Протокол звіту містить. 1. Назву, мету, завдання до роботи.

1. Назву, мету, завдання до роботи.

2. Основні терміни та визначення з теми.

3. Порівняльний аналіз характеристик електроінструмента з діючими номами безпеки праці.

4. Результати розрахунків технічних та експлуатаційних вимог для модернізації та приведення у відповідності до правил техніки безпеки праці розглянутий електроінструмент.

Список рекомендованої літератури

ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБТ. “Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний”.

НПАОП 40.1-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Посібник з вивчення та застосування правил безпечної роботи з інструментом та пристроями / А.М. Кравченко, О.А. Кравченко, П.П. Фещенко. – Харків: “Форт”, 2001. – 232 с.

Контрольні запитання

1. Які небезпечні та шкідливі виробничі фактори впливають на працюючих під час роботи з абразивним інструментом?

2. Які класи електроінструменту треба застосовувати при проведенні ремонтних робіт у цехах депо?

3. Назвіть вимоги безпеки при роботі з ручним електроінструментом.

4. Які несправності необхідно виявляти до початку та в процесі роботи з ручним електроінструментом?

5. Випробування й перевірка електроінструменту.

Лабораторна робота № 5

Тема: Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини

Мета роботи– дослідити і виявити фактори, що впливають на наслідки ураження напругою, провести детальний аналыз характеру та процесу нанесення травми при ураженны електричним струмом рызноъ природи.

Завдання до роботи:

1. Оцінити основні причини винекнення електричних травм.

2. Провести аналіз основних видів травматизму при ураженні електричним струмом.

3. Провести класифікацію основних видів травм при ураженні електричним струмом.

4. Визначити причини летальних випадків при уражені електричним струмом.

5. Визначити чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

6. Основи ТБ, щодо допустимих значень струмів і напруг.

Теоретичні основи

Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними випадками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов’язано їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Випадки електротравматизму, під час експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В нечасті, що обумовлено незначним поширенням таких електроустановок і обслуговуванням їх висококваліфікованим персоналом.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є:

Ø випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

Ø використання несправних ручних електроінструментів;

Ø застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В;

Ø робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань;

Ø доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

Ø недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв’язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м’язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Подразнення тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму.