, що базуються на виявленні загальних закономірностей зміни пасажирських перевезень у країні. При розробці короткострокових і середньострокових прогнозів знаходить застосування метод екстраполяції, коли в результаті аналізу перевезень за минулі роки темпи їхньої зміни в прогнозованому періоді встановлюються з деяким коректуванням, що відбиває вплив різних факторів. Однак цей метод не забезпечує необхідної точності прогнозування через недостатню вивченість закономірностей зміни показників у залежності від факторів, що чинять на них вплив. Тому знаходять застосування й інші методи прогнозування: метод експертних оцінок, моделювання тощо.

Практика розробки прогнозів на тривалий період ґрунтується, в основному, на вивченні зміни чисельності населення в перспективі і зміни його транспортної рухливості з урахуванням тенденцій розподілу пасажиропотікоків по видах транспорту.

На основі прогнозованої чисельності населення і прогнозування його рухливості по числу поїздок визначають загальний обсяг пасажирських перевезень на перспективу. Пасажирообіг розраховують множенням чисельності населення на транспортну рухливість у пасажиро-кілометрах.

У плануванні пасажирських перевезень застосовується наукове економіко-математичне прогнозування по багатофакторним моделям з використанням математичних методів і обчислювальної техніки.

Лекція №9 "Система показників роботи рухомого складу"

План:

1 Об’ємні та якісні показники роботи рухомого складу.

2 Якісні показники роботи вантажних вагонів.

3 Якісні показники роботи локомотивів у вантажному русі.

Зміст: