Жовчні пігменти в сечі

Жовчні пігменти в сечі відображають функціональний стан печінки; в сечі визначається білірубін і уробіліногенові тіла.

Нормальна сеча містить мінімальну кількість тільки прямого білірубіну (непрямий не може пройти через здоровий нирковий фільтр).

Уробіліногенові тіла є похідними білірубіну і являють собою в основному уробіліноген і стеркобіліноген. Нормальна сеча містить сліди стеркобіліну, що не виявляються звичайними якісними пробами.

Підвищення жовчних пігментів у сечі – рання і чуттєва ознака функціональної недостатності печінки.

Білірубінурія з'являється при збільшенні вмісту прямого білірубіну в крові вище 0,01-0,02 г/л ("нирковий поріг білірубіну"): паренхіматозні жовтяниці (гострі вірусні, токсичні, токсико-алергічні гепатити, цирози – зменшується функціональна здатність гепатоцитів, в результаті чого виникає уповільнення жовчовідтоку з подальшим утворенням жовчних тромбів і розвитком холестазу, що веде до перекрученого напрямку жовчовиділення, тобто жовч виділяється в синусоїди та в кров); підпечінковій жовтяниці (порушення прохідності позапечінкових жовчовивідних протоків внаслідок запалення, неповної закупорки каменем, пухлиною, рубцевою деформацією, що є первинною причиною холестазу з подальшим переривчастим виділенням жовчі в кров).

Якісна проба на білірубін – йодна проба Розіна, основана на окислюванні білірубіна йодом в білівердин зеленого кольору (на 4-5 мл сечі нашаровують розчин Люголя або 1 % розчин йоду, при наявності білірубіна на межі двох рідин з'являється зелене кільце білівердина).

Уробіліногенурія спостерігається при:

· паренхіматозному ураженні печінки (уробіліногенові тіла, що повернулися з кишечника в портальну вену не перетерплюють відповідних змін у печінці через її ураження і виводяться з сечею);

· гемолітичних процесах (в кишечнику відбувається посилене утворення уробіліногенових і стеркобіліногенових тіл, з них велика частина уробіліногенових тіл повертається в портальну вену і у печінці розщеплюється до кінцевих продуктів; стеркобіліногенові тіла надходять в загальний кровотік по гемороїдальних венах і виводяться із сечею);

· кишкових захворюваннях (ентероколіти, закрепи, кишкова непрохідність супроводжуються посиленої реабсорбцією стеркобіліногена в кров і виводяться із сечею).

Якісна проба на уробіліногенові та уробілінові тіла – проба із сульфатом міді (проба Богомолова). До 10 мл сечі додають 2-3 мл розчину сульфату міді, через 5 хвилин додають 2-3 мл хлороформу і збовтують: при наявності уробілінових тіл хлороформ забарвлюється в рожево-червоний колір. Позитивна проба характерна для печінково-клітинної недостатності.

Бромсульфофталеїнова або вофавердінова проба дозволяє вивчити екскреторну функцію печінки. Внутрівенно вводять 10 мл 5 % розчину бромсульфофталеїну і беруть кров з вени через 30 і 45 хвилин, через 45 хвилин в нормі печінка виводить не менш 94-95 % фарби, в крові повинно залишитися менш 5-6 %.