Типова технологія виготовлення багатовиткових котушок

За формою котушки можуть бути циліндричними, прямокутними, тороїдальними. Вони можуть:

- намотуватися на каркас чи безпосередньо на осердя або бути безкаркасними;

- мати жорсткі чи гнучкі уводи;

- можуть бути одно-, двох-, та багатосекційними;

- мати ізоляцію різних класів нагрівостійкості.

В якості матеріалів застосовуються:

- обмоткові проводи: емальовані, емальовані з волокняною ізоляцією, з волокняною або з оксидною ізоляцією;

- ізоляційні матеріали у вигляді рулонів, листів і стрічок для виконання міжшарової, міжобмоткової та зовнішньої ізоляції;

- лаки, компаунди, емалі- в якості просочувальних та покривних розчинів;

- конструкційні матеріали, з яких виготовляють каркаси та інші конструкційні елементи обмоток, такі, як пластмаси, фібра, електрокартон.

Типова технологія виготовлення багатовиткових котушок складається з наступних операцій:

- виготовлення каркасу;

- намотування котушок - виконуються намотувально-ізолювальні роботи. При цьому встановлюється каркас чи шаблон на намотувальний верстат, закріплюється внутрішня ізоляція, намотується початковий увод і закріплюється, а також елементи кріплення обмоток. Виконується намотування витків згідно таблиці обмоткових даних креслення. Намотування виконується з деяким натягом. Кількість витків встановлюється за лічильником верстата. Між шарами обмотки укладається міжшарова ізоляція, частіше вручну. До готової обмотки припаюють уводи, а місця з’єднання ізолюються, і, нарешті, накладається зовнішня ізоляція, а зверху - бандаж (звичайно у вигляді тафтяної стрічки). Готова обмотка після цього прямує до просочування та сушіння;

- просочувально-сушильні роботи. Обладнанням при цьому є ванни і пічі. Просочення потрібне для підвищення вологостійкості, електричної і механічної міцності. Крім того воно захищає обмотки від механічних вкраплень. Просочення може здійснюватись з допомогою лаків, компаундів по аналогії з тим, як виконувалось просочення електроізоляційних виробів. Перед просоченням виконується сушіння для виключення вологи та повітря, а після просочення сушіння потрібно для того, щоб звітрився розчинник. Якість просочення визначається за опором ізоляції: коли опір має незмінне значення, це вказує, що просочення пройшло якісно, і ізоляція готова до роботи. Сушіння може бути терморадіаційним, конвекційним, індукційним, вакуумним. Можуть виконуватися і інші види сушіння, наприклад, нагрівання струмом високої частоти. Просочення може бути зануренням при атмосферному тиску, під тиском (звичайно в циклічному режимі), використовується також вакуумне просочення у спеціальних котлах;

- контроль сушіння та просочення;

- покриття котушок лаками і емалями. Ця операція ще називається лакуванням. Лакування може здійснюватися розпиленням струменем стисненого повітря з пістолета чи безповітряним розпиленням або з допомогою занурення;

- холодне сушіння;

- остаточний контроль.

В процесі виготовлення котушок виконується контроль: матеріалів (за паспортами чи сертифікатами); виготовлення каркасу; процеса намотування (перевіряють натяг і режими намотування); після намотування (перевіряють відсутність короткозамкнених витків і обривів); після паяння і ізолювання зовнішніх уводів; після нанесення ізоляції; після сушіння; після просочення; після покриття. Кінцевий контроль виготовлення обмоток чи котушок складається з :

- технічного огляду і контролю геометричних розмірів;

- перевірки активного опору та кількості витків;

- перевірки опору ізоляції;

- контролю відсутності короткозамкнених витків;

- перевірки електричної міцності ізоляції;

- вибіркового контролю деяких котушок на правильність укладання ізоляції і якість просочення - звичайно при цьому виконується руйнування котушок.