Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку

Для характеристики господарської діяльності підприємств вико­ристовують певну систему показників. За способом обчислення ці по­казники поділяють на первинні, які визначають зведенням даних спо­стереження і подають у вигляді абсолютних величин, і похідні, що утворюються від первинних. За ознакою часу виокремлюють інтер-вальні показники, які характеризують явище за певний час, і моментні, які характеризують діяльність підприємства на певний момент часу. Зазначимо, що інтервальні й моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними.

Залежно від того, який напрямок діяльності підприємства характеризують показники їх поділяють на кількісні та якісні.

До кількісних належать показники обсягу чи певних процесів (обсяг заготовлених виробничих запасів, виробленої та реалізованої продукції). Якісні показники характеризують економічну ефектив­ність діяльності підприємства. Виокремлюють такі якісні показники:

• прибуток — різниця між виручкою підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) і сумою витрат на виконання господарської діяльності;

• рентабельність — процентне відношення суми прибутку до обсягу реалізованої продукції (вартості капіталу, вкладеного в підпри­ємство);

• ефективність — порівняння показників рентабельності з плано­вими показниками підприємства чи в динаміці за певну кількість звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють у таких самих умовах;

• собівартість продукції (виробленої та реалізованої);

• рівень витрат обігу.

Оцінка — це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єди­ному грошовому вимірнику з метою їх узагальнення по підприємству в цілому.

Оцінка матеріальних цінностей пов'язана з визначенням собівартості продукції. У бухгалтерського обліку таку оцінку можна здійснювати за купівельними цінами, фактичною собівартістю, ринковими та обліковими цінами.

Фактична собівартість матеріальних цінностей дорівнює сумі заготівельної собівартості товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство, і транспортно-заготівельних витрат. Транспортно-заготівельні витрати охоплюють витрати на транспортування, комісійні та відрядні, природні втрати під час транспортування, витрати зі страхування платежів і транспортних засобів.

Купівельними цінами можуть бути прейскурантні чи договірні, прейскурантні зі знижкою чи надбавкою, фактичні (що визначаються за прейскурантними чи договірними цінами з урахуванням різних націнок, знижок, вартості допоміжних і транспортних витрат).

Загальним принципом оцінки господарських засобів є врахування їх фактичної собівартості. Основні засоби обліковуються за початковою вартістю.