Забезпечення прав осіб при наданні психіатричної допомоги.

Особи, яким надається психіатрична допомога, мають права і свободи громадян, передбачені Конституцією України та законами України. Обмеження їх прав і свобод допускається лише у випадках, передбачених Конституцією України і відповідно до законів України.

Особи, яким надається психіатрична допомога, можуть піклуватися про захист своїх прав та свобод особисто або через своїх представників у порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Цивільно-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на:

1) поважливе і гуманне ставлення до них, що виключає приниження честі й гідності людини;

2) отримання інформації про свої права, пов'язані з наданням психіатричної допомоги;

3) одержання психіатричної та соціальної допомоги в умовах, що відповідають вимогам санітарного законодавства;

4) відмову від надання психіатричної допомоги, за винятком випадків її надання в примусовому порядку, передбаченому законом;

5) усі види медико-санітарної допомоги (у тому числі санаторно-курортне лікування) за медичними показаннями;

6) одержання психіатричної допомоги в найменш обмежених, відповідно до їх психічного стану, умовах, якщо можливо — за місцем проживання цих осіб, членів їх сім'ї, інших родичів або законних представників;

7) утримання в психіатричному закладі лише протягом строку, необхідного для обстеження та лікування;

8) попередню згоду або відмову в будь-який час від застосування нових методів діагностики і лікування та лікарських засобів чи від участі у навчальному процесі;

9) безпечне надання психіатричної допомоги;

10) безоплатне надання медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, а також безоплатне або на пільгових умовах забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення в порядку, встановленому КМУ;

11) безоплатну юридичну допомогу з питань, пов'язаних із наданням їм психіатричної допомоги;

12) альтернативний, за власним бажанням, психіатричний огляд та залучення до участі в роботі комісії лікарів-психіатрів з питань надання психіатричної допомоги будь-якого фахівця, який бере участь у наданні психіатричної допомоги, за погодженням із ним;

13) збереження права на житло за місцем їх постійного проживання протягом часу надання їм стаціонарної психіатричної допомоги;

14) особисту участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов'язаних із наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв'язку з цим їх прав;

15) відшкодування завданої їм шкоди або шкоди їх майну внаслідок незаконного поміщення до психіатричного чи психоневрологічного закладу для соціального захисту або спеціального навчання чи внаслідок незабезпечення безпечних умов надання психіатричної допомоги або розголошення конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я і надання психіатричної допомоги;

16) одержання винагороди за фактично виконану роботу нарівні з іншими громадянами.

Особи під час перебування у психіатричному закладі мають право на:

1) спілкування з іншими особами, у тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку психіатричного закладу;

2) повідомлення будь-якої особи за своїм вибором про надання їм психіатричної допомоги;

3) забезпечення таємниці листування при відправці та отриманні будь-якої кореспонденції;

4) доступ до засобів масової інформації;

5) дозвілля, заняття творчою діяльністю;

6) відправлення релігійних обрядів, додержання релігійних канонів;

7) звернення безпосередньо до керівника або завідувача відділення психіатричного закладу з питань надання психіатричної допомоги, виписування з психіатричного закладу та додержання прав, передбачених цим «Законом»;

8) допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню або пенсію згідно із законодавством.

Особи під час перебування у психіатричному закладі мають також права, які за рішенням лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) в інтересах захисту їх здоров'я чи безпеки, а також в інтересах здоров'я або безпеки інших осіб можуть бути обмежені:

1) у прийомі відвідувачів наодинці;

2) у придбанні і використовуванні предметів повсякденного вжитку;

3) у перебуванні на самоті.

Рішення про обмеження прав осіб, яким надається психіатрична допомога, фіксується у медичній документації із зазначенням строку його дії та може бути оскаржене в суді.

Забороняється залучати осіб, яким надається психіатрична допомога, до примусової праці.

Лікар-психіатр зобов'язаний пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоров'я, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та

побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги. Право на одержання зазначеної інформації щодо неповнолітнього віком до 14 років та особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, мають їх законні представники.

Особа при наданні їй психіатричної допомоги або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби та іншими документами, а також на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги.

Якщо повна інформація про стан психічного здоров'я особи може завдати шкоди її здоров'ю або призвести до безпосередньої небезпеки для інших осіб, лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів можуть обмежити надання такої інформації. У цьому разі лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів інформує законного представника особи, враховуючи особисті інтереси особи, якій надається психіатрична допомога. Про надану інформацію або її обмеження робиться запис у медичній документації.

Професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються «Основами законо­давства України про охорону здоров'я» та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та зі шкідливими і небезпечними умовами праці.

Виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом.

Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.

Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.

Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів мають право відмовити у наданні психіатричної допомоги в разі відсутності підстав для її надання. Відмова у наданні психіатричної допомоги із зазначенням її причин фіксується у медичній документації за підписом особи чи її законного представника та лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів.

Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, мають право на конфіденційність відомостей про своє місце проживання, склад сім'ї, номер домашнього телефону тощо.

Працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, у разі завдання шкоди їх здоров'ю або смерті, пов'язаних із виконанням ними службових обов'язків, підлягають державному обов'язковому страхуванню. Перелік цих працівників та порядок їх страхування встановлюються КМУ.

Власник психіатричного закладу або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) створювати необхідні умови для надання психіатричної допомоги та правового захисту осіб, яким надається психіатрична допомога; забезпечувати осіб, яким надається психіатрична допомога, психіатричною допомогою гарантованого рівня та іншою необхідною медичною допомогою;

2)знайомити осіб, яким надається психіатрична допомога, або їх законних представників із законодавством про психіатричну допомогу, правилами внутрішнього розпорядку психіатричного закладу, а також адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися особа в разі порушення її прав;

3)здійснювати захист прав і законних інтересів осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника;

4) створювати умови для дозвілля осіб, яким надається психіатрична допомога;

5) своєчасно інформувати членів сім'ї, інших родичів або законних представників чи інших осіб (за вибором осіб, яким надається психіатрична допомога) про стан їх здоров'я та перебування у психіатричному закладі;

6) створювати безпечні умови надання психіатричної допомоги;

7) забезпечувати виконання вимог санітарного законодавства;

8) забезпечувати належні умови праці фахівців та інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, яким надається психіатрична допомога;

9) виконувати інші обов'язки, пов'язані з наданням психіатричної допомоги, передбачені законом.

Державний контроль за діяльністю психіатричних закладів усіх форм власності та фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють у межах своїх повноважень МОЗ України, інші відповідні центральні органи виконавчої влади.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень здійснюють контроль за діяльністю психіатричних закладів усіх форм власності та фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, а також контроль за виконанням своїх обов'язків законними представниками.

Громадський контроль за діяльністю психіатричних закладів усіх форм власності незалежно від їх підпорядкування та за фахівцями, іншими працівниками, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюється об'єднаннями громадян у межах їх компетенції відповідно до законодавства України про об'єднання громадян.

Представники об'єднань громадян можуть відвідувати психіатричний заклад відповідно до вимог, встановлених правилами внутрішнього розпорядку цього закладу.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів при наданні психіатричної допомоги здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами відповідно до закону.

Рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, можуть бути оскаржені, за вибором цих громадян, до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищого органу (вищих посадових осіб), або безпосередньо до суду.

Особи, які страждають на психічні розлади, та їхні законні представники звільняються від судових витрат, пов'язаних із розглядом питань щодо захисту прав і законних інтересів особи при наданні психіатричної допомоги в порядку, встановленому законодавством.

Особи, винні у порушенні законодавства про психіатричну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України.