Показники грошової маси і грошової бази 1992–2011 рр.

(за даними Національного банку України)

Примітка.

Таблицю складено за показниками Національного банку України і Державної служби статистики України:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=58127

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/fin/pdbsu/pdbsu_u/pdbsu_u.html

Рис. В.2 Динаміка середніх цін на золото і нафту 1946–2010 рр.*

Примітка.

*Информационно-аналитическая служба группы «Все» http://www.vseswit.com.ua/data/upload/file/101124-Gold-3.pdf

Таблиця В.5

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період) за 1992–2011 рр.

Примітка.

Таблицю складено за показниками Національного банку України:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44446

Таблиця В.6

Індекси споживчих цін у 1991–2012 рр.

(за рік – грудень до грудня попереднього року)

(відсотків)

Примітка.

Таблицю складено за показниками Державної служби статистики України:

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ct/is_c/isc_u/isc2011pp_u.htm

Таблиця В.7

Середньорічні норми процентних ставок (%)

Примітка.

Таблицю складено за показниками НБУ: http://www.bank.gov.ua

Таблиця В.7

Структура доходів Державного бюджету

Примітка.

Таблицю складено за показниками Державної служби статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua

ТЕМА 9. ДЕРЖАВА У СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

План

9.1. Теоретичне обґрунтування державного регулювання економіки.

9.2. Економічні функції сучасної держави. Вплив держави на економічний кругообіг.

9.3. Основні цілі, напрямки та методи державного регулювання економіки.

9.4. Роль держави у процесі перетворення економіки на ринкових засадах.

Історія виникнення і розвитку держави свідчить про те, що поряд з політико-правовими функціями вона завжди виконувала певні економічні функції. Ступінь і форми державного впливу на економічні процеси залежали від конкретно-історичних обставин розвитку національних економік, змісту і практичного використання пануючих економічних теорій, які виборювали цей статус. Прихильники різних напрямків економічної теорії, – починаючи з меркантилізму, класичної буржуазної політичної економії, марксизму, кейнсіанства і закінчуючи сучасними неокласичними теоріями, неокейнсіанством і посткейнсіанством, інституціоналізмом, – висловлювали різні, іноді протилежні погляди на сутність, цілі, межі, форми і методи державного впливу на економіку. У сучасних умовах дискусії представників різних економічних шкіл стосовно теоретичного обґрунтування державного регулювання економіки стали ще більш актуальними. Це пов’язано, по-перше, з світовою фінансово-економічною кризою 2008-2009 рр. і можливою її “другою хвилею” та активною діяльністю урядів багатьох країн, міжнародних організацій та установ у напрямку стабілізації національної і світової економіки; по-друге, з науковим осмисленням двадцятирічного періоду трансформації економіки радянського типу у сучасну ринкову економіку в контексті особливої організаційної ролі держави в перехідній економіці, яка значною мірою спричинила специфічні форми системних економічних перетворень і визначила ступінь їхньої успішності з позицій підвищення ефективності національної економіки і добробуту громадян.

У країнах з розвинутою ринковою економікою система макроекономічного регулювання має такі складові: 1) ринкові механізми регулювання, включаючи вплив крупних корпорацій; 2) державне регулювання; 3) вплив інституту соціального партнерства, який узгоджує загальнодержавні та групові економічні інтереси; 4) вплив міжнародних організацій. У темі “Держава у системі макроекономічного регулювання” головна увага приділяється з’ясуванню ролі сучасної держави у вирішенні складних макроекономічних проблем; сильних та слабких сторін державного впливу на макроекономічні процеси; особливостей ролі та функцій держави у процесі трансформації економіки на ринкових засадах. Для висвітлення цих проблем необхідне, по-перше, знання теоретичних засад державного регулювання на макроекономічному рівні, що розробляються різними економічними школами, представники яких можуть суттєво впливати на урядові рішення стосовно конкретних підходів до державної активності у макроекономічній сфері; по-друге, знання сутності, різновидів і заходів фіскальної, монетарної та інших різновидів державної економічної політики, а також особливостей позицій різних шкіл стосовно доцільності та форм застосування певних складових державної політики.