Переваги і недоліки директ-костингу

Слід зазначити, що на більшості західних підприємств ні система обліку повних витрат, ні система «директ-кост» практично не застосовується в чистому виді. Відбувається інтеграція різноманітних систем управлінського обліку. Наприклад, облік по місцях виникнення витрат може вестися роздільно по змінних і постійних витратах і в той же час на носії витрат можуть бути віднесені усі витрати періоду.

Гнучкі кошториси (бюджети), тобто кошториси витрат для різноманітних обсягів виробництва, що є однією з характеристик директ-костингу, також успішно використовується при обліку повних витрат. Ще один важливий напрямок інтеграції окремих елементів систем управлінського обліку - система «стандартного директ-костингу». Здійснюється це в такий спосіб. У системі стандарт-кост розробляються стандарти (норми) прямих і непрямих витрат, калькулюється стандартна (нормативна) собівартість виробів, а облік організується як облік стандартів (норм) і відхилень від них. Сполучення систем «стандарт-кост» і «директ-кост» у єдиній системі управлінського обліку являє собою ефективний інструмент управління собівартістю і прийняття управлінських рішень.

До переваг «директ-костингу» відносяться:

1. Він забезпечує більш корисну для прийняття рішень інформацію. Установлення зв'язків і пропорцій між витратами й обсягами виробництва, завдяки яким можна визначати форми залежності витрат від обсягу виробництва, одержувати інформацію про прибутковість або збитковість виробництва в залежності від його обсягу.

«Директ-кост» дозволяє керівництву одержати інформацію про зміну маржинального доходу як по підприємству в цілому, так і по різноманітних виробах; виявити вироби з більшою рентабельністю, щоб перейти в основному на їхній випуск. Це стає можливим, тому що різниця між продажною ціною і сумою перемінних витрат не затушевывается списанням постійних витрат на собівартість конкретних виробів. Система забезпечує можливість швидко переорієнтувати виробництво відповідно до мінливих умов ринку. Останнім часом в економічно розвинених країнах розроблені різноманітні варіанти встановлення цін на продукцію з обліком перемінних і постійних витрат на її виробництво і реалізацію. Інформація, що одержується в системі «директ-кост», дозволяє знаходити найбільше вигідні комбінації ціни й обсягу, проводити ефективну політику цін. У умовах ринкової економіки «директ-кост» дає також інформацію про можливість використання в конкурентній боротьбі демпінгу - продажі товарів по явно занижених цінах, що пов'язано з установленням нижньої межі ціни. Цей прийом застосовується в періоди тимчасового скорочення попиту на продукцію для завоювання ринків збуту.

2.Обмеження собівартості продукції лише перемінними витратами дозволяє значно спростити облік й істотно підвищити рівень контролю. Проте це не означає, що постійні витрати залишаються без уваги. Останнім часом спостерігається стійка тенденція росту питомої ваги постійних витрат. Тому підвищуються вимоги до їхнього обліку. «Директ-кост» дозволяє загострити увагу і на вирішенні цих питань, тому що сума постійних витрат показується в звіті про прибутки окремим рядком і в такий спосіб контролюється їхній вплив на розмір прибутку підприємства.

У випадку використання системи «директ-кост» у сполученні з «стандарт-костом», встановлюються норми на постійні витрати або складаються гнучкі кошториси.

3. «Директ-кост» розширює аналітичні можливості обліку, здійснюючи інтеграцію обліку й аналізу. «Директ-кост» на Заході називають ще «управлінням собівартістю». На основі «директ-кост» будується система контроллінгу.

4. Калькуляція собівартості по змінним витратам дозволяє уникнути зростання неліквідних запасів за рахунок постійних накладних витрат. У ринкових умовах, коли попит на продукцію падає, можуть зібратися зайві запаси нереалізованої продукції. При системі повного розподілу витрат, якщо від зайвих запасів товару не можна позбутися, розрахунок прибутку буде неточним, тому що запаси повинні бути переоцінені і частина їхньої вартості повинна бути списана на збитки.

Проблеми, із якими пов'язана організація обліку по системі «директ-кост», витікають з особливостей цієї системи.

1. Виникають труднощі при поділі витрат на постійні та змінні, тому що чисто постійних або чисто змінних витрат мало. Звідси проблеми з їхньою класифікацією, тим більше, що ті самі витрати в різних умовах поводяться по-різному.

2. Ціни, установлювані на продукцію підприємства на основі «директ-костинга» не забезпечують покриття усіх витрат. Противники «директ-кост» вважають, що постійні витрати також беруть участь у виробництві даного продукту і, отже, повинні бути включені в його собівартість. «Директ-кост» не дає відповіді на питання, скільки коштує зроблений продукт, яка його повна собівартість.

3. Ведення обліку собівартості по скороченій номенклатурі статей не відповідає вимогам складання точних калькуляцій.

Ідеальних систем або ідеальних методів не буває. У кожної системи й у кожного методу - свої переваги і свої недоліки. Головне завдання - зрозуміти особливості систем і методів із тим, щоб, нівелюючи їхні негативні сторони, максимально ефективно використовувати позитивні, реалізувати закладені в них переваги.