Дослідження впливу харчових продуктів, що містять Ферум, на здоров`я людини

За даними поглибленого медичного огляду учнів влітку 2010 року у 34% учнів нашої школи були виявлені захворювання, які пов’язані з дефіцитом Феруму в організмі: залізодефіцитна анемія, хвороби серцево-судинної системи, депресія, швидка втомлюваність, виразкова хвороба шлунку. А майже кожен п’ятий з обстежених дітей, не маючи видимих ознак жодної з хвороб, за даними проби Руфьє мають нижче середнього рівень функціонального резерву серця, що відповідає спеціальній медичній групі. Це свідчить про те, що у серцевому м’язі недостатня кількість міоглобіну, який не може утворюватися при дефіциті Феруму (Протокол поглибленого медичного огляду учнів від 12.07.2010 р. та додаток Д ). [19, с. 4]

За даними пульсометрії під час уроків фізкультури пульс 32% учнів навіть при незначному фізичному навантаженні перевищує 150 ударів за хвилину.

Крім того в минулому навчальному році під час епідемії грипу застудними захворюваннями перехворіли 35% учнів школи і на 2 тижні школа була закрита на карантин. Це свідчить про те, що при недостачі Феруму сповільнюються процеси обміну речовин, а отже знижується опірність організму до захворювання (Додаток Е).

Тому в 2010 – 2011 навчальному році ми вирішили допомогти учням нашої школи успішно подолати ці недуги. З цією метою, з дозволу директора школи та дієтичної медсестри, в шкільній їдальні щоденно вводили в раціон продукти багаті на вміст Феруму: гречка, м'ясо, печінка, квасоля, помідори. Кожен день на столах шкільної їдальні були присутні салати з капусти, моркви, столового буряка; свіжі яблука.

Ми розробили раціон харчування, збалансований за вмістом Феруму і цей перелік продуктів рекомендували батькам учнів, які мали вище перераховані відхилення здоров’я, для щоденного застосування. Крім того ці діти постійно виконували комплекс вправ ЛФК для зміцнення серцево-судинної системи, розроблений лікарем фізіотерапевтом. Усім іншим учням був рекомендований звичайний комплекс вправ ранкової гімнастики в домашніх умовах, рухливі ігри на перервах і на свіжому по-вітрі, провітрювання класних кімнат на кожній перерві, трьохразове вологе прибирання шкільних приміщень.

Через 3 місяці знову були обстежені ті ж 34% учнів та контрольна група. Аналізи крові на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ були зроблені у трьохкратному повторі лаборантом Радивонівської медичної амбулаторії. Проби Руфьє проведені нами самостійно теж у трьохкратному повторі. Результати цього обстеження очевидні: аналізи крові значно покращилися порівняно з попередніми та аналізами контрольної групи скептиків (Додаток Ж). Індекс Руфьє знизився в се-редньому на 3,75% (Додаток Д). Станом на 10.12.2010 року багато шкіл району були закриті на карантин, а в нашій школі рівень захворюваності простудними хворобами становив 8,3 % (Додаток Е). Важливо і те, що простудні захворювання у дітей минали швидше, переносилися легше і мали менше ускладнень.

Розділ 3

Результати роботи

Результати проведених досліджень такі:

1) визначений якісний і кількісний вміст катіону Феруму у продуктах харчування, що може бути використане для організації раціонального харчування населення, в тому числі дієтичного та лікувального (Додаток Б);

2) розроблені раціони збалансованого за біометалом Ферумом та раціонального харчування дітей і хворих з метою профілактики та лікування легких ступенів захворювань, пов’язаних з дефіцитом Феруму в організмі, а також для реабілітації хворих (Додаток В);

3) проведене випробування розробленого раціону у шкільній їдальні та вдома (Додаток К);

4) проведені лабораторні клінічні дослідження впливу розробленого раціону харчування, що показали позитивний вплив йонів Феруму на організм людини та його біологічну роль (Додатки Д, Е, Ж, К);

5) розроблені практичні рекомендації з корекції патологій та профілактики захворювань, що виникають при недостачі в організмі йонів Феруму (Додаток И);

6) розроблені інформаційні та профілактичні бесіди, лекції про вплив йонів Феруму на організм людини та про раціони збалансованого і раціонального харчування (Додаток 3).

