Виконання квартирної електропроводки

Згідно з “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00 – 1.32 -01. – Київ: Укрархбудінформ, 2001” [3] у будинках треба застосовувати кабелі і проводи з мідними жилами (пункт 2.5.3). Найменший переріз жил проводів для групової мережі – 1,5 мм² , а розподільної до квартирних щитків електролічильників – 2,5 мм².

Мережі живлення та розподільні мережі допускається виконувати кабелями з алюмінієвими жилами у тому разі, коли їх розрахунковий переріз дорівнює 16 мм² і більше.

Електропроводку у приміщеннях виконують заховано у каналах будівельних конструкцій, або відкрито в електротехнічних плінтусах, коробах тощо. У ванних кімнатах, санвузлах, душових електропроводка повинна бути захованою.

Перед прокладанням проводки на плані приміщення наносять шляхи прокладання проводів, розташування електрообладнання, комутаційної апаратури і т.п. Для прикладу на плані однокімнатної квартири (рис. 5.5) зображені електропроводка і приєднані до неї світильники, штепсельні розетки, вимикачі, електродзвінок, схема якої наведена на рис. 5.4.

Рис. 5.5. План однокімнатної квартири з електропроводкою

Електрообладнання проводки (встановлювальну арматуру) на плані позначають умовними зображеннями, що наведені на рис. 5.6.

На рис. 5.6 зображені: а – штепсельна розетка двополюсна; б – те ж саме для захованої електропроводки; в – те ж саме з уземлювальним контактом для відкритої електропроводки; г – те ж саме для захованої електропроводки; д – штепсельна розетка здвоєна для відкритої електропроводки; е - те ж саме для захованої електропроводки; ж – вимикач однополюсний для відкритої електропроводки; з – те ж саме для захованої електропроводки; и – здвоєний вимикач для відкритої електропроводки; к – те ж саме для захованої електропроводки; л – перемикач; м – дзвінок; н – блок з вимикача і штепсельної розетки для відкритої електропроводки; о – блок з трьох вимикачів і розетки для захованої електропроводки; п – світильник з лампами розжарення; р – люстра; с – світильник з люмінесцентними лампами; т – лінія з трьох провідників (нанесені три рисочки).

Рис. 5.6. Умовні графічні позначення електрообладнання
та проводів на планах

Для приєднання квартири до електромережі застосовуються квартирні щитки (рис. 5.7 а). У багатоповерхових будинках квартирні щитки різних квартир суміщаються у поверховий щиток, який розташовують на сходовій клітці поверху.

У квартирному щитку встановлюють захисну апаратуру, пристрої захисного вимкнення та лічильник електроенергії. На рис. 5.7 до приймачів квартири підводяться три проводи: фазний провід L, нейтральний (нульовий) провід N та захисний провід РЕ. Захисний провід не проходить через комутаційні апарати, а нейтральний проходить через ПЗВ (схема типу TN-C ).

На вводах у будинки встановлюють також розрядники (обмежувачі перенапруг) для захисту проводок і обладнання від перенапруг (див. рис. 4.14).

Квартирні приймачі можуть живитися через автоматичні вимикачі з пристроями захисного вимкнення високої чутливості з номінальним струмом уставки 6, 10 або 30 мА. На вводах у квартиру застосовують ПЗВ середньої чутливості з уставкою 100, 300 та 500 мА. Встановлення ПЗВ є обов’язковим, якщо автоматичний вимикач чи запобіжник не забезпечує часу вимкнення 0,4 с за номінальної напруги 220 В і якщо установка не охоплена системою зрівнювання потенціалів, або якщо розетки розташовані зовні приміщень чи у приміщеннях з підвищеною небезпекою. У житлових будинках не повинні застосовуватися ПЗВ з автоматичним вимкненням у разі зникнення або недопустимого зниження напруги. ПЗВ повинен бути працездатним протягом не менше 5 с у разі зниження напруги до 50 % від номінальної.

а) б)

Рис. 5.7. Схема електропостачання квартирних електроприймачів:

а – лічильник знаходиться у квартирному щитку; б - лічильник знаходиться у поверховому щитку багатоповерхового будинку

На вводі в будинок повинна бути виконана система вирівнювання потенціалів шляхом об’єднання таких струмопровідних частин: основний захисний (уземлювальний) провідник; сталеві труби комунікацій будинків і між будинками; металеві частини будівельних конструкцій, блискавкозахисту, системи центрального опалення, вентиляції та кондиціонування. У мережі необхідно додатково здійснювати вирівнювання потенціалів між струмопровідними частинами стаціонарних установок, нульові захисні провідники усього електрообладнання. Для ванних і душових приміщень додаткова система зрівнювання потенціалів обов’язкова і її треба приєднувати до РЕ шини чи затискача.

Нагрівальні елементи, закладені у підлогу, повинні бути покриті заземленою металевою сіткою, приєднаною до системи зрівнювання потенціалів.