Вимоги до керівника в нових умовах господарювання.
Кадрова політика підприємства в сучасних умовах.
В сучасних умовах до робітника пред’являються такі вимоги:
1) в умовах ринку робітник повинен швидко пристосовуватись до нових обставин;
2) робітники і керівники повинні швидко знаходити нові підходи, нові рішення;
3) постійне оновлення товарів та послуг вимагає від робітника творчого мислення інноваційної діяльності;
4) порядність, чесність, повага оточуючих;
5) комплексність і масштабність мислення.
Цілі кадрової політики підприємства:
1) забезпечення підприємства висококваліфікованим персоналом.
2) вирішення соціальних питань пов’язаних з життєдіяльністю персонала.
Завдання управління персоналом в сучасних умовах:
1) планування потреби в трудових ресурсах;
2) пошук джерел задоволення потреби в ресурсах;
3) відбір персоналу і створення резерву керівних керівників по всім посадам;
4) відбір і оцінка робітників і кандидатів;
5) визначення зарплат та надбавок, які повинен отримати робітник;
6) профорієнтація та адаптація робітника;
7) навчання персоналу;
8) оцінка трудової діяльності персоналу;
9) управління підвищенням по роботі, переводами, звільненнями;
10)урегулювання трудових конфліктів.
До управління персоналом відносяться керівники і спеціалісти.
Механізм підбору команди керівника:
1) формування вимог до пошукувача (кандидата);
2) модель кандидата;
3) інформація про кандидатів;
4) відбір кандидатів;
5) адаптація кандидата (робітника) в колективі:
- професійна;
- соціальна;
- санітарно-гігієнічна адаптація до умов праці.
Керівник, який працює з кадрами повинен:
1) знати свій персонал;
2) звільнятись від нездатних працювати;
3) керівник повинен знати умови, які пов’язують підприємство і робітника (умови контракту);
4) керівник повинен періодично контролювати соціальний стан та соціальну організацію підприємства;
5) скликати на кадрові наради усіх керівників та найважливіших спеціалістів;
6) формувати серед персоналу активність і відданість підприємству.
Все це висуває цілий ряд вимог до якостей кадрового менеджера:
- професіоналізм;
- поєднання в собі адміністратора і лідера;
- вміння враховувати інтереси всіх сторін, які приймають участь у бізнесі;
- високий інтелектуальний розвиток;
- моральні якості;
- вміння вивчати і аналізувати своє оточення і справу, якою керує;
- вміння переконувати підлеглих;
- вміння примусити підлеглих;
- гнучкість, адаптація до нових умов, не порушуючи норм моралі та етики.
Вимоги до керівника в нових умовах господарювання.
Стиль діяльності керівника – це сукупність стійких методів, якими користується керівник в своїй практичній діяльності.
Складові стиля керівника:
1) стилі використання влади;
2) стиль мислення керівника (вербально-логічний і конкретно-образний);
3) стиль поведінки керівника;
4) стиль мовлення;
5) стиль особистої роботи;
6) характер витрат робочого часу керівника;
7) стиль спілкування керівника;
8) стиль проведення нарад, бесід, переговорів;
9) індивідуальний розвиток керівника;
10)стиль відпочинку та використання вільного часу.
Стилі керівництва:
Автократичний стиль керівника – заснований на загрозі жорсткій регламентації правил поведінки співробітників.
Використовується:
1) для управління низько кваліфікованим персоналом з простою мотивацією;
2) в звичайних повторюваних ситуаціях;
3) необхідний в критичних ситуаціях;
4) характерний для централізованої системи управління.
Демократичний стиль керівника – урахування при прийнятті рішень думки підлеглих, відповідальність – індивідуальна, прийняття рішень – колегіальне.
Для цього стилю характерно:
1) децентралізація повноважень;
2) активна участь персоналу в прийнятті рішень;
3) свобода дій при виконанні завдань;
4) відкритість і довіра.
Ліберальний стиль керівника:
1) керівник самоусувається від прийняття рішень та відповідальності;
2) організація або колектив розвивається незалежно від впливу керівника;
Характерно:
1) максимальна свобода виконавців;
2) низький рівень або відсутність контролю;
3) мінімальна участь керівника діяльності виконавця.
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Помилкив спілкуванні | | | Владелец земельного участка, не являющийся собственником, не вправе распоряжаться этим участком, если иное не предусмотрено законом. |
Дата добавления: 2016-02-09; просмотров: 1023;