Інструментальні методи дослідження. Оглядова рентгеноскопія і рентгенографія органів черевної порожнини

Оглядова рентгеноскопія і рентгенографія органів черевної порожнини. Рентгенологічний метод дослідження дозволяє одержати уяву про положення печінки, її форму, величину, характер поверхні та еластичність. Жовчний міхур і порожнини жовчних проток на оглядовому знімку не видимі. Жовчний міхур стає видимий при обвапненні його стінок ("порцеляновий міхур") або при наявності в ньому конкрементів, що містять вапно.

Пероральна холецистографія. Метод заснований на контрастуванні жовчного міхура шляхом прийому йодистих препаратів або жовтків. Показання: підозра на конкременти, пухлини та аномалії розвитку жовчного міхура. Протипоказання: непереносність йодистих препаратів, порушення функцій печінки, загальний тяжкий стан. Нормальне контрастування жовчного міхура дозволяє визначити його положення, величину, форму, виявити конкременти, що знаходяться в ньому, або інші утворення.

Внутрішньовенна холангіохолецистографія здійснюється шляхом введення контрастної (йодистої) речовини внутрішньовенно. Дане дослідження проводиться при негативних результатах пероральної холецистографії.

Комп'ютерна томографія. Метод заснований на рентгенологічній томографії з обробкою одержаної інформації на ЕОМ. Метод найбільш інформативний при осередкових ураженнях печінки, дозволяє діагностувати доброякісні і злоякісні пухлини, прості і ехінококові кісти, осередкову і вузликову гіперплазію.

Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. Найбільш інформативна при підозрі на холедохолітіаз без холангіту, при підозрі на стеноз дуоденального сосочка, при пухлині підшлункової залози.

Ангіографія печінки – рентгенологічний метод дослідження, в основі якого лежить контрастування кровоносних судин. Контрастну речовину вводять через стегнову артерію і одержують серійні рентгенограми, що відбивають три послідовні фази: артеріальну, паренхіматозну (заповнення артеріол і синусоїдів печінки) і венозну (заповнення системи портальних судин). Протипоказання: загальний тяжкий стан хворого, серцева, печінкова і ниркова недостатність, порушення згортання крові, підвищена чутливість до йодистих препаратів.

Ультразвукове дослідження. В основі методу лежить здатність різних тканин (з урахуванням їх будови) поглинати ультразвук. Цей метод найбільш інформативний при ехінококозі і раку печінки, при холециститах, механічній жовтяниці, хронічних гепатитах і цирозі печінки. Він дозволяє визначити потовщення і ущільнення стінки жовчного міхура, його об’єм, наявність конкрементів і пухлин, а також аномалії розвитку. Протипоказань до даного методу немає.

Теплобачення. Метод заснований на реєстрації температурної реакції в різних тканинах і органах. Застосовується для діагностики запальних уражень жовчного міхура.

Радіоізотопне дослідження. Метод заснований на застосуванні мічених препаратів (бенгальського рожевого або білігноста, мічених J¹³¹) c подальшою динамічною (кожні 15-20 хвилин протягом 2-3 годин) реєстрацією активності (за допомогою поляроїдних знімків, відео-магнітофонного запису). Радіоізотопні дослідження дозволяють визначити функціональну здатність і анатомічні зміни в печінці, дренажну функцію загальної жовчної протоки, концентраційну і евакуаторну функції жовчного міхура, прохідність системи міхурного сифона (шийка міхура→міхурна протока→загальна жовчна протока), а також прохідність фатерова соска.

Лапароскопія. Метод показаний у випадку, якщо клінічні, лабораторні і рентгенологічні методи не дозволяють уточнити характер ураження жовчного міхура і жовчних шляхів. Показання: болі в животі неясного генезу. Протипоказання: перітонеальні явища, кишкова непрохідність, наявність гриж, серцева і легенева недостатність, виражений геморагічний синдром, загальний важкий стан хворого.

Біопсія печінки може бути черезшкірною або при лапароскопії. Цей метод дозволяє визначити ультраструктуру печінки, детально визначити характер і ступінь вираженості, фазу патологічного процесу в печінці. Показання: дифузні недиференційовані ураження печінки. Протипоказання: інфекційні захворювання, порушення гемокоагуляції, механічна жовтяниця.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Скарги хворих із захворюваннями печінки та жовчновивідних шляхів. Особливості болісного синдрому при ураженні гепатобіліарної системи

2. Особливості зміни шкірних покривів при ураженні печінки (жовтушність, еритема долонь, геморагічні висипання, «судинні зірочки», «голова медузи»). Пояснити їх патогенез

3. Дифдіагностика печінкової і підпечінкової жовтяниці

4. Пальпація печінки. Діагностичне значення зміни розмірів, щільності, поверхні і вільного краю печінки

Перкусія печінки за Курловим і Образцовим. Методика і діагностичне значення

Тест-контроль

1. Поява блювоти через 10-15 хвилин після прийому їжі характерна для:

А. Виразки стравоходу

В. Хронічного гастриту

С. Стенозу кардіального відділу шлунка

D. Рака шлунка

Е. Стенозу воротаря

2. Напруження м'язів передньої черевної стінки визначається при:

А. Хронічному холециститі

В. Перитоніті

С. Виразковій хворобі

D. Хронічному ентериті

Е. Хронічному панкреатиті