ВИСНОВКИ

Як бачимо, роль мікроелементів, зокрема йонів біометалу Феруму, в організмі людини важлива і незаперечна. Варто порушити його оптимальну концентрацію і це відразу ж позначається на здоров’ї: при нестачі розладнується обмін речовин і ряд інших процесів, надлишок веде до отруєнь. Отже, мікроелементи, зокрема Ферум, в певних дозах є такими ж необхідними організмові, як і вітаміни. Особливо це слід пам`ятати дітям та людям похилого віку, у яких частіше, ніж у молодих порушується обмін речовин, з’являються розлади в роботі серцево-судинної системи, розвивається недокрів’я.

Дедалі більше розширюються можливості медицини завдяки досягненням біохімії, яка за допомогою мікроелементів допомагає регулювати деякі важливі функції людського організму. При цьому спеціалісти виходять з того, що дози елементів можуть бути гранично індивідуалізовані залежно від віку, умов життя і роботи людини. Недарма Парацельс, один з перших гомеопатів, любив повторювати: «Все є отрута, і ніщо не позбавлене отруйності; одна лиш доза робить отруту непомітною».

Саме в необхідній дозі мікроелементи, зокрема йони Феруму, відіграють дуже важливу роль у біологічних процесах організму. Елемент Ферум входить до складу білків, червоного пігменту крові гемоглобіну; м'язового гемоглобіну міоглобіну; дихальних ферментів цитохромів; ферментів каталази і пероксидази; протеїнів феритину і трансферину. А тому він приймає участь у ферментних реак-ціях, у кровотворенні, у транспорті і активізації кисню, служить свого роду з`єднувачем, що скріплює білки; входить до складу нуклеїнових кислот – носіїв спадкової інформації і т.п.

І цей же елемент входить до складу традиційних для України продуктів харчування як рослинних, так і тваринних. Наприклад, Феруму багато в таких продуктах як помідори, капуста, печінка, яйця, абрикоси, виноград, шипшина, гречка, картопля, перець, огірки, столовий буряк, баклажани. Найбільше йонів Феруму міститься у м’ясних продуктах. Крім того з м’ясних продуктів йони Феруму засвоюються організмом значно краще ніж з рослинних (20 – 90% проти 6 – 20%), що пов’язано з демінералізуючими факторами, що містяться в рослинній їжі, а саме: вмістом у продуктах харчування фосфатів, нітратів, карбонатів та кон-сервантів. При підборі продуктів харчування необхідно враховувати, що покращується засвоєння Феруму при наявності в них достатньої кількості вітамінів С та В₁₂, вуглеводів і молочної кислоти.

Отже, роль харчових продуктів для підтримання нормальної життєдіяльності організму дуже важлива. Знаючи, які корисні речовини і в якій кількості містять харчові продукти і при яких захворюваннях їх бажано застосовувати, можна регулювати надходження відповідних біологічно активних речовин в організм, покращуючи тим самим самопочуття, запобігаючи деяким недугам або навіть виліковуючи людину від тієї чи іншої початкової стадії хвороби. Зокрема рослинна їжа є прекрасним профілактичним засобом проти багатьох недуг. Недарма ж наші пращури здавна використовували рослини в народній медицині, якою користуються і зараз в клінічній медицині та в дієтології.

Дана робота ще раз доводить, що без досягнень хімічної науки практично неможливе існування багатьох галузей виробництва та медицини. І дійсно, справедливим є вислів М. В. Ломоносова: «Широко простягає хімія руки свої в справи людські».