Переваги та недоліки біодизелю як пального

Високі темпи розвитку виробництва біодизельного пального зумовлені рядом переваг останнього:

• воно майже не містить сірки, тому його використання зменшує викиди в атмосферу сірчаного ангідриду (на 1 тис. т у разі заміни 250 тис. т дизпалива з нафти такою ж кількістю біодизелю з ріпаку);

• при спалюванні біодизелю не підсилюється парниковий ефект, оскільки ріпак, як і вся біомаса, є СО₂-нейтральним;

• високий ступінь біологічного розкладу за відносно короткий період (за міжнародним тестом СЕС L-33A-93, за 21 день біологічний розклад сягає 90 %);

• зменшується концентрація шкідливих речовин у вихлопних газах (димність газів зменшується вдвічі, а концентрація CO, HC і твердих частинок, особливо сажі, знижується на 25-50 %);

• як продукт переробки рослинної сировини біодизель не містить канцерогенних речовин, таких як поліциклічні ароматичні вуглеводні та, особливо, бензапірен;

• ріпакова олія відзначається більшим, порівняно з дизельним пальним, вмістом кисню (11 % та 0,4 % відповідно);

• для повного згорання 1 кг ріпакової олії потрібно менше повітря, ніж для дизельного пального (12,9 та 14,45 кг відповідно).

Рис. 5.2. Технологічна схема одержання біодизелю (ріпаково-метильованого ефіру (РМЕ))

Основні недоліки біодизелю як пального:

• знижена теплота згорання, що спричиняє падіння потужності двигуна до 16 % (якщо ж віднести нижню теплоту згорання до 1 л, то різниця між показниками біодизелю і традиційного дизпалива дорівнюватиме лише 5,8 % завдяки більшій щільності ріпакової олії; її негативною властивістю є також велика в'язкість, що погіршує розпилювання, сумішоутворення і згорання в дизелі, що спричиняє відкладення на стінках камери згорання, а отже, швидший вихід двигуна з ладу, окрім того, виникають жирові відкладення в каналах паливної апаратури).

• збільшення витрати пального (потрібно часто замінювати масляні фільтри й проводити регламентні роботи на форсунках через значне закоксовування отворів розпилювачів).

Подолання недоліків:

• Застосування двигунів спеціальної конструкції (для роботи на чистій ріпаковій олії);

• Застосування модифікованої ріпакової олії РМЕ, яка за своїми моторними властивостями близька до дизельного пального;

• Застосування суміші традиційного дизпалива з вмістом до 20...30 % олії, можливо, з проміжним розчинником.

Питання охорони довкілля за виробництва біодизелю

Біодеградабельність. Біодизель, як показали досліди, при потраплянні у воду не заподіює шкоди рослинам і тваринам. Крім того, він піддається практично повному біологічному розпаду: у ґрунті або у воді мікроорганізми за 28 днів переробляють 99% біодизелю , що дозволяє говорити про мінімізацію забруднення рік і озер.

Скорочення викидів у атмосферу. При згорянні биодизеля виділяється така ж кількість вуглекислого газу, що було спожито з атмосфери рослиною, що послужила сировиною для виробництва масла. Біодизель у порівнянні зі звичайним дизельним паливом майже не містить сірки.

Досить висока температура запалення биодизеля (вище 100 °C) дозволяє назвати цей вид біопалива відносно безпечною речовиною.