Макроскопічне дослідження

Макроскопічне дослідження складається з визначення кількості, форми, консистенції, кольору, запаху калу, наявності видимих на око залишків перевареної їжі, патологічних домішок, паразитів.

Кількість.Добова кількість калу у здорової людини складає в середньому 120-250 гр. Частота актів дефекації 1-2 рази на добу. Збільшення або зменшення кількості калу залежить від кількості прийнятої їжі і, особливо, її характеру. При вживанні їжі, що легко засвоюється (яйця, м'ясо), кількість калу зменшується. При вживанні великої кількості рослинної їжі, багатої клітковиною, кількість калу збільшується (табл. 4.21).

Форма і консистенція калу здебільшого залежать від вмісту в ньому води. Форма калу в нормі циліндрична, ковбасоподібна. При тривалих закрепах кал стає дуже щільним, у виді кульок (кал, як у вівці). При посиленій перистальтиці (через недостатність всмоктування води) кал стає кашкоподібним, рідким (табл. 4.22, 4.23).

Колір. У здорової людини колір калу коричневий (за рахунок присутності стеркобіліну). Колір калу змінюється в залежності від характеру їжі: при вживанні молочної їжі – світло-коричневий, жовтий; рослинної – зеленуватий; при вживанні буряка – червонуватий, чорної смородини, чорниці, кров'яної ковбаси, кави – темний.

При патології (обтурація жовчних шляхів) кал стає сірувато-білим. При пригніченні кишкової флори антибіотиками він здобуває золотаво-жовтий колір. При кровотечі зі шлунка і цибулини дванадцятипалої кишки – дьогтьоподібний. Домішка до калу червоної крові вказує на кровотечу з прямої або сигмоподібної кишки, з гемороїдальних вузлів.

Запах.Запах калу обумовлений присутністю продуктів розпаду білків (індол, скатол). При перевазі в їжі білків відзначається більш різкий запах, чим при рослинній їжі. Смердючий запах калу має місце при гнилісних процесах (гнилісна диспепсія, розпад пухлини). Кислуватий запах обумовлений присутністю масляної, оцтової кислоти і спостерігається при перевазі в кишечнику бродильних процесів. Кал, що виділяється при голодуванні, майже позбавлений запаху. Запах може підсилюватися або слабшати в залежності від тривалості перебування калу в кишечнику (при закрепах кал майже позбавлений запаху, при проносах запах більш різкий). В протоколі аналізу калу запах відзначають тільки в тих випадках, коли він різко відрізняється від звичайного.

Слизв нормальному калі може бути у вигляді тонкого, малопомітного блискучого нальоту. Слиз, що виявляється макроскопічно у вигляді тяжів, вказує на запалення слизової оболонки товстого кишечнику. Слиз, що обволікує кал, розглядається як ознака коліту. Слиз, що осаджується на останній порції, вказує на запалення прямої кишки.

Домішка гною в калі обумовлена наявністю виразково-некротичного процесу в кінцевому відділі товстого кишечнику (важка форма дизентерії, виразковий коліт, рак прямої або сигмоподібної кишки).

Для виявлення в калі схованої кровотечі, при якій не змінюється колір калу, використовується бензидинова проба.

Хімічне дослідження

Метою хімічного дослідження є дослідження реакції калу, визначення стеркобілину, білірубіну та білка.

Дослідження реакції калу (норма рН калу 6,0-8,0). При перевазі процесів шумування відбувається зсув рН в кислу сторону (вуглеводна їжа). При посиленні процесів гниття – в лужну сторону (перевага білкової їжі).

Визначення стеркобілину. В нормі реакція калу на стеркобілін позитивна. Нормальний вміст стеркобіліну в добовій кількості калу коливається в межах 200-600 мг %. Якісну реакцію на стеркобілін роблять в тих випадках, коли кал не має властивого йому коричневого забарвлення. Повна відсутність стеркобіліну в калі (ахолічний кал) має місце при обтурації жовчної протоки (жовчнокам’яна хвороба, пухлина), а також у важких випадках вірусного гепатиту. Підвищення стеркобіліну спостерігається при посиленому гемолізі еритроцитів (гемолітична анемія, В₁₂-дефіцитна анемія).

Визначення білірубину: в нормі білірубін в калі відсутній. Він може бути при ентеритах, дисбактеріозах..

Визначення білка (методом Трибуле): в нормі білок відсутній. Наявність розчинного білка в калі свідчить про запальні процеси в слизовій оболонці кишечнику, виразках, що супроводжуються клітинним розпадом і кровотечею. Харчовий білок при відсутності прискореної перистальтики майже цілком піддається розщепленню.