Система релігійних організацій України

Релігійні організації в Україні — релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські то­вариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з цих релігійних організацій. Релігійні об'єднання представлені своїми центрами (управліннями).

Основою всієї системи релігійних організацій є релігійна громада. Це місцева релігійна організація віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою задоволення спіль­них релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.

Релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому зако­ном.

Релігійні організації, керівні центри яких розташовані за межами України, можуть керуватись у своїй діяльності наста­новами цих центрів, якщо при цьому не порушується законо­давство України. Нерегламентовані законом відносини держави з релігійними управліннями і центрами, у тому числі й тими, що розміщені за межами України, регулюються відповідно до домовленостей між ними і державними органами.

Релігійні управління і центри мають право відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) засновувати монастирі, ре­лігійні братства, місіонерські товариства (місії), які діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому законом. Монастирі та релігійні братства можуть бути утворені також у порядку, передбаченому законом для утво­рення релігійних громад, із реєстрацією їх статутів (положень).

Релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстро­ваних статутів (положень) мають право створювати духовні на­вчальні заклади для підготовки священнослужителів і служи­телів інших необхідних їм релігійних спеціальностей. Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому законом.

Громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування, включення часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та учнів державних навчаль­них закладів.