Translate two texts into English.

Система охорони здоров’я США складається з незалежних служб на трьох основних рівнях – це сімейна медицина, надання допомоги у госпіталях і охорона здоров’я населення. Медичні послуги в США надаються приватними особами та юридичними установами. Різні комерційні, благодійні та державні організації пропонують пацієнтам як амбулаторні, так і стаціонарні послуги.

Близько 47% всіх витрат на охорону здоров’я США становлять витрати на стаціонарне лікування, близько 2% – домашнє обслуговування, 10% – медикаментозне лікування і 10% – на утримання літніх людей у спеціальних будинках. 11% охоплюють послуги стоматологів, офтальмологів та інших фахівців вузького профілю.

Сімейна медицина – досить розвинена структура в США. Сімейні лікарі оглядають пацієнтів і при необхідності направляють їх до спеціалістів вузького профілю або в стаціонар. Оплату такі лікарі отримують безпосередньо від пацієнтів.

Лікарні або госпіталі – найбільша складова частина медичних послуг США. Стаціонарне лікування є найбільш дорогим і важливим компонентом індустрії охорони здоров’я цієї країни. Проте останнім часом відбуваються помітні зрушення в бік інших установ, переважно поліклінік, пунктів швидкої допомоги та будинків для літніх людей. Амбулаторні послуги повільно, але впевнено замінюють стаціонарне лікування.

У США функціонує два типи госпіталів: які мають право власності, частіше приватні, і неприбуткові госпіталі, що знаходяться в управлінні органів державної влади, релігійних громад або незалежних громадських організацій. В останніх надають певний обсяг амбулаторної допомоги у відділеннях швидкої медичної допомоги та спеціалізованих клініках, але в основному вони призначені для надання госпітальної допомоги. Найбільша увага приділяється відділенню невідкладної медичної допомоги. У відділеннях швидкої медичної допомоги й центрах невідкладної терапії надають сфокусовану на проблемі допомогу. Хірургічний центр – приклад спеціалізованої клініки. Крім того, у США широко розвинена мережа хоспісів для термінальних хворих з очікуваною тривалістю життя шість місяців і менше.

У США поняття амбулаторної допомоги включає надання медичних послуг без госпіталізації пацієнта. Приватний сектор амбулаторної медичної допомоги представлений особистими лікарями (фахівцями з внутрішньої та сімейної медицини, педіатрами), спеціалістами вузького профілю, наприклад гастроентерологами, кардіологами, дитячими ендокринологами, а також медсестрами та іншим медичним персоналом. У 1996 р. з’явилися так звані послуги concierge medicine – надання розширеного спектру послуг особистим лікарем за певну плату.

UNIT 11

PERNICIOUS HABITS