Індивідуальні завдання.

План

1. Вивчення особливостей start-up та досвіду їх функціонування.

2. Визначення особистих якостей та здібностей учасників тренінгу до започаткування власного бізнесу в форматі start-up.

3. Формування команди для створення start-up.

Корисна інформація

Start-up – це здебільшого малі підприємства в новітніх галузях виробництва (електроніка, біохімія, біоінженерія, виробництво споживних товарів), які швидко прогресують і в яких відбувається інтенсивна зміна поколінь продуктів і технологій, пов’язаних з базисними інноваціями. Це форма господарювання, орієнтована на створення інноваційного продукту високотехнологічного характе­ру, розробка якого поєднує високі ризики з можливістю отримання надприбутків за умови успішної реалізації проекту.

На практиці start-up – це щойно утворена фірма, інколи на­віть не зареєстрована офіційно, яка має намір організувати бізнес на інноваційних засадах. У більшості випадків start-up утворює група однодумців, які бажають організувати власну підприємни­цьку діяльність, мають незначні кошти та бізнес-ідею, але налаш­товані продуктивно працювати заради її реалізації. Головним ак­тивом такої структури є бізнес-ідея, тож для її комерціалізації не­обхідно залучати зовнішні джерела фінансування.

Компанії start-up, або венчурні фірми, як правило, утворюють­ся або групою однодумців – учених, інженерів, спеціалістів, ви­нахідників, які мають певний досвід роботи в лабораторіях вели­ких фірм чи наукових закладах, університетах, або приватними особами, які бажають організувати свою справу.

Нині start-up також створюють великі корпорації з метою ін­тенсифікації процесів розробки та комерціалізації новітніх ідей, вочевидь, розуміючи значні переваги формату start-up порівняно із традиційними науковими та науково-прикладними організаці­ями та структурами.

Основні переваги формату start-up такі:

- спеціалізація у сферах наукових досліджень, розробок, впровадження та комерціалізації інновацій з високим рівнем стратегічної невизначеності та ризику;

- створення під конкретну бізнес-ідею;

- засновники start-up – нечисленні групи однодумців (учені, інженери, спеціалісти, винахідники), які ставлять за мету ство­рення бізнесу як власної справи за тим напрямком діяльності, що обирається за покликом душі;

- start-up, що функціонують на початкових етапах створення бізнесу, за умови успішної діяльності, здатні в майбутньому трансформуватися у фірми чи потужні корпорації;

- через особисту зацікавленість та бажання досягти успіху start-up вирізняються доволі високою результативністю іннова­ційного процесу на відміну від традиційних наукових структур.

Усі зазначені вище переваги start-up формуються самим фор­матом його утворення та функціонування внаслідок активізації таких факторів:

- вузька спеціалізація наукових пошуків або розробка обме­женого кола технічних ідей;

- концентрація фінансових і матеріально-технічних ресурсів за конкретним напрямом дослідження;

- високий рівень мотивації праці кваліфікованих спеціалістів;

- гнучкість і мобільність з урахуванням ринкової кон’юнк­тури; можливість швидкої переорієнтації на інші напрями;

- відсутність бюрократизму в управлінні, мобільність органі­заційної структури;

- швидка комерційна реалізація ідеї, технології, винаходу;

- істотне скорочення циклу «наука-техніка-виробництво- комерціалізація»;

Водночас, формат start-up має певні недоліки, зокрема такі:

- діяльність start-up пов’язана зі значними ризиками, ймовір­ність невдачі сягає 80-90%;

- нездатність, у разі успіху бізнес-ідеї, адекватно задовольни­ти попит, який зростає;

- відсутність висококваліфікованих менеджерів, що спеціалі­зуються на комерціалізації інновацій;

- проблемність розробки й комерціалізації базисних та тех­нологічно складних інновацій, що зазвичай є прерогативою по­тужних спеціалізованих компаній.

Діяльність start-up супроводжується специфічними ризиками, а саме:

- ризики помилок на етапі обґрунтування ідеї, проекту;

- ризики помилок на етапі технічної реалізації проекту;

- ризики комерціалізації інноваційної продукції/послуг;

- ризики, що виникають у результаті появи конкуруючих ідей та розробок;

- ризики помилок менеджменту;

- ризики діагностики процесу трансформації економічної си­туації;

- екологічні ризики;

- інші ризики, у тому числі погано прогнозовані.

Важливим аспектом діяльності start-up, що потребує конкрети­зації, є часові періоди його створення та функціонування, оскіль­ки розуміння специфіки кожного етапу життєвого циклу дає змо­гу вибудувати певні механізми подолання прогнозованих і непро-гнозованих перешкод.

Життєвий цикл інноваційної розробки – це період від заро­дження ідеї до розробки, створення, поширення та комерціаліза­ції інноваційного продукту start-up. Під життєвим циклом start-up ми розуміємо сукупність послідовних етапів його створення та подальшого функціонування. Узагальнено життєвий цикл start-up складається з таких етапів:

- започаткування – бізнес-ідея, дослідження;

- залучення інвестора;

- запуск;

- початкове зростання;

- прискорене зростання;

- стабільна діяльність;

- зрілість (вихід інвестора).

Означені етапи, у свою чергу, містять відповідні завдання, дії та заходи, покликані забезпечити реалізацію місії створення та функціонування start-up.

Так, на етапі започаткування start-up конкретизується бізнес-ідея, оцінюється її комерційна привабливість, розробляється до­кументація щодо організації start-up, виконуються дослідження й розробки інноваційного продукту/послуги, розраховуються інве­стиції для початкових етапів розробки бізнес-ідеї. Зазвичай пер­ший етап не потребує значних інвестицій і початкові роботи та завдання виконуються коштом ініціаторів створення start-up.

На етапі залучення інвестора засновники вже мають достат­ньо виважені аргументи як щодо життєздатності обраної бізнес-ідеї, так і стосовно обсягів інвестування для продовження розро­бок і досліджень. Ризики цього етапу надзвичайно високі, тому інвестиції погоджуються надавати приватні інвестори – так зва­ні «бізнес-ангели». «Бізнес-ангели», маючи певний досвід спів­праці зі start-up, погоджуються на високі ризики з розрахунку на подальший успіх та відшкодування понесених витрат.

На етапі запуску start-up його засновники та інвестор мають певні комерційні свідчення доцільності реалізації бізнес-ідеї, по­дальшої її масштабованості та ймовірності прибуткової комерці­алізації інноваційного продукту/послуги. Отже, цілком логічно офіційно зареєструвати start-up як підприємницьку структуру відповідно до чинного законодавства України, відібрати персонал та здійснювати підприємницьку діяльність.

Етапи зростання - початкового та прискореного характери­зуються технологічним освоєнням виробництва інноваційного продукту відповідно до реалізації обраної бізнес-ідеї, виробницт­вом інноваційного продукту з відповідними якісними та кількіс­ними характеристиками, веденням бухгалтерського обліку та фі­нансової звітності, формуванням відповідної договірної, збутової, комунікативної політики, організацією відділу маркетингу тощо. На цьому етапі до інвестування залучаються венчурні фонди, оскільки ризики інноваційної діяльності вже істотно зменшені, можливо також залучення кредитів банків.

На етапі стабільної діяльності start-up фактично перетворю­ється на традиційну компанію, яка, одержавши прибуток від ус­пішної комерціалізації інноваційної розробки, в подальшому масштабує виробничу та комерційну діяльність – розширює та по­глиблює асортимент, веде інноваційну діяльність, залучає інвес­тиції тощо.

Отже, перетворення на звичайну підприємницьку структуру фік­сується етапом виходу інвестора, оскільки start-up фактично при­пиняє свою діяльність у вказаному форматі і трансформується у фо­рмат фірми, корпорації, підприємства тощо.

Залежно від стану рин­ку та намірів засновників start-up можливі такі варіанти виходу інве­стора:

- перше публічне розміщення акцій на фондовому ринку,

- продаж start-up стратегічному інвестору (державі, підприємницькій структурі, іноземній компанії тощо),

- викуп start-up менеджерами самого start-up.

Кожний варіант «виходу» має свої переваги та недо­ліки, старанно обгрунтовується та обирається найприйнятніший, який би задовольняв вимоги всіх учасників процесу інвестування start-up та рівень їхніх претензій і домовленостей на одержаний від комерціалізації інноваційного продукту прибуток.

Часові межі кожного етапу суттєво залежать від значної кіль­кості чинників, основними з яких є:

- швидкість прийняття та реа­лізації інновацій, як засновниками та працівниками start-up, так і ринком (нереалізована вчасно бізнес-ідея або втілюється ін­шим учасником ринку, або втрачає свою актуальність).

- забезпечення безпе­рервного фінансування інноваційної діяльності відповідно до ре­зультатів виконуваних етапів інноваційного процесу.

Сучасне середовище господарювання характеризується різно­маніттям підприємницьких моделей і форматів, істотною дифере­нціацією як потреб, бажань і вимог споживачів, так і пропонова­них товарів і послуг. Створювані та функціонуючі start-up також демонструють різноманіття побудованих бізнесових структур, ви­користовуючи різні підходи до формування бізнес-процесів, при­стосовуючись до особливостей середовища господарювання.

Практика діяльності start-up свідчить про наявність та функці­онування кількох варіантів формату start-up: автоматизатори, змінювачі суспільства, інтегратори та челенджери.

Автоматизатори – це start-up, що пропонують послуги, які зазвичай користувачі освоюють самостійно. Послуга безпосеред­ньо пов’язана з продуктом та використовується для автоматизації процесів, які раніше виконувалися вручну. Особливостями таких start-up є наявність команди із сильною технічною підготовкою, а процес надання послуг не потребує значних інвестицій. Крім то­го, ринки вже існують, тому start-up зосереджують зусилля на їх освоєнні, істотно удосконалюючи їх. До автоматизаторів слід віднести Google, Dropbox, Eventbrite, Slideshare, Mint, Pandora, Kickstarter, Hunch, Zynga, Playdom, Modcloth, Box.net, Basecamp, Hipmunk.

Змінювачі суспільства – це start-up, які концентрують свої зу­силля на створенні нових способів взаємодії людей між собою з метою подолання часових та просторових бар’єрів. Результатом функціонування цього типу start-up є зміни в суспільстві, яке стає відкритим та контрольованим. Для таких start-up також характерна наявність технічної команди та потужного маркетинг-відділу, оскільки освоюються, як правило, лише нові ринки. Для цього ва­ріанту start-up існує висока ймовірність залучення до користування інноваційним продуктом значної кількості упродовж всього жит­тєвого циклу start-up. Прикладом цього типу start-up є: Ebay, OkCupid, Skype, Flickr, Linkedln, Yelp, Aardvark, Facebook, Twitter, Foursquare, Youtube, Dailybooth, Mechanical Turk, MyYearbook.

Інтегратори – це start-up, діяльність яких спрямована на гене­рування прибутку за рахунок прихованих платежів. Такі start-up орієнтовані на відносно невеликі ринки, монетизація діяльності start-up на яких відбувається вже на ранніх етапах проекту. Для та­ких start-up характерна кваліфікована команда менеджерів з управ­лінським досвідом, start-up, як правило, завойовує вже існуючий ринок завдяки привабливій ціновій політиці. Крім того, протягом усього життєвого циклу start-up здатен утримувати залучену відно­сно невелику кількість користувачів. Це такі start-up, як Flowtown, Kissmetrics, Uservoice.

Челенджери – це start-up, які спеціалізуються на наданні В2В-послуг, тож, існує досить суттєва залежність від користува­чів, що сформували консервативні, негнучкі ринки, не налашто­вані до змін та інновацій. Такий тип start-up потребує значно більшних інвестицій, ніж розглянуті вище типи start-up. Водночас челенджери мають такі переваги, як триваліший життєвий цикл і значно масштабніший цільовий ринок. Це такі start-up, як Viowtlle, Terrasoft, DB Best, De Novo.

Упродовж останніх років в Україні суттєво поліпшилася динаміка розвитку start-up: розпочали діяльність кілька бізнес-інкубаторів, активізувалися бізнес-ангели, венчурні ні грантові фонди. У вересні 2013 р. Журнал «Forbes» за підтри­мки НТС запустив проект «Битва Стартапів», який надав можли­вість найперспективнішим українським start-up презентувати бізнес-ідеї бізнес-аудиторії з достатньо високою ймовірністю отри­мання початкових інвестицій.

До найпотужніших українських start-up слід віднести Viewdle Inc.,PayPal, DB Best, Rabota.ua, Terrasoft, GetRest.com.ua., Taxer.ua, QuadSquad.

Start-up як прогресивна форма організації інноваційної діяльності істотно впливає на розвиток економіки країни, водночас поліпшую­чи загальний рівень життя соціуму за рахунок таких чинників:

- сприяння підвищенню науково-технічного рівня національ­ної економіки, трансформації її галузевої структури;

- зростання динамічності господарського комплексу, оскіль­ки start-up є генераторами нових ідей, на основі яких відбувають­ся масштабні науково-технічні прориви. Досвід економічного розвитку західних країн підтверджує, що інновації є домінантою формування економічного зростання, поліпшення життя соціуму;

- створення робочих місць. Українське суспільство виріз­няється високим рівнем освіти, проте існує проблема забезпечен­ня зайнятості висококваліфікованих фахівців, особливо молоді. Започаткування та динамічний розвиток підприємницьких струк­тур за форматом start-up здатні створити нові робочі місця у про­гресивних галузях економіки, водночас запобігаючи відпливу ви­сококваліфікованих фахівців за кордон;

- сприяння зростанню доходів та формуванню середнього класу;

- зростання комфортності життя соціуму в цілому та рівня гуманізації суспільства завдяки зміні галузевої структури еконо­міки, розвитку сфери послуг, комунікаційної складової, як вироб­ничої сфери, так і соціальної.

Аудиторні завдання

Завдання 1.

Визначити особистісні якості та здібності учасників до започаткування власного бізнесу в форматі start-up.

Рекомендації до виконання завдання:

Одним з ефективних методів визначення особистих якостей та здібностей людини є анкетування за допомогою тестів. Для виконання даного завдання всім учасникам тренінгу пропонується скласти наступні тести:

Тест 1.«Чи готові ви стати підприємцем?»

ПРИМІТКА. Ключі до тесту та взаємозв’язок між категоріями та запитаннями наведено в додатку А.

Тест 2.«Чи креативні ви?»

Вам пропонуються трійки слів, до яких необхідно підібрати ще одне слово так, щоб воно поєднувалося з кожним з трьох запропонованих слів.

Наприклад, для трійки слів: голосно, правда, повільно – словом-відповіддю може бути слово говорити (голосно говорити, говорити правду, повільно говорити). Ви можете також змінювати слова граматично та використовувати прийменником, наприклад, для слів годинник, скрипка, єдність відповіддю може бути слово майстер (майстер по годиннику, скрипковий майстер, єдиний майстер).

Постарайтеся, щоб ті образи й асоціації, які приходять вам у голову як відповідь на запропоновані слова, були якомога оригінальнішими і яскравішими. Постарайтеся подолати стереотипи та придумати щось нове й оригінальне. Спробуйте дати максимальну кількість відповідей на кожну трійку слів.

ПРИМІТКА. Ключі до тесту наведено в додатку А.

Тест 3. «Візуальне мислення»

ПРИМІТКА. Ключі до тесту наведено в додатку А.

Завдання 2.

Сформувати з учасників тренінгу команди для створення start-up.

Рекомендації до виконання завдання:

Формування команди для створення start-up рекомендується здійснювати за трьома етапами:

І. Група студентів (учасників тренінгу) розподіляється на малі групи. При цьому слід враховувати, що оптимальна чисельність малої групи складає 4-5 осіб. Чисель­ність групи тісно пов’язана з утилітарним характером співпраці в малому колективі. Менша чисельність несе в собі ризик недоста­тньої диференціації знань і вмінь. Більша група може зіткнутись з організаційними проблемами, зокрема неповною завантаженістю та ймовірністю уникнення окремими членами групи обов’язків виконання завдань. Тобто чисельність команди має бути такою, яка б сприяла активній роботі всіх членів команди за умови рівномірного навантаження.

Ще однією з умов, яку доцільно врахувати, є наявність добро­зичливих, приязних взаємин між членами команди. Оскільки тренінгова форма навчання орієнтована на колективне виконання різноманітних завдань, украй важливі взаєморозуміння, ініціати­вність, допомога та одночасно відповідальність, сумлінність і го­товність активно працювати в команді.

Вимоги до членів команди: мотивація, цілеспрямованість, на­полегливість, організованість, творчість, командне зосередження, спілкування.

На практиці для створення команди переможців необхідно виконувати наступні умови:

1. Перш ніж набирати команду, треба визначити її місію. Набирайте тих людей, чиї можливості та манера працювати найкраще відповідають поставленим цілям. Не будуйте свій вибір на особистих стосунках.

2. Організовуйте диверсифіковану команду. Якщо в команді тільки люди, об’єднані виключно спільними інтересами й досвідом це обмежить кінцевий результат. Відбирайте людей, які презентують різні погляди і сприйняття.

3. Намагайтеся дістати уявлення про сильні сторони кожного члена команди. Спитайте в них, до виконання яких завдань у проекті вони відчувають себе найбільш підготовленими. Завдяки цьому в момент розподілу завдань ви будете знати, хто краще готовий і бажає їх виконувати.

4. Чітко зазначте, чого ви чекаєте від кожного. Усі члени ко­манди повинні повною мірою усвідомлювати свою відповідальність.

5. Не перетворюйте кого-небудь у завжди винного. Аналізуйте роботу команди в цілому. Якщо у невдачі звинувачено одну людину, це означає, що команда не готова успішно співпрацювати. У злагодженій команді погана робота когось одного одразу помічається й нейтралізується своєчасно.

6. Зберігайте мотивацію. Без мотивації страждає навіть самооцінка. Звертайте увагу на ознаки песимізму або занепаду духом і не дозволяйте послаблюватися командному ентузіазму. Публічно визнавайте внесок кожного, яким би незначним він не був, адже це діє як мотиваційний засіб. Водночас авторитаризм і сердита критика свідчать про втрату вашого контролю та поваги з боку підлеглих.

7. Цікавтеся пропозиціями щодо поліпшення того, що відбувається. Адже члени команди можуть побачити те, чого ви не помічаєте. Навіть якщо ви не погоджуєтесь із пропозиціями, все одно необхідно оцінити ініціативу людини, яка їх внесла.

В умовах обмеженого вибору (розподіл на команди з учасників тренінгу) необхідно формувати групу максимально наближену до умов формування команди переможців наскільки це можливо.

ІІ. Кожна команда оби­рає лідера, який у подальшому виконує рольову функцію керів­ника start-up та відповідає за своєчасне виконання всіх навчаль­них завдань командою в цілому.

Вимоги до лідера команди: авторитетність, ініціативність, че­сність, надійність, здатність працювати з командою, креативність, комунікабельність.

ІІІ. Сформована команда вибирає назву й девіз команди та презен­тує свою команду.

Завдання для самостійної роботи.

1. Визначте чинники, що впливають на кожний етап життєвого циклу start-up.

Індивідуальні завдання.

1. Надайте характеристику start-up-формуванням за наступними ознаками:

- найменування.

- засновники.

- бізнес-ідея.

- історія заснування та розвитку.

- продукція.

- цільова аудиторія.

- особливості.

Варіанти (за списком студентів).

1. Google, Dropbox.

2. Eventbrite, Slideshare.

3. Mint, Pandora.

4. Kickstarter, Hunch.

5. Zynga, Playdom.

6. Modcloth, Box.net.

7. Basecamp, Hipmunk.

8. Ebay, OkCupid.

9. Skype, Flickr.

10. Linkedln,Yelp.

11. Aardvark, Facebook.

12. Twitter, Foursquare.

13. Youtube, Dailybooth.

14. Mechanical Turk, MyYearbook.

15. Flowtown, Kissmetrics.

16. Uservoice, Viowtlle.

17.Terrasoft, DB Best.

18. De Novo, Apple.

19. Viewdle Inc.,PayPal.

20. DB Best, Rabota.ua.

21. Terrasoft, GetRest.com.ua.

22. Taxer.ua, QuadSquad.