Розвиток культури України у другій половині 14-18 ст.

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

“Затверджую”:

завідувач кафедри СіГД

полковник служби ЦЗ.

О.В.Рябініна

“14” травня 2015 р.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ТЕМА: “УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В 2 ПОЛ. XІV- XVIIІ СТ.”

План

1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.

2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).

3. Початок книгодрукування.

4. Розвиток літератури.

5. Живопис, музика, театр, архітектура.

6. Феномен козацької культури

7. "Українське" бароко

8. Архітектура. Образотворчо-декоративне та ужиткове мистецтво.

Час проведення: 4 години.

Розвиток культури України у другій половині 14-18 ст.

План.

1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.

2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).

3. Початок книгодрукування.

4. Розвиток літератури.

5. Живопис, музика, театр, архітектура.

6. Феномен козацької культури

7. "Українське" бароко

8.Особливості реформаційного руху в Україні

У середині XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Подніпров'я.

Він полегшувався князівськими міжусобицями та занепадом Золотої Орди, яка розпалася на кілька улусів. У 1355—1356 рр. ли­товський князь Ольгерд завоював чернігівсько-сіверські землі, пізніше захопив Київщину та Поділля. Литовське князівство стало великою феодальною державою, більшість населення якої становило руське населення.

Порівняно з литовцями Київська Русь мала розвиненіші виробничі відносини, сільське господарство, ре­місництво, політичну систему. Ураховуючи зазначену обставину литовці в своїй політиці дотримувалися наступного правила: "Ми старину не рушимо, а новини не вводимо". Місцеві руські феодали зберегли свої володіння, а руські землі — автономію. Русичі займали в державі рівнорядне становище з ли­товцями; основою литовського судочинства стала "Русь­ка правда". Руська (українська) мова дістала статус державної, нею велась офіційна документація, урядування, складання грамот і законів, навчання у школах, відправлялася служба в церквах, нею говорили не лише народні маси, а й вища старшина і в королівському палаці.

У Литовському князівстві здобуває популярності православна віра, священикам надаються привілеї, а окремі члени литовської княжої сім'ї приймають православ'я (литовці переважно були язичниками) та поріднюються з українськими князями. Культурні набутки Київської Русі дали поштовх становленню освітніх і культурних процесів у Литовському князівстві.

У XVI ст. велика частина українських земель (Галичина, Холмщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина) підпала під владу Речі Посполитої. В Україні з'явилися польські магнати, яким король роздарував землі, національна культура і право­славна церква зазнали жорстоких утисків. Поряд із зміцненням польської адміністрації костели почали боротьбу за перетворення ук­раїнців на римо-католиків.