Колективний та трудовий договори, порядок укладання
Колективний договір – це угода, яка укладається між власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом (особою) і трудовим колективом на основі чинного законодавства з метою регулювання виробничих, трудових і соціально – економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
Порядок укладання колективних договорів (угод) визначається Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. та КЗпП. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їхньої компетенції. Зокрема, встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо:
1) змін в організації виробництва і праці;
2) забезпечення продуктивної зайнятості;
3) нормування та оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);
4) встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
5) участі трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства, (як що це передбачено статутом);
6) режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
7) умов і охорони праці;
8) забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників;
9) гарантій діяльності профспілкової чи і інших представницьких організацій трудящих тощо.
На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний термін після реєстрації підприємства, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, якщо його реєстрації не передбачено.
Чинне законодавство також установлює особливий порядок підписання колективного договору (угоди). Наприклад, проект колективного договору обговорюється в трудовому колективі та виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Якщо збори (конференція) трудового колективу відхилять проект колективного договору чи окремі його положення, сторони відновлюють переговори для пошуку необхідного рішення (термін цих переговорів не повинен перевищувати 10 днів). Потім проект знову виноситься на розгляд. А вже після схвалення проекту колективного договору підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше ніж через 5 днів від моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами (конференцією) трудового колективу.
Законодавством також установлено відповідальність за порушення і невиконання колективного договору (угоди), за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю.
Трудовий договір
Чинне законодавство України визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, закладу, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою: а) працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку; б) власник підприємства, закладу, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка наймає працівників, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну платню і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Укладати трудовий договір працівник може на одному або водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях (якщо немає відповідних обмежень, передбачених законодавством, колективним договором чи угодою сторін).
За загальним правилом, учасником трудових правовідносин може бути особа, яка досягла 16-річного віку. Як виняток, за певних умов дозволяється працювати особам з 15-річного та учням з 14-річного віку .
Укладаючи трудовий договір, сторони визначають свої права та обов’язки, тобто зміст трудового договору.
Права та обов’язки сторін поділяють на:
1) безпосередні, визначаються сторонами;
2) похідні, передбачені в законодавстві, у свою чергу, поділяються на необхідні умови, без досягнення домовленості за якими, договір не буде укладено (узгодження місця роботи, спеціальності, кваліфікації, посади чи розміру заробітної платні), та додаткові умови (випробування під час прийняття на роботу, суміщення посад, інші соціально-побутові пільги – житло, дитячий садок, організація громадського харчування тощо).
Важливою умовою укладення трудового договору є визначення його форми і термінів. Трудовий договір бажано укладати в письмовій формі, хоча дозволяється і в усній. Однак додержання письмової форми обов’язкове у разі: організованого набору працівників; укладення трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними та геологічними умовами, а також умовами підвищеного ризику для здоров’я; укладення контракту; коли працівник наполягає на укладенні в письмовій формі; укладення трудового договору з неповнолітнім; укладення працівником договору з релігійною організацією; проходження громадянином альтернативної (невійськової) служби; укладення трудового договору з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею тощо.
Щодо терміну укладення договору, то відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначний термін; укладеним на визначений термін, установлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 1120;