Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
Поняття «іонізуюче випромінювання» (ІВ) характеризує будь – яке випромінювання, яке прямо або опосередковано викликає іонізацію навколишнього середовища (утворення позитивно і негативно заряджених іонів).
Особливістю ІВ є те, що вони відзначаються високою енергією і викликають зміни в біологічній структурі клітин, які можуть призвести їх до загибелі.
Усі джерела ІВ поділяються на природні та штучні (антропогенні).
ІВ існує протягом всього періоду існування Землі, воно розповсюджується в космічному просторі – природне іонізуюче випромінювання.
Штучними джерелами ІВ є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, прилади засобів зв’язку високої напруги. Як природні, так і штучні ІВ можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними.
Рис. 10.3. Класифікація іонізуючих випромінювань.
До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з масою спокою, яка відрізняється від нуля (альфа – бета – частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), які при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.
Гамма – випромінювання – це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001- 3 МеВ. Воно виникає при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Його джерелом є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин. Це проміння може іонізувати різні речовини, проходячи через великі товщі. Поширюється зі швидкістю світла.
Рентгенівське випромінювання – випромінювання, яке виникає в середовищі, яке оточує джерело бета – випромінювання, у прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів яких не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.
Гальмівне випромінювання – це фотонне випромінювання, яке залежить від поглинання живою тканиною енергії та іонізації молекул, що виникає при цьому.
Альфа – випромінювання – це потік ядер гелію, що випромінюються речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує 2 - 8 мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.Швидкість 20000 км/с.
Бета – частинки– це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см у живих тканинах і у повітрі – до 18 см) бета – частинок вища, а іонізуюча - нижча, ніж у альфа – частинок.Швидкість близька до швидкості світла.
Під час іонізації в організмі виникає збудження молекул клітин. Це зумовлює розрив молекулярних зв`язків та утворення нових хімічних зв`язків, не властивих здоровій тканині. Під впливом ІВ в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються на злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.
Дата добавления: 2016-03-05; просмотров: 757;