Види лікувальної дії лікарських препаратів

Застосування різних лікарських препаратів називається фармакотерапією. Вона включає природні речови­ни (трави, мінерали тощо), а також речовини, синтезовані хімічним шляхом.

Лікувальний вплив цих фармакотерапевтичних препа­ратів відбувається таким чином.

За механізмом терапевтичної дії

1.Етіотропна — лікарський препарат безпосередньо впливає на причину, що викликала захворювання (наприклад, антибіотики, сульфаніламідні препарати знищують збудників запальних або інфекційних захворювань).

2. Патогенетична — лікарський препарат впливає на певні ланки патологічного процесу (застосування гіпотен­зивних препаратів у хворих на гіпертонічну хворобу).

3. Симптоматична — лікарський препарат призначають з метою усунення певного симптома (застосування препа­ратів від головного болю у хворого з гіпертонічним кризом).

4. Замісна — лікарський препарат заповнює нестачу якоїсь речовини в організмі (вітаміни, гормони, ферменти).

За місцем дії

1.Місцева — препарат діє на тканину, що безпосередньо стикається з ним (мазі, пасти, присипки тощо).

2. Загальна — препарат впливає на організм в цілому після потрапляння його у кров.

Також розрізняють головну дію лікарського препарату, коли він діє відповідно до мети свого призначення, та по­бічну, коли препарат негативно впливає на організм, ідо проявляється: а) непереносністю препарату (так звана ідіо­синкразія) з наступними алергічними реакціями, проявами тієї чи іншої хвороби (наприклад, виникнення кандидамікозу при вживанні антибіотиків); б) виникненням толерант­ності (звикання) до лікарського препарату, що вживається протягом тривалого часу. Наприклад, при тривалому вжи­ванні нітрогліцерину його ефективність значно падає і, щоб досягтилікувального ефекту, треба давати хворому більшу дозу цього препарату. Цестосується і снотворних, пронос­них засобів.

При тривалому та неправильному призначенні нарко­тичних препаратів виникають наркоманії або токсикоманії.

Терапевтична дія будь-якої лікарської речовини вияв­ляється тільки при введенні певної її кількості. З ураху­ванням цього існують такі дози введення.

1. Терапевтична (середньотерапевтична)—це звичай­на доза лікарського препарату, що коливається залежно від віку, статі хворого, фізіологічного стану організму, на­явності інших хвороб. При цьому розрізняють разову ідобову дози.

2. Токсична доза викликає отруєння організму.

3. Смертельна доза спричиняє смерть хворого.

Слід знати, що у випадку призначення декількох пре­паратів можуть виникати потенціювання, тобто підсилення дій лікарських препаратів; несумісність лікарських препа­ратів, яка буває хімічною (одночасне призначення препа­ратів, що мають кислу та лужну реакції), фармакологічною, коли одночасно вживаються препарати, що мають проти­лежний вплив на одні й ті самі органи або їхні функції.