Класифікація препаратів. Лікарські засоби, що впливають на еферентну нервову систему: холіноміметичні, антихолінестеразні засоби

Лікарські засоби, що впливають на еферентну нервову систему: холіноміметичні, антихолінестеразні засоби

До еферентних нервів належать рухові (соматичні), які іннервують скелетні м’язи, і вегетативні, які регулюють функцію внутрішніх органів.

Передача нервових імпульсів здійснюється в синапсах за допомогою нейромедіаторів. Нерви, з яких виділяється медіатор ацетилхолін

називаються холінергічними, а з яких виділяється норадреналін – адренергічними.

Синапс – це місце контакту одного нейрона з іншим, або з виконавчою клітиною.

Синапс складається з пресинаптичної мембрани, з якої при надходженні імпульса виділяється медіатор.

В холінергічному синапсі з пресинаптичної мембрани в синаптичну щілину виділяється медіатор ацетилхолін. Він потрапляє на постсинаптичну мембрану і взаємодіє з холінорецепторами. Внаслідок чого виникає деполяризація постсинаптичної мембрани і виникає певний фарм. ефект. Зайвий ацетилхолін руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.

Розрізняють мускариночутливі (М-холінорецептори) і нікотиночутливі (Н-холінорецептори).

Л.З., що збуджують холінорецептори називаються холіноміметиками,

а Л.З., що пригнічують – холіноблокаторами.

М-холінорецептори розташовані в ЦНС, ендокринних залозах, гладеньких м’язах.

Н-холінорецептори – в надниркових залозах, на закінченнях соматичних нервів, ЦНС.

М-холіноміметики.

Це препарати, які стимулюють М-холінорецептори.

Фарм. ефекти:

- звуження зіниць ока (міоз);

- зниження в/о тиску;

- брадикардія;

- підвищення тонусу гладких м’язів (бронхів, шлунка, жовчного, сечового міхура);

- підсилення секреції залоз (бронхіальних, шлункових, слинних, потових).

Класифікація препартів.

Пілокарпіну гідрохлорид – звужує зіниці і знижує в/о тиск. Застосовують місцево у розчині для лікування глаукоми.

Ацеклідин – застосовують при глаукомі (очні краплі), а також п/ш при атонії сечового міхура, кишок, матки.

Протипоказаний при бронхіальній астмі, стенокардії, епілепсії, вагітності.

В комплексному лікуванні глаукоми застосовують сечогінний засіб – ацетазоламід.

Отруєння М-холіноміметиками.

Клініка: брадикардія, міоз, слинотеча, профузне потовиділення, блювання, пронос, біль в животі, зниження АТ, бронхоспазм, судоми, кома.

Допомога. Запобігання всмоктування. В/в введення атропіну сільфату по 2 мл кожні 10 хвилин до появи сухості у роті. Симптоматичне лікування.

Н-холіноміметики.

Це препарати, які стимулюють Н-холінорецептори.

Фарм. ефекти:

- рефлекторне збудження дихального центра;

- збільшення глибини і частоти дихання, підвищення АТ;

- покращують самопочуття при видвиканні від тютюнопалінні.

Класифікація препаратів.

Лобеліну гідрохлорид – іноді при рефлекторних зупинках дихання, входить до складу таблеток лобесил – препарат, що полегшує відвикання від тютюнопаління.

Цититон– при асфіксії, шоці, колапсі.

Анабазид, нікорете, табекс – при відвиканні від тютюнопалінні.

Антихолінестеразні засоби.

Це засоби, що знижують активність ферменту ацетилхолінестерази і сприяють накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну.

Фарм. ефекти:

- підвищення тонусу і скоротливої активності гладеньких м’язів;

- брадикардія;

- зниження АТ;

- підсилюється секреція залоз;

- покращується передача збудження у скелетних м’язах.