Захист від іонізуючих випромінювань

“Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань” (ОСП – 72/80) містять вимоги та норми радіаційної безпеки стосовно до конкретних видів робіт, які проводяться під впливом іонізуючих випромінювань. Вони регламентують розміщення підприємств, ділянок та установок, призначених для роботи з джерелами іонізуючих випромінювань; організацію робіт; порядок отримання, обліку, збереження та перевезення джерел випромінювання; правила роботи з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді; влаштування вентиляції, пилегазоочищення, опалення, водопостачання та каналізації; вимоги до збирання, видалення, знешкодження радіоактивних відходів, а також дезактивації приміщень і обладнання, міри індивідуального захисту та особистої гігієни; питання радіаційного контролю.

При захисті від зовнішнього опромінення основні зусилля повинні бути направлені на запобігання переопромінення персоналу шляхом збільшення віддалі між оператором і джерелом (захист віддалю); скорочення тривалості роботи у полі опромінення (захист часом); екранування джерела випромінювання (захист екранами).

Захист від внутрішнього опромінення вимагає виключення безпосереднього контакту з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді та запобігання попаданню їх в повітря робочої зони.

У залежності від питомої активності (радіаційної небезпеки) радіоактивні речовини у відкритому вигляді поділяються на 4 групи – А, Б, В, Г (див. табл. 7.3).

А всі роботи з відкритими радіоактивними ізотопами у залежності від групи радіаційної небезпеки радіонукліда і фактичної його активності на робочих місцях відповідно ОСП-72/80 поділяються на три класи (див. табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Група радіаційної небезпеки	Мінімально значима активність, мкКі	Активність на робочому місці, мкКі
Клас робіт
І	ІІ	ІІІ
А Б В Г	0,1 1,0 10,0 100,0	>10⁴ >10⁵ >10⁶ >10⁷	10-10⁴ 10²-10⁵ 10³-10⁶ 10⁴-10⁷	0,1-10 1-10² 10-10³ 10²-10⁴

Клас роботи визначає вимоги до влаштування і розміщення приміщень, в яких проводяться роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань. На дверях таких приміщень повинен бути знак радіаційної небезпеки і вказаний клас роботи.

Знак радіаційної небезпеки являє собою трикутник, форма і розміри якого повинні відповідати вимогам ГОСТ 17925 – 72.

Роботи третього класу можуть проводитися в звичайних лабораторіях, обладнаних витяжними шафами.

Найбільш складні вимоги пред’являються до розміщення і облаштування приміщень, де проводяться роботи першого класу. Ці приміщення повинні знаходитися в окремому будинку з окремим входом через санпропускник і розділяються на три зони. Між зонами встановлюють санітарні шлюзи. У першій зоні розміщаються камери, бокси, обладнання, які являються основними джерелами радіоактивного забруднення. У другій зоні розміщають об’єкти та обладнання, які вимагають періодичного обслуговування, а також у цій зоні можуть тимчасово зберігатися активні відходи. У третій зоні розміщуються приміщення, які призначені для постійного перебування людей (операторні, пункти управління і т. д.).

<454647 48 49 50 51 >

Дата добавления: 2016-02-20; просмотров: 624;