Вплив циклів на різні сектори економіки.

Економічні цикли пронизують усі сторони суспільного життя. Проте, варто відзначити, що економічний цикл різними шляхами і різною мірою впливає на окремих індивідів і на окремі сектори економіки. Більше за все він впливає на ті галузі промисловості, які випускають засоби виробництва і споживчі товари тривалого користування. Особливо вразлива будівельна промисловість.

Виробництво і зайнятість у галузях промисловості, що випускають споживчі товари щоденного вжитку, звичайно менше реагують на цикли. Галузі промисловості і робітники, пов'язані з будівництвом житлових будинків і промислових споруд, з важким машинобудуванням, виробництвом сільськогосподарських знарядь, автомобілів, холодильників, газової апаратури тощо, зазнають важкого удару. І навпаки, галузі промисловості, які виготовляють товари тривалого користування, у фазі піднесення отримують максимальні стимули для розвитку.

Справа в тому, що купівлю товарів тривалого користування можна на певний час відкласти. Коли економіка переживає скруту, виробники часто перестають купляти сучасніше устаткування і будувати нові заводи. За такої кон'юнктури просто нема сенсу збільшувати запаси інвестиційних товарів. У всіх випадках підприємство ще може використовувати наявні потужності і споруди. У сприятливі періоди засоби виробництва звично замінюються до їхнього повного зношення.

Та коли настає спад, підприємство ремонтує своє застаріле устаткування і пускає його в діло. Тому інвестиції в засоби виробництва різко скорочуються. Можливо, що деякі підприємства, які мають надлишкові виробничі потужності, навіть не намагаються відновлювати весь капітал, який вони в цей момент споживають. У таких випадках їхні чисті капіталовкладення можуть скорочуватися.

Чимало із цих міркувань справедливі і Щодо товарів тривалого користування. Спад виробництва і скорочення сімейних бюджетів передусім зменшують купівлю товарів тривалого користування (автомобілі, побутова техніка тощо). Дещо інший підхід до харчових продуктів і одягу, тобто споживчих товарів короткострокового користування. Купівлю цих товарів не можна надовго відкладати, оскільки кожна сім'я повинна їсти й одягатися. Проте кількість і цих покупок буде дещо зменшуватися і, звичайно, погіршуватиметься їхня якість, але не такою мірою, як товарів тривалого користування.

Галузі промисловості, що виробляють засоби виробництва і товари тривалого користування, здебільшого відрізняються високою концентрацією, коли на ринку панує порівняно невелика кількість великих підприємств. Унаслідок цього такі фірми володіють достатньою монопольною владою, щоб протягом певного періоду протидіяти зниженню цін, обмежуючи випуск продукції через падіння попиту. Тому зменшення попиту впливатиме головним чином на виробництво і зайнятість.

Протилежне відбувається у галузях промисловості, що випускають товари короткострокового користування. Ці галузі здебільшого конкурентоспроможні і характеризуються низькою концентрацією. Вони не здатні протидіяти підвищенню цін, і падіння попиту більше відбивається на цінах, ніж на рівні виробництва. Тобто йдеться про різке падіння виробництва і скромне падіння цін у галузях з високою концентрацією, з одного боку, і про значне падіння цін і порівняно невелике зниження обсягу продукції в галузях з низькою концентрацією — з іншого.

Підсумки

1. Економічне зростання означає збільшення реального ВВП, зміцнення економічної могутності країни. Економічне зростання визначають чинники пропозиції: кількість і якість природних ресурсів; кількість і якість людських ресурсів; обсяг основного капіталу і технологія. Здатність економіки до зростання залежить також від чинників попиту та економічної ефективності.

2. Збільшення реального продукту і доходу відбувається двома основними способами. По-перше, шляхом залучення більшого обсягу ресурсів, і, по-друге, шляхом продуктивнішого їх використання. Найважливішими чинниками, що визначають реальний обсяг виробництва, є трудозатрати (відпрацьовані години) і продуктивність праці (середньогодинний виробіток). Реальний ВВП визначається як трудозатрати, помножені на продуктивність праці (реальний погодинний виробіток на одного зайнятого).

3. Значний вплив на темпи економічного зростання мають також фактори, що важко піддаються кількісній оцінці: запаси різноманітних природних ресурсів; кількість і родючість земель; сприятливість кліматичних і погодних умов; соціальна, культурна та політична атмосфера в країні тощо.

4. Економічне зростання є бажаним і позитивним явищем, однак, воно часто супроводжується і певними негативними наслідками, зокрема забрудненням довкілля промисловими шумами і викидами, погіршенням вигляду міст, транспортними заторами, а іноді навіть аваріями і катастрофами (Чорнобиль).

5. Найважливішим чинником, який впливає на рівень споживчих видатків та заощаджень, є використовуваний дохід. Функції споживання та заощаджень показують взаємозв'язок між доходом і споживанням та доходом і заощадженнями.

6. Середня схильність до споживання та заощадження характеризує частку будь-якого рівня використовуваного доходу, який споживається або заощаджується. Гранична схильність до споживання та заощадження характеризує частку будь-якої зміни у використовуваному доході, котра споживається чи заощаджується.

7. Рівень чистих видатків на інвестиції визначається двома основними чинниками: а) очікуваною нормою чистого прибутку та б) реальною ставкою відсотка. Крива попиту на інвестиції відображає обернену залежність між ставкою відсотка та рівнем сукупних інвестицій.

8. Інвестиції — наймінливіший компонент загальних видатків. На нестабільність інвестицій впливають такі чинники, як тривалі терміни служби основного капіталу, зміни економічного та політичного життя, розробка нових джерел енергії, приріст населення тощо.

9. Економічний цикл характеризується чергуванням економічного піднесення і спаду рівня економічної активності протягом кількох років. Для пояснення ділових циклів економісти нерідко використовують такі причини, як технічне нововведення, політичні та випадкові події, емісія грошей тощо. Однак більшість сучасних економістів погоджуються з тим, що чинником, який визначає рівень виробництва і зайнятості, є рівень сукупних видатків.

10. Діловий цикл справляє сильніший вплив на обсяг виробництва і зайнятість у галузях, які виробляють капітальні блага і товари тривалого користування, ніж у галузях, що виробляють предмети щоденного вжитку.

Терміни і поняття

Економічне зростання; продуктивність праці; пропозиція; попит і розподіл у теорії економічного зростання; капіталоозброєність; середня схильність до споживання; середня схильність до заощадження; крива попиту на інвестиції; економічний цикл; гранична схильність до споживання; гранична схильність до заощадження; фази економічного циклу; сезонні коливання.

Питання для повторення

1. Яке значення має економічне зростання?

2. Які основні джерела економічного зростання? Покажіть з допомогою кривої виробничих можливостей вплив на економічне зростання чинників попиту і чинників пропозиції.

3. Розкажіть про чинники зростання продуктивності праці з урахуванням їхньої вагомості.

4. Поясніть з допомогою прикладів, яким чином зміни розподілу ресурсів впливають на продуктивність праці.

5. Розкрийте взаємозалежність між темпами зростання продуктивності праці та реальною зарплатою.

6. Назвіть основні чинники інвестицій. Поясність взаємозв'язок між реальною відсотковою ставкою і рівнем інвестицій.

7. Дайте характеристику основних фаз економічного циклу. Чому сезонні коливання і довгострокові тенденції ускладнюють оцінку економічного циклу?

8. Чому економічний цикл має сильніший вплив на виробництво і зайнятість у галузях, які випускають товари тривалого користування, ніж у галузях, які виготовляють товари короткочасного користування?