Плата за користування надрами

Користування надрами, крім землекористувачів та землевласників, установ та організацій, які проводять геолого-розвідувальні та наукові роботи, є платним.

Плата за користування надрами вноситься у вигляді:

• платежів;

• відрахувань за геолого-розвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету;

• збору за видачу спеціальних дозволів;

• акцизного збору.

Платежі за користування надрами можуть стягуватися у вигляді разових внесків або регулярних платежів. які визначаються на основі відповідних еколого-еконо-мічних розрахунків. Платежі за користування надрами спрямовуються у такому відношенні:

1. За видобуток корисних копалин загальнодержавного значення: у держбюджет — 40%, у місцеві бюджети — 60%.

2. За видобуток корисних копалин місцевого значення та за користування надрами у цілях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин: у місцеві бюджети -100%.

3 За пошукта розвідку корисних копалин: Еу, держ" бюджет — 80%, у місцеві бюджети — 20%.

4 За користування надрами континентального шельфу — 100%.

Плата за користування надрами може сплачуватись як у вигляді грошей, так і у натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини).

Охорона надр

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших чинників, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

• запобігання необгрунтованій самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

•запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

•додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

В разі порушення основних вимог у галузі охорони кадр користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено.

Забороняється проектування і забудова населених пунктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

рідкісні геологічні відшарування' мінеральні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому порядку об'єктами природно-заповідного фонду України.

2.7. Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням і охороною

Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використання і охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, установлених законодавством України.

Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням і охороною:

• Державний комітет по геології та вивченню надр (за геологічним вивченням надр) перевіряють:

виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

Виконання робіт з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр.

• Державний комітет по нагляду за охороною праці (за використанням та охороною надр, використанням та переробкою мінеральної сировини).

• Міністерство екології та природних ресурсів та місцеві органи самоврядування.

2.8. Відповідальність за порушення законодавства про надра

Згідно зі ст. 65 Кодексу України «Про надра» відповідальність за порушення законодавства про надра особи, винні у:

• самовільному використанні надр;

• порушенні правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному середовищу;

• наднормативнихвтратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

• порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

пошкодженні родовищ корисних копалин, які включають або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

• невиконанні правил охорони надр та вимог щодо;

безпеки людей, майна, навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, несуть цивільну, кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат.

Контрольні запитання та завдання

1. Сформулюйте правові засади охорони надр.

2. Який діє в Україні правовий режим використання, відтворення і охорони надр?

3. Які Ви знаєте види правопорушень і яка існує відповідальність за порушення законодавства про надра?

Розділ З

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ. ВІДТВОРЕННЯ 1 ОХОРОНИ ВОД

ПЛАН (логіка викладу)

/. Характеристика і завдання водною законодавства

2. Водний і земельний фонди України

3. В иди права водокористування.

4. Охоронавод.

5. Права і обов'язки водокористувачів.

6. Відповідальність за порушення водного 'законодавства.

3.1. Характеристика і завдання водноґо законодавства

Об'єктами права водокористування є поверхневі та підземні води які знаходяться в нерозривному екологічному зв'язку з іншими природними ресурсами.

Об'єктивне право водокористування~ інститут водного права, який виражає основні принципи водокористування, загальні права та обов'язки водокористувачів, порядок та умови водокористування безвідносно до конкретного об'єкта.

Водний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 6 червня 1996 р., в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме водноекологічному правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання. Він складається з 6 розділів, 24 глав та 112 статей.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

3.2. Водний та земельний фонди України

До водного фонду належать:

• поверхневі води;

• підземні води та джерела;

• внутрішні морські води та територіальне море. Водні об'єкти поділяються на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення відносяться:

• внутрішні морські води та територіальне море;

• підземні води, які є джерелом водопостачання;

• поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоків усіх порядків;

• водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

• поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

• підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

• Води та водні об'єкти є виключно власністю українського народу і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через ВР України, місцеві органи самоуправління. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватись відповідним органам державної влади.