Випробування парової компресійної

Холодильної машини

Перед початком експерименту необхідно ознайомитись з розміщенням приладів, їх призначенням і методикою виконання замірів. Схема розміщення термопар для заміру температурного агента показані на рис. 11.

Рис. 11. Схема підключення термопар.

Для фреону: 1 – перед компресором; 2 – на виході з компресора; 3 – перед конденсатором; 4 – на виході з конденсатора; 5 – перед ТРВ; 6 – перед випарником; 7 – після випарника. Для повітря: 8 – біля випарника.

Включити електродвигун компресора і переконатись в нормальній роботі холодильної установки по таким ознакам: відсутні при роботі компресора вібрація і стукіт, рівномірно покриті інеєм трубки випарника, відсутній іней на всмоктувальних трубках компресора.

За тиском і температурою фреону після компресора прослідкувати досягнення холодильної установки сталого режиму роботи. Дослід можна починати після того, як тиск і температура холодильного агента на протязі 8-10 хвилин будуть залишатись сталими.

Тривалість досліду 20-25 хвилин. Через рівні проміжки часу (4-5 хв.) записують покази приладів, які вимірюють температуру і тиск холодильного агента.

Результати вимірів

Температура кипіння холодильного агента в випарнику t₀ = …, °С

Температура конденсації холодильного агента

в конденсаторі t_к = …, °С

Температура холодильного агента перед ТРВ t_п = …, °С

Температура холодильного агента перед всмоктуванням в компресор t_вс = …, °С

Тиск фреону на всмоктуванні в компресор Р₀ = …, МПа

Тиск фреону після компресора Р_к = …, МПа

Температура повітря біля випарника t_пх = …, °С

Температура повітря біля конденсатора t_пк = …, °С

По результатам досліду будують дійсний цикл холодильної машини в h - lgP діаграмі (дивись попередню лабораторну роботу).

Рис. 12. Графік коефіцієнта подачі та індикаторного к.к.д.