Класифікація препаратів.

І. Рослинного походження:

Танін – застосовують зовнішньо для промивання шлунка при отруєнні солями важких металів, у вигляді мазі при запальних процесах шкіри.

При колітах не застосовують, тому що зменшує секрецію травних залоз і викликає порушення функції ШКТ.

Кора дуба –відвар використовують для полоскання ротової порожнини при стоматитах, гінгівітах, ларингіті, фарингіті.

Трава звіробою, ягоди чорниці – при ентероколітах.

Листя шавлії – стоматит, гінгівіт.

Квіти ромашки – при ентероколітах (внутрішньо), кольпітах, вагінітах

(спринцювання).

ІІ. Неорганічного походження.

Вісмуту нітрат основний – у мазях і присипках при дерматитах;

В таблетках при виразковій хворобі шлунка і 12 – палої кишки. Має антигелікобактерну дію.

Комбіновані препарати вісмуту: вікалін, вікаїр, де-нол.

Обволікальні засоби.

Це індиферентні речовини рослинного походження, які здатні утворювати у воді клейкі рідини – слизи, що вкривають захисною плівкою слизові оболонки або шкіру та захищають їх від подразнень.

Показання до застосування:

- запальні та виразкові процеси ШКТ;

- при отруєнні кислотами та основами;

- для зменшення подразнювальної дії ліків.

До обволікальних засобів відносять продукти: молоко, яєчний білок, відвар вівсяної крупи.

Крохмаль - адсорбувальний засіб у вигляді присипок і обволікальний – у вигляді слизу.

Показання:

- всередину у вигляді слизу для лікування виразок і запалення ШКТ;

- при отруєнні кислотами та основами, солями важких металів;

- у складі мікстур для зменшення подразнювальної дії ліків;

- у вигляді присипки і пасти при дерматитах.

Насіння льону – призначають для зовнішнього засосування у вигляді слизу при абсцесах, фурункулах, лімфаденіті, міозиті, артриті;

- всередину – при гастриті, виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки.

Корінь алтеї лікарської – має обволікальну та протизапальну дію. Призначають при у формі мікстур та настою при гострому ларингіті, фарингіті, трахеїті, бронхіті, кашлюку.

Адсорбувальні засоби.

Це засоби, які здатні своєю поверхнею поглинати й утримувати рідини та гази, тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.

Вугілля активоване – застосовують при отруєннях, метеоризмі, проносі, алергії, а також для гемосорбції.

Для кращої адсорбції треба застосовувати в подрібненому виді.

Застосовують по 1-2 г при метеоризмі та по 20-30 г при отруєнні

Сучасні препарати: ентеросгель, силікс, смекта, еспумізан, біле вугілля.

Подразливі засоби.

Чинять стимулювальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри та слизових оболонок, виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію.

Розчин аміакупри інгаляційному застосуванні подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центр довгастого мозку. Призначають при знепритомленні.

При вживанні всередину (5-10 крапель на склянку води) – подразнює рецептори слизової оболонки шлунка і збуджує блювотний центр довгастого мозку. Застосовують як блювотний засіб при алкогольному отруєнні.

Гірчичники– виявляють відволікальний ефект при запальних процесах дихальних шляхів, радикуліті, стенокардії, гіпертонії. Температура води, у яку занурюють гірчичники, має бути 37-40°С*.

Ментол– при нанесенні на шкіру та слизові оболонки зумовлює подразливу дію, що супроводжується відчуттям холоду. Виявляє рефлекторну та відволікальну дію.

Показання до застосування:

- втирають при міозитах, радикулітах, невралгіях (2% спиртовий розчин);

- при мігрені, риніті – застосовують ментоловий олівець;

- при запаленні дихальних шляхів – розтирання олійним розчином;

- усередину у складі валідолу при стенокардії (рефлекторно розширює судини).

Інші засоби: перцевий пластир, камфора, терпентинова олія.

Подразливі засоби протипоказані дітям – рефлекторне пригнічення дихання, зупинка дихання